Педагогические науки/5.Современные
методы преподавания.
Сало Ольга Володимирівна
Харківський
гуманітарно-педагогічний інститут
Соціальні
сервіси Веб 2.0 як засоби освітньої діяльності
Освітня
діяльність сьогодні зазнає значних змін, що зумовлено новими вимогами до членів
суспільства і зміною освітньої парадигми. Якщо раніше основною задачею освіти
вважалась передача знань, умінь і навиків учням, то сьогодні «перед освітою
виникло складне двоєдине завдання: вона повинна осучаснюватися на основі
новітніх технологій через широке впровадження у навчально-виховний процес ІКТ,
а також – формувати в молоді риси, необхідні для успішної самореалізації в
інформаційному суспільстві після завершення навчання в школі чи університеті»[1,
с.12]. Ці завдання педагоги мають розв’язувати
якісно, адже, як підкреслює В.Г.Кремень, «якісна освіта – це та освіта, яка найефективніше готує
людину до життя і діяльності в сучасних умовах, яка найбільшою мірою слугує
розвиткові особистості, розвитку кожної людини» [1, с.12].
Нові задачі
породжують необхідність конструювання нового змісту освіти, методів, форм і
засобів. Проблемою засобів навчання займалися такі вчені та науковці як
А. Алексюк, Ю. Бабанський, В.Гриценко, І. Лернер, М. Махмутов, Н.Морзе,
А.Семенова, М. Скаткін, В. Онищук та ін. Засоби навчання за Н.В.Морзе поділяють
на інформаційні засоби (підручники і навчальні допомоги); дидактичні засоби
(таблиці, плакати, відеофільми, програмні засоби навчального призначення,
демонстраційні приклади); технічні засоби навчання (аудіовізуальні засоби,
комп'ютер, засоби телекомунікацій, відеокомп’ютерні системи, мультимедія,
віртуальна реальність). Разом з
тим засоби навчання інформатики можна умовно поділити на дві групи: традиційні та нові інформаційні технології[2].
Ми
припускаємо, що в якості нових інформаційних засобів доцільно використати так
звані сервіси Веб 2.0, вперше описані у статті Тіма О‘Рейлі „Що таке
Веб 2.0”. Використання соціальних сервісів ВЕБ 2.0 в якості засобів освітньої
діяльності лежить в центрі уваги статті Є. Патаракіна [3]. Практичні вчителі
однак майже не використовують жоден з сервісів у навчально-виховному процесі. На
нашу думку, однією з причин є той факт, що в цих та деяких інших
проаналізованих публікаціях недостатньо конкретних пропозицій і порад щодо
використання потенціалу мережевих спільнот і соціальних сервісів для навчання. Отже,
метою нашої роботи є створення прикладів практичного застосування сервісів ВЕБ
2.0. у навчальній діяльності.
Сучасна глобальна
мережа Інтернет – це не лише сукупність комп’ютерних машин, об’єднаних між
собою, а і велика кількість людей, об’єднаних між собою спільною роботою,
обміном інформацією та дружбою. На сьогоднішній день створено багато
спеціальних послуг (сервісів), за допомогою яких людство може обмінюватися
своїми думками, пропозиціями, ідеями, творчими здібностями та корисною
інформацією. Такі сервіси називають соціальними сервісами або Веб 2.0. Веб 2.0
– друге покоління мережевих сервісів Інтернету. На відміну від першого
покоління сервісів (the mostly read-only Web) Веб 2.0 (the wildly read-write
Web) дозволяє користувачам спільно діяти - обмінюватися інформацією, зберігати
посилання та мультимедійні документи, створювати та редагувати публікації,
тобто відбувається налагодження соціальної взаємодії.. Появу терміну Веб 2.0
прийнято пов‘язувати зі статтею Тіма О‘Рейлі «Що таке Веб 2.0». За Тімом
О‘Рейлі «Веб 2.0 – це не просто інтеграція сервісів, це ідея використання
колективного розуму»[4].
Типологію
соціальних сервісів здійснено у відповідності до видів діяльності членів
мережевого співтовариства. Так до основних типів можна віднести:
· соціальні
пошукові системи;
· засоби для
збереження закладок;
· соціальні
сервіси збереження мультимедійних ресурсів;
· мережеві
щоденники (блоги);
· віківікі
(wikiwiki);
· соціальні
геосервіси.
Розглянемо більш
докладно один із типів соціальних сервісів, а саме мережеві щоденники (блоги) і
проаналізуємо їх можливості щодо використання у навчально-виховному процесі. Блог
(англ. blog, від web log, "мережний журнал або щоденник подій") — це
веб-сайт, основний вміст якого становлять записи, що регулярно додаються, оновлюється
користувачем. Блог є специфічною формою організації спільноти користувачів
навколо певного автора чи авторів блога. [5]
Наведемо
декілька прикладів різних блогів, створених з різними освітніми цілях:
- щоденник учителя
«http://dnevnik-alla.blogspot.com/»;
- українська
блогосфера «http://blogosphere.com.ua/»;
- світ інформатики
«http://dyatlovaea.blogspot.com/»;
- уроки фізики «http://fizkab.blogspot.com/»;
- щоденник робіт учнів
у проекті «Подарунокк для мами» «http://podarok77.blogspot.com/»;
- Flash, PHP та
веб-програмування «http://nub.com.ua/»;
- твій друг
Інтернет «http://intelol.blogspot.com/».
