Бровенко М.О., Клімовська С.А.

Криворізький економічний інститут ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” , Україна

Удосконалення системи непрямого оподаткування в сучасних умовах розвитку економіки

В сучасних умовах динамічного розвитку економіки непрямі податки відіграють надзвичайно важливу роль в системі оподаткування України. Тому, однією з актуальних проблем на сучасному етапі розвитку економіки країни є вдосконалення системи непрямого оподаткування, оскільки непрямі податки відіграють дедалі важливішу роль, що створює умови підвищення еластичності їх впливу як на бюджет, так і на процес формування і розподілу ВВП, що, є необхідним з точки зору забезпечення умов для стабільного економічного зростання. Непрямі податки є стабільним джерелом доходів, зокрема, в Україні за їх рахунок формується близько 50% доходів державного бюджету, що особливо важливо в умовах мобілізації основних факторів виробництва в процесі євроінтеграції. Динаміка непрямих податків та їх частка у ВВП та доходах державного бюджету підтверджують їх фіскальну роль у формуванні фінансових ресурсів, необхідних для виконання функцій та завдань, покладених на державу (табл.1)

Таблиця 1

Динаміка непрямих податків та їх частка у ВВП та доходах державного бюджету

Показники	2006 рік	2007 рік	2008 рік
ПДВ,млн.грн.	50396,7	59382,8	86069,3
- частка ПДВ у ВВП,%	9,37	10,29	9,06
- частка ПДВ у доходах бюджету, %	37,76	35,79	39,97
Акцизний збір, млн.грн.	8543,7	10485,9	11133,1
- частка акцизного збору у ВВП,%	1,61	1,82	1,17
- частка акцизного збору у доходах бюджету,%	6,40	6,32	5,17
Мито,млн.грн.	7373,4	10037,6	12589,5
- частка мита у ВВП,%	1,37	1,74	1,33
- частка мита у доходах бюджету,%	5,52	6,05	5,85

Серед вчених-економістів існують різні, часто протилежні точки зору щодо фіскальної ефективності непрямого оподаткування. Це вимагає продовження досліджень у цьому напрямку, пошуку компромісних рішень, практичне використання яких стало б фундаментом для забезпечення розвитку економічного потенціалу держави. Такий підхід до проблем непрямого оподаткування у сучасних економічних, соціальних і політичних умовах зумовлений тим, що у працях українських та зарубіжних вчених розглядаються його окремі елементи, які перебувають у сфері їх наукових інтересів. Але виникає необхідність комплексного підходу до цього питання з метою створення умов для ефективного справляння непрямих податків, для збільшення їх ролі в структурі податкової системи країни, що сприятиме поліпшенню інвестиційного клімату й довгостроковому економічному зростанню.

Теоретичним основам непрямого оподаткування присвячені роботи видатних науковців минулого Ж. Бодена, А. Вагнера, К. Вікселя, Т. Гоббса, Дж. Локка, А Лаффера, К. Макконела, Ф. Нітті, Д. Рікардо, А. Сміта, та інших. В Україні дослідженням окремих питань непрямого оподаткування та його впливу на макроекономічні та соціальні процеси присвячені праці вітчизняних вчених - економістів: Бурковського В.В, Василика О.Д, Вишневецької В.П., Лютого І.О., Мельника В.М., Соколовської А.М., Федосова В.М., Кравченко О.В. та інших.

Відтак метою даної роботи виступає теоретичне та практичне вивчення процесу непрямого оподаткування та розробка заходів щодо його вдосконалення.

В системі непрямого оподаткування варто відзначити найбільшу фіскальну ефективність ПДВ, який в сучасних умовах господарювання потребує розробки напрямів вдосконалення адміністрування, що є важливим завданням та однією з актуальних загальноекономічних проблем, що потребує розв’язання. Питання удосконалення механізму адміністрування ПДВ, підвищення рівня його прозорості, погашення заборгованості з відшкодування і запобігання її виникнення у майбутньому – пріоритетні у розробках і в практичній діяльності органів державної податкової служби України.

