Мазуренко А. А.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

Облік транспортно-заготівельних витрат

Для здійснення господарської діяльності будь-яке підприємство повинне мати у своєму розпорядженні певні запаси. Характерною особливістю багатьох видів запасів є необхідність їх постійного поповнення. Надходження запасів завжди супроводжується нарахуванням транспортно-заготівельних витрат. Тож підприємства досить часто в своїй повсякденній діяльності зіштовхуються з обліком цього виду витрат та з труднощами, що з ним пов’язані.

Проблеми обліку витрат підприємства, зокрема транспортно-заготівельних, є актуальними в умовах сьогодення. Про це свідчить також велика кількість присвячених цим проблемним питанням публікацій, що належать зокрема І. Павлюку, В. Хліпальській, С. Михалевич та іншим. Однак, у нормативних актах не приділено достатньо уваги питанням обліку транспортно-заготівельних витрат, що відображає необхідність подальшого їх вивчення.

Метою даного дослідження є вдосконалення обліку транспортно-заготівельних витрат в залежності від їх частки у складі первісної вартості придбаних запасів.

На кожному підприємстві повинен бути забезпечений точний та достовірний облік запасів, які використовуються в його господарській діяльності. Відповідно до П(С)БО 9 «Запаси» до первісної вартості запасів, крім договірної вартості, що сплачується продавцю, суми ввізного мита та суми непрямих податків, включаються витрати на заготівлю, вантажно-розвантажувальні роботи, транспортування запасів до місця їх використання, включаючи транспортно-заготівельні витрати (витрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати на страхування ризиків транспортування запасів) та інші витрати, які безпосередньо пов’язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання в запланованих цілях.

Враховуючи положення нормативно-правових актів, підприємства мають змогу самостійно обирати метод обліку та розподілу транспортно-заготівельних витрат з двох запропонованих. Тобто, визначити, чи потрібно ці витрати включати до собівартості придбаних запасів чи зазначати загальною сумою на окремому субрахунку рахунків обліку запасів.

На підприємствах, де частка транспортно-заготівельних витрат у складі придбаних запасів значна, облік цих витрат доцільно вести на окремо відкритому субрахунку. Відповідно до прийнятих Змін до деяких нормативно-правових актів міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку, затверджених наказом №868 від 14.12.2005 р., для обліку транспортно-заготівельних витрат працівникам бухгалтерії пропонується використовувати субрахунок 289 «Транспортно-заготівельні витрати».

Деякі науковці вважають раціональним розмежування загально прийнятого переліку транспортно-заготівельних витрат на власне транспортно-заготівельні витрати (витрати на заготівлю запасів, на страхування ризиків запасів, на перевезення тощо) та на інші витрати, до яких відноситимуться суми мита, непрямих податків, що не підлягають відшкодуванню, вартість консультаційних послуг тощо.

У зв’язку з цим, доцільно відкриття окремого рахунку, на кшталт рахунку 15 «Заготівля та придбання матеріальних цінностей» плану рахунків, що діяв до кінця 1999 року.

Існують підприємства, які при придбанні запасів несуть незначні транспортно-заготівельні витрати. Зазвичай у таких випадках ці витрати включаються безпосередньо до первісної вартості придбаних запасів. Проте, як правило, за одним транспортним документом придбаються виробничі запаси різні не тільки за найменуванням, а й за одиницею виміру, купівельною вартістю, вагою, сортом тощо. У таких випадках розподіл незначної суми транспортно-заготівельних витрат між видами придбаних запасів є трудомісткою і невиправданою роботою, оскільки потребує калькуляції кожного найменування запасів. В окремих випадках розподіл транспортно-заготівельних витрат унеможливлюється невчасним надходженням розрахункових транспортних документів тощо.

На підприємствах виникає проблема складності та доцільності розподілу незначної суми транспортно-заготівельних витрат між видами придбаних запасів. Вирішенням цієї проблеми може стати відображення транспортно-заготівельних витрат у складі витрат звітного періоду. З цією метою варто до рахунку 93 «Витрати на збут» відкрити субрахунок 932 «Транспортно-заготівельні витрати».

За дебетом субрахунку 932 «Транспортно-заготівельні витрати» відображатимуться витрати, понесені при придбанні виробничих запасів, а за кредитом – їх списання в порядку закриття на рахунок 79 «Фінансові результати».

Таким чином, викладені підходи щодо удосконалення обліку витрат, пов’язаних з придбанням запасів, які не суперечать чинним нормативним документам, не змінюють суті рахунків бухгалтерського обліку, дають змогу спростити облік транспортно-заготівельних витрат. Наведені два підходи можна застосовувати в залежності від значущості частки даного виду витрат в загальній їх сукупності.

У першому випадку на підприємствах, де витрати з придбання виробничих запасів є значними, їх облік доцільно організовувати за видами понесених витрат з обов’язковим використанням окремого рахунку в розрізі субрахунків.

Відповідно до другого підходу, транспортно-заготівельні витрати, які становлять незначну частку в складі первісної вартості придбаних виробничих запасів, відображувати у складі витрат звітного періоду.