Як бачимо з
прикладів, блоги можуть виступати не лише особистими щоденникам автора, а й
бути осередком спільного розв’язання освітніх задач. Ми пропонуємо вчителям створювати
і використовувати блоги як сучасний зручний засіб підвищення ефективності і
якості навчання наступним чином:
1. В якості скарбнички
цікавих матеріалів до теми. Учитель може знайти або створити і заздалегідь завантажити у свій блог малюнки, схеми, анімовані зображення , аудіо
та відеофайли тощо, які потім використає на уроці. Наприклад, при вивченні теми
«Інтернет. Програми-браузери» доцільно
продемонструвати інтерв’ю з розробниками одного з браузерів «Історія створення
браузера Google Chrome», як це представлено у блозі «Твій друг Інтернет»
(http://intelol.blogspot.com). До пошуку цікавих матеріалів доцільно залучати учнів
і разом наповнювати скарбничку.
2. В якості засобу
організації самостійної роботи (надання завдання, проведення консультацій та здійснення контролю щодо його виконання).
Наприклад, при засвоєнні технології створення анімації учням пропонуються
поетапні інструкції щодо виконання завдання на блозі Я. Федорака (http://nub.com.ua/2009/07/animating-the-ball/
)
3. Учні мають
можливість бачити як інструкцію, так і анімований результат, який повинні одержати
на кожному етапі. Вони через коментарі можуть запросити підказок та порад.
Вчитель не повинен сам відповідати на всі запитання, через блог організується
співпраця учнів, спільний пошук розв’язання проблем.
4. В якості засобу
організації групової роботи. Учні
вчаться розподіляти обов'язки, спілкуватися
один з одним, розв'язують конфлікти, що виникають у спільній діяльності,
обмінюються думками. Через таку діяльність у них формується взаємна
вимогливість і допомога, взаємоконтроль і взаємооцінка. Завдання та результати
групової роботи можна викласти в блог, наприклад, як це зроблено Т. Орловою ( http://nub.com.ua/2009/03/using-shape-hints/
та http://podarok77.blogspot.com/2008/01/blog-post.html)
5. В якості засобу самоконтролю,
перевірки знань, умінь і навичок учнів. Можна помістити в блог контрольну
роботу, яка може містити тести, задачі, інші завдання. Приклад можна подивитися
на сайті http://fizkab.blogspot.com/2009/10/blog-post.html
та http://class-fizika.narod.ru/tes.htm
( автор Олена Кабакова).
6. В якості засобу рефлексії
– учні пишуть у своїх блогах, чого вони навчилися нового під час виконання
завдання, діляться проблемами, ставлять нові для себе цілі та задачі, а через коментарі допомагають один одному.
Приклад можна подивитися на сайті http://fizkab.blogspot.com/2009/11/blog-post_10.html
(автор Олена Кабакова).
7. В якості
представлення учнями результатів власних досліджень, творчих робіт, власних
думок. У цьому випадку учні мають незрівнянно ширші можливості одержати
відгуки, коментарі, оцінки своїх робіт членами мережевої спільноти.
На прикладах ми
продемонстрували деякі можливості
використання одного із сервісів Веб 2.0.
Можна помітити, що блог у навчальній діяльності може виступати як засіб, що забезпечує реалізацію
діяльнісного підходу. Учні через блоги залучаються до різних видів навчальної
діяльності, починаючи від пошуку інформації до представлення результатів
власної діяльності на широкий загал. Вони одержують можливість активно співпрацювати
з учителем і іншими членами спільноти, яка може бути набагато ширшою ніж
шкільний клас. У подальшому
передбачаємо проаналізувати можливості інших соціальних сервісів, як ВікіВікі
(Wiki-Wiki), соціальні геосервіси, засоби для збереження закладок, соціальні
сервіси збереження мультимедійних ресурсів.
Використані джерела:
1. Кремень В.Г.
Якісна освіта в контексті загальноцивілізаційних змін / Кремень В.Г.// Освіта
України №89, 28 листопада 2006 року. – С.12.
2. Морзе Н.В.
Методика навчання інформатики: Навч. посіб.: У 3ч. / Морзе Н.В [за ред. акад.
М.І. Жалдака].– К.: Навчальна книга, 2004.-Ч.1: Загальна методика навчання
інформатики.
3. Патаракін Є.Д.
Створення учнівських, студентських і викладацьких спільнот на базі мережевих
сервісів Веб 2.0. /Патаракін Є.Д. – К.: Навчально-методичний центр «Консорціум
із удосконалення менеджмент-освіти в Україні», 2007. – 88 с. - ( В надз.:
Програма Intel “Навчання для майбутнього”. Соціальні сервіси Веб 2.0)
4. Соціальні
сервіси. - ВікіОсвіта [Електронний ресурс]- Режим доступу: http://wikitest.newline.net.ua/wiki/index.php/Соціальні_сервіси
5. Web 2.0 для мережевого
проекту- ВікіОсвіта [Електронний ресурс] -Режим доступу: http://wiki.iteach.com.ua/Web_2.0_для_мережевого_проекту