Згідно ситуації, що склалася на сьогодні у вітчизняній практиці оподаткування ПДВ, бачимо, що цей процес має певні недоліки, такі як неможливість реального відшкодування з бюджету суми надлишку податкового кредиту над податковим зобов’язанням та низька фіскальна ефективність даного податку. Встановлено, що причини бюджетної заборгованості з відшкодування ПДВ мають комплексний характер, а саме: недоотримання запланованих надходжень ПДВ до державного бюджету; прорахунки в процесі планування податкових надходжень; перевищення фактичного рівня сальдо експортно-імпортних операцій над прогнозним значенням, внаслідок чого фактичні вимоги на відшкодування ПДВ виявляються вищими від очікуваних, які опосередковано враховані при визначенні планових надходжень ПДВ; пред’явлення незаконних вимог на бюджетне та експортне відшкодування податку і зниження податкових зобов’язань; зростання частки експорту у ВВП і додатного сальдо зовнішньоторговельного балансу.

Недоліки оподаткування доданої вартості також пов’язані з виникненням труднощів щодо відокремлення товарів та послуг, які купують безпосередньо споживачі для кінцевого споживання, від тих, які призначені для подальшої переробки та використання, що, у свою чергу, зумовлює можливості ухилення від сплати ПДВ.

До чинників, що впливають на фіскальну ефективність даного податку, можна віднести: рівень податкової ставки; сальдо експортно-імпортних операцій, здатне звужувати чи розширювати податкову базу; обсяг податкових пільг, суму недоїмки, що безпосередньо впливає на величину податкових надходжень. Встановлено, що в перспективі доцільно поступово переходити до диференційованої шкали ставок, керуючись принципом: товари першої необхідності – знижена ставка, усі інші товари – стандартна ставка. Зазначено, що запровадження диференційованих ставок сьогодні буде малоефективним, оскільки зумовить зростання адміністративних витрат щодо обслуговування ПДВ та значно ускладнить механізм його дії. Щодо розміру ставок ПДВ, то це має визначатися не лише бюджетними потребами, а й реальними доходами споживачів. Зважаючи на обмеженість надходжень від прямих податків, відчутно знизити ставку ПДВ досить проблематично. Реалізувати такий захід можна лише надзвичайно виважено та поетапно. На користь цього свідчать і тенденції до гармонізації непрямого оподаткування та введення середньої ставки ПДВ на рівні 15% у межах формування єдиного європейського ринку. Тому, з метою наближення норм податкового законодавства України з питань податку на додану вартість до відповідних положень ЄС є підстави встановити стандартну ставку ПДВ на рівні 15% і понижену на рівні 0%. Зниження ставки ПДВ з 20% до 15% можливе за рахунок ліквідації великої кількості пільг, що розширить базу оподаткування. Аналізуючи ситуацію з надання пільг з податку на додану вартість, зазначимо, що із загальної їх кількості в оподаткуванні ПДВ вони становлять близько 80% .

На нашу думку, зниження ставки ПДВ можливе, але її оптимальний розмір має бути економічно обґрунтований та підтверджений прогнозними розрахунками соціально-економічних наслідків.

Крім цього, вдосконалення системи непрямого оподаткування загалом і ПДВ, зокрема повинна базуватися на вирішенні проблеми забезпечення достатніх надходжень до бюджету за рахунок збільшення обсягів виробництва і споживання, розширення обсягів інвестиційної діяльності, адже саме ПДВ не позначається на інвестиціях та не впливає на рішення щодо інвестування.

Одним із напрямів удосконалення адміністрування ПДВ в Україні є встановлення в якості об’єкта оподаткування різниці між цінами реалізації товарів (робіт,послуг) і цінами, за якими проводять розрахунки з постачальниками, включаючи суму податку на додану вартість. Така зміна об’єкта оподаткування нівелює одну з найгостріших проблем – відшкодування ПДВ. В результаті цього значно спроститься процедура адміністрування ПДВ як суб’єктам підприємницької діяльності, так і контрольним органам.

