Іванческул О.І., науковий керівник Лаврова Ю.С.

Буковинська державна фінансова академія, Україна

Прибуткове оподаткування та напрями його оптимізації в Україні

Важливим джерелом наповнення державного бюджету та ефективним інструментом державного регулювання економіки виступає сьогодні механізм функціонування прибуткового оподаткування в Україні. Тому визначенню основних концепцій щодо удосконалення справляння прибуткових податків, розробленню теоретичних узагальнень та напрямів оптимізації прибуткового оподаткування з метою підвищення ефективності даного механізму, надається на сучасному етапі розвитку досить важливе значення.

Прибуткове оподаткування необхідно розглядати не тільки як механізми роздільного справляння податків з доходів юридичних і фізичних осіб, але й у їх взаємозв’язку через оподаткування розподіленого прибутку. У прибуткових податках досить рівномірно поєднуються фіскальна і регулююча функції. Оптимальним можна вважати таке прибуткове оподаткування, коли використання одного прибуткового податку як засобу державного регулювання поєднується з посиленням фіскальної ролі іншого податку цієї групи.

Дефініцію “оптимізація прибуткового оподаткування” слід визначити як урівноваження інтересів держави та платників податків при виборі варіанта оподаткування доходів шляхом визначення розмірів та шкали ставок прибуткових податків, об’єктів оподаткування, податкових пільг та механізмів адміністрування податків.

Український податок на прибуток та податок на прибуток розвинених західних країн мають різну природу виникнення. Так, в основі українського податку на прибуток лежать нормативи відрахувань від прибутку. Західний податок на прибуток виник як податок на прибуток корпорацій в ході розвитку акціонерної форми власності. Цю відмінність необхідно обов’язково враховувати при використанні зарубіжного досвіду, визначаючи шляхи реформування вітчизняної системи оподаткування. Розрахунок об’єкта оподаткування податком на прибуток необхідно максимально наблизити до бухгалтерського обліку. Таким чином, буде виконуватись принцип відповід-ності витрат отриманим доходам, а також спроститься адміністрування. Надалі знижувати ставку податку на прибуток недоцільно, оскільки вона перебуває на нижчому рівні, ніж ставки аналогічного податку в розвинених країнах.

З метою оптимізації розподілу податкового навантаження оподатковувати доходи фізичних осіб доцільно за малопрогресивною шкалою на умовах сукупного оподаткування подружжя. Така система оподаткування сприятиме перенесенню податкового навантаження на багатші верстви населення, зменшивши потреби держави надавати субсидії і допомоги біднішим верствам. З іншого боку – вона сприятиме зміцненню інституту сім’ї. Змодельовані ситуації підтвердили, що малопрогресивне оподаткування не призведе до значних втрат доходів державного бюджету.

Система прибуткового оподаткування повинна мати інвестиційну (з боку податку на прибуток) й соціальну (з боку податку на доходи фізичних осіб) спрямованість. Відомо, що серед пільг з податку на прибуток значну питому вагу займає пільга, яка дозволяє переносити від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток на наступні податкові періоди. Але пільги з податку на прибуток повинні надаватись на певний строк і за умови використання коштів на визначені державою потреби. Тому оптимальним для України може бути використання інвестиційного податкового кредиту. Посилити соціальну спрямованість пільг з податку на доходи фізичних осіб можна шляхом поступового запровадження звільнення від оподаткування доходів у межах прожиткового мінімуму. Оптимізація оподаткування корпоративних доходів передбачає дотримання критерію нейтральності при прийнятті управлінських рішень. Необхідним для України є вирішення проблеми подвійного оподаткування корпоративних доходів.

Слід зазначити також, що податкове адміністрування - це не тільки заходи, направлені на боротьбу з ухиленням від оподаткування. Перш за все, це державне управління системою оподаткування в цілому та її структурними елементами – окремими податками – в частині їх законодавчого введення, планування і оперативного управління, податкового контролю за дотриманням платниками податків і податковими агентами податкового законодавства. На основі ігрової моделі доведено, що повністю усунути можливість ухилення від оподаткування неможливо, оскільки платник податків, враховуючи психологічний фактор, завжди буде прагнути максимізувати чистий прибуток і зменшити податкові зобов’язання, тому з метою оптимізації адміністрування та зменшення штучної збитковості вітчизняних підприємств варто запровадити мінімальний альтернативний податок на доходи. Альтернативний мінімальний податок повинен існувати поряд з існуючими прибутковими податками. Доцільним є визначення суми альтернативного мінімального податку на прибуток залежно від суми валового доходу. Якщо сума нарахованого податку на прибуток буде меншою за суму нарахованого альтернативного податку, суб’єкту оподаткування доведеться сплатити альтернативний податок.

Отже, реформування вітчизняної системи оподаткування малого бізнесу повинно проводитись еволюційним шляхом, який передбачає поступове переведення юридичних осіб – суб'єктів малого бізнесу, на загальну систему оподаткування і застосування до них малопрогресивного оподаткування. Розрахунки показують, що такий механізм оподаткування сприятиме підвищен-ню рентабельності вітчизняних підприємств та розширенню їх інвестиційних можливостей. Умови оподаткування мають бути прості і зрозумілі платникові, але традиційна та спрощена схеми оподаткування малих підприємницьких формувань повинні істотно різнитись тільки за ступенем складності фіскальних процедур, а не за величиною сумарних зобов’язань таких платників податків.

Література

1. Паєнтко Т.В. Оптимізація механізмів прибуткового оподаткування // Економіка та держава. – 2008. – № 9. – С. 48-54.

2. Гаєвська Л.М., Паєнтко Т.В. Про механізми реформування податку з доходів фізичних осіб в Україні // Науковий вісник Національної академії ДПС України. – 2005. – № 3. – С. 79-85