Неустроєва Г.О.

Викладач кафедри Міжкультурної комунікації та іноземної мови Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут».

Створення загальної системи дистанційного навчання як важливий фактор розвитку дистанційної освіти.

Дистанційне навчання - спосіб організації процесу навчання, заснований на використанні сучасних інформаційних і телекомунікаційних технологій, що дозволяють здійснювати навчання на відстані без безпосереднього контакту між викладачем й учнем. Таке навчання відбувається в середовищі, що дозволяє передавати великі обсяги різної інформації на великій відстані. Дистанційне навчання є одним із головних шляхів інформатизації і автоматизації освіти та використання новітніх технологій у навчанні, служить підвищенню ефективності освіти як такої. Організація якісної дистанційної освіти дозволить примножити освітні потужності і позитивно вплине на інтелектуальний потенціал держави. Сьогодні Україна має шанс активно приєднатися до цього процесу та проводити дослідження у напрямках розробки стандартів, форм і методів такого типу навчання.

Сучасні тенденції в освіті вимагають великої гнучкості та динамічності в організації навчального процесу. Розвиток економіки і галузей народного господарства створює потребу в професійних кадрах нових спеціальностей. Навіть класичні спеціальності вимагають модернізації процесу навчання в умовах стрімкого розвитку науки і техніки. Виникає потреба автоматизувати завдання планування навчального процесу по здобуттю тієї чи іншої фахової кваліфікації. Задача створення навчального плану вимагає великих зусиль, високого педагогічного професіоналізму і широкого аналізу вимог до якостей нової спеціальності. То ж використання високих технологій у розв’язанні цієї проблеми має потенціал збільшити ефективність та знизити собівартість процесу планування навчання.

Як відомо, класичний процес навчання можна охарактеризувати як процес передачі знань від викладача до учня (студента), або ж самостійне засвоєння знань учнем за допомогою відповідної літератури. В будь-якому випадку є носій знань, і є їх отримувач. Коли ми проектуємо автоматизовану систему навчання, носієм знань в такому випадку буде система. І учень (студент) буде отримувати знання від їх носія – даної інформаційної системи навчання. Проте перед тим як «віддавати» знання система, повинна їх отримати. Так як справжнім носієм знань залишається експерт відповідної галузі, тобто викладач, в класичному розумінні, то розроблювана система повинна містити функціональну можливість передачі знань від експерта до системи. Забезпечення цієї можливості супроводжує процес формалізації знань, тобто розробки логіки, за якою комп’ютерна система буде зберігати в собі знання.

Поставлені задачі по обробці знань можна вирішити у рамках створення загальної системи дистанційного навчання, яку назвемо системою зберігання та подання знань. Система виконує дві основні функції: зберігання знань та їх подальше подання і використання в процесі навчання. Тут зберігання виконує функцію передачі знань від експерта до системи, а подання забезпечує передачу знань від системи до отримувача знань - студента (учня).

Зберігання має на увазі формалізацію навчальної інформації. Сюди входить завдання подання глобальної логічно-окресленої інтелектуалізованої структури усього спектру знань. Система розрахована на роботи з усіма необхідними у навчанні областями знань. Перш за все, так би мовити, «перелік» всіх знання має бути введений в систему у формі ієрархічної деревоподібної структури. Елементами цієї структури на даному етапі будуть лише «назви» блоків знань, назви тем і підрозділів. Тобто структура знань в даному розумінні є аналогом змісту до книги. В самій структурі не розкривається відповідна тема, тут лише вказується її існування, а також зазначаються певні характеристики для даного блоку знань.

До характеристик якими можна описувати структурні елементи «змісту» знань належать характеристики залежності даного елемента від інших. Прикладом такої характеристики є ситуація, коли засвоєння даного блоку знань не можливе без засвоєння іншого. Таким чином, це дозволить визначати ланцюги (послідовності) блоків знань, вивчення яких необхідне для досягнення якісного засвоєння відповідного предмету знань.

Інша характеристика блоку знань вказує на професійні навички, які отримує учень в результаті засвоєння відповідних знань. Це необхідно для надання здатності системі відповідати на запити про вміст навчального плану, який автоматично сформується по вимогам до фахівця даної спеціальності.

Успішність ДН багато в чому залежить від організації навчального матеріалу. Для комплексного охоплення процесу підготовки фахівця за обраною спеціальністю система ДН повинна надати можливість колективу викладачів та розробникам автоматизованих курсів використати єдину систему зі подання навчального матеріалу для всіх дисциплін цієї спеціальності .

Розробка моделі знань та відповідної бази знань, що реалізує цю модель, створює передумови для введення адаптивності в процес навчання, а також для вирішення задачі по створенню засобів контролю знань. Отже основною передумовою для досягнення організації автоматизованого контролю знань буде створення адекватної відповідної до поставленої задачі моделі знань предметної області.