В умовах ринкової економіки в нашій державі порушується регулююча роль оподаткування акцизним збором, оскільки підвищене оподаткування окремих видів товарів зумовило зростання тіньового обороту, ухилення від оподаткування і, що найголовніше, появу великої кількості неякісної, фальсифікованої продукції. В даному випадку потрібні виважені загальнодержавні заходи протекціоністського характеру: жорсткий контроль за виробництвом і імпортом підакцизних товарів, встановлення державної монополії на виготовлення окремих із них, підвищення відповідальності за ухилення від оподаткування.

Серед напрямів вирішення проблем оподаткування акцизним збором слід віднести: впровадження поступового механізму справляння акцизного збору до вимог ЄС в умовах наближення України до європейського співтовариства; приведення плати за ліцензії до рівня компенсації наданих державою послуг; формування ефективної системи акцизних зборів з використанням економічно обґрунтованого рівня і структури ставок; поступового збільшення частки акцизу в ціні реалізованих підакцизних товарів шляхом підвищення ставок акцизного збору на лікеро-горілчані, тютюнові вироби, а також встановлення і поступове збільшення мінімального податкового зобов’язання із сплати акцизного збору в твердій сумі з одиниці реалізованої продукції; збільшення частки акцизного збору в дохідній частині бюджету та посилення його регулюючого впливу на ціноутворення на ринку товарів, шкідливих для здоров’я населення, з метою зменшення їх обсягу споживання; поступового запровадження акцизних складів для окремих видів товарів.

Останнім часом доведено актуальність поступового зміщення акцентів реформування митно – тарифної політики України відповідно до норм і принципів ЄС та умов ГАТТ/СОТ. Для цього потрібно: введення диференційованого підходу до рівня митного оподаткування в залежності від того, виробляється товар в країні на недостатньому, достатньому або надлишковому рівні; введення заходів митно-тарифного захисту сільськогосподарського виробництва України, в тому числі шляхом застосування сезонних митних податків; скорочення переліку країн, які користуються пільгами в області митного оподаткування; встановлення меж в 30% для імпортних митних податків і розробка графіків поступового зниження рівня митного оподаткування імпорту з доведенням протягом 5-7 років до рівня, обумовлених домовленостями в рамках ГАТТ; введення єдиного порядку сплати акцизів і ПДВ на імпортні товари. Всі ці заходи направлені на адаптацію законодавства України в області митно – тарифної політики з нормами і правилами, що закріплені системою ГАТТ і поступове входження України в міжнародне торгове співтовариство.

Отже, напрями удосконалення непрямого оподаткування дозволять зменшити тінізацію економіки, спростити податкове законодавство, бухгалтерський та податковий облік, зберегти фінансові стимули для експортерів, зменшити соціальне навантаження та встановити оптимальне співвідношення між непрямими податками.

Вважаємо, що порушена в даній роботі проблематика потребує подальших поглиблених досліджень, результати яких неодмінно повинні бути враховані при виробленні науково обґрунтованих підходів до реформування системи оподаткування та адміністрування непрямих податків зокрема, що забезпечить створення сприятливих умов для ведення бізнесу, здійснення інновацій, зростання споживчого попиту на внутрішньому ринку за одночасного динамічного збільшення сукупних податкових надходжень до усіх рівнів бюджетів та державних цільових фондів.

Список використаних джерел:

1. Про схвалення концепції реформування податкової системи: Розпорядження КМУ від 19.04.2007 р. №56-рЕлектронний ресурс. - Режим доступу//http://zakon.rada.gov.ua

2. Ожогіна Н. Концептуальні засади реформування податкової системи України на шляху до євро інтеграції /Н.Ожогіна// ВСПУ. - №43. -2007.- с.58-60

3. Чередниченко О.М. Непряме оподаткування в Україні на шляху інтеграції до Європейського союзу/О.М.Чередниченко// Фінанси України. -№7. – 2007. –с.98-104