Хоцевич О.В., науковий керівник Лаврова Ю.С.

Буковинська державна фінансова академія, Україна

Кредитування розвитку малого підприємництва в Україні

При аналізі соціально-економічного розвитку країни важливе значення сьогодні приділяється дослідженню проблем кредитування розвитку малого підприємництва в Україні, виявленню особливостей та систематизації загальних підходів до розуміння кредиту та системи фінансово-кредитного забезпечення розвитку малого підприємництва. Розвиток даного сектора економіки уможливлює розв’язання низки важливих соціально-економічних проблем загальнодержавного та регіонального значення: забезпечення зайнятості населення, подолання бідності, підвищення рівня ділової активності населення, зміцнення економічного потенціалу регіонів, сприяння розвитку конкуренції у підприємницькому середовищі.

Формування економіки ринкового типу об'єктивно вимагає становлення малого підприємництва як повноцінного суб'єкта ринку, зміцнення його позицій в умовах конкурентного середовища. Розвиток малого підприємництва потребує відповідного кредитного забезпечення через потребу розширення фінансових ресурсів, що є обмеженими. Кредит є невід’ємним елементом ринкової економіки, який безпосередньо впливає на процеси розширеного відтворення. Він прискорює процес відтворення на всіх його стадіях: виробництва, розподілу, обміну, споживання. Крім того, кредит є економічною категорією, яка виражає економічні відносини, пов’язані з акумуляцією власних коштів банку, накопичень від пасивних банківських операцій, тимчасово вільних коштів бюджету, господарюючих суб’єктів і населення, які потім перерозподіляються і надаються позичальникам для використання на принципах поворотності, строковості, платності, цільового використання та реального забезпечення. За своєю сутністю кредит розглядається як акт довіри між суб’єктами кредитних відносин і являє собою обмін двома платежами, віддаленими у часі. Вітчизняна законодавча база спрямована на формування організаційно-правової системи підтримки та розвиток малого підприємництва, зокрема фінансової підтримки. Проте система регулювання кредитних відносин перебуває в постійному русі залежно від зміни потреб суб’єктів малого підприємництва і, відповідно, потребує постійного вдосконалення.

Процес практичної реалізації кредитування малого підприємництва засвідчив, що сприяти його розвитку можна лише шляхом комбінування різних форм і методів регулювання та підтримки, головними серед яких є законодавча, інституційна, фінансово-кредитна підтримка, сприятлива податкова політика. Через об'єктивні причини і чинники на сучасному етапі соціально-економічних перетворень в Україні питання державної підтримки і розвитку підприємництва, і передусім малого бізнесу, неминуче висувається в центр економічної політики. Нині державна політика стосовно малого підприємництва в Україні продовжує формуватися, визначаються її цілі, напрямки, механізми реалізації. Зроблено кроки на шляху формування цілісної політики підтримки і розвитку малого підприємництва, створення механізмів їх реалізації. Водночас багатьом заходам державного регулювання діяльності малого підприємництва притаманний суперечливий характер.

Встановлено, що подальша розбудова системи фінансово-кредитної підтримки малого підприємництва потребує розв’язання проблем із ліквідною заставою для забезпечення гарантій повернення кредиту, процедур отримання кредитів у більшості банків, розвитком систем мікрокредитування та експрес-кредитів. Розв’язати перелічені вище проблеми слід через розвиток фінансово-кредитної системи за такими пріоритетними напрямками, як створення і розвиток схем надання гарантій комерційним банкам на частку кредиту, що його отримують малі підприємства, створення схеми мікрокредитування для суб’єктів малого підприємництва.

Одним з напрямів вдосконалення кредитування розвитку малого підприємництва є застосування імітаційного моделювання. Важливість подальшої розробки методів імітаційного моделювання зумовлена тим, що практично жодна робота, пов'язана з впровадженням теоретичних результатів, не обходиться без експериментальної перевірки. Вибір методу імітаційного моделювання в даному випадку зумовлений тим, що наявні аналітичні методи досить складні і трудомісткі, поставити експеримент у реальних умовах неможливо. З метою вирішення проблеми вдосконалення кредитування малого підприємництва доцільним є запровадження методики оцінки кредитоспроможності позичальника на основі застосування рейтингового підходу до вибору фінансових показників, що дозволяє підвищити об’єктивність такої оцінки та ефективність рішень щодо кредитування. Вибір рейтингового методу як бази побудови методики обґрунтований його широкою відомістю та популярністю серед кредитних фахівців комерційних банків та фінансових аналітиків через простоту та зручність застосування, а також легку формалізацію. Подальше забезпечення розвитку малого підприємництва пов’язане з розвитком механізмів фінансової підтримки, передусім активізацію діяльності щодо реалізації таких схем фінансово-кредитної підтримки малого підприємництва, як лізинг, створення структур з підтримки інноваційної діяльності, кредитних спілок тощо. Проаналізувавши їх привабливість під час використання державними і комерційними структурами, зроблено висновок, що поряд з потенційними вигодами, які є очевидними, необхідно звернути увагу на необмежені можливості використання потенціалу легальної роботи малих підприємств, які самостійно забезпечують зайнятість, надходження податків.

Отже, запропоновані шляхи розв’язання зазначених проблем не можуть розв’язати усі питання, пов’язані із залученням фінансування суб’єктами малого підприємництва. Проте вони спроможні сприяти поліпшенню ситуації в сфері кредитування розвитку малого підприємництва, яке становить найчисленніший прошарок власників, що завдяки своїй масовості значною мірою визначають соціально-економічний рівень розвитку країни.

Література

1. Бобров Є.А. Сучасний стан та перспективи розвитку кредитування малого бізнесу // Фінанси України. – 2007. – №1. – С.103-10

2. Бобров Є.А. Проблеми розвитку малого бізнесу в Україні // Вчені записки, вид. ін-ту “Крок”. – 2008. – № 11. – С.5-9