Філологічні науки /6. Актуальні проблеми перекладу

Спіркіна О. О.

Академія пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля, Україна

Англіцизми в сучасній українській мові

Кінець ХХ – початок ХХI ст. став часом неймовірного розширення політичних, економічних, наукових та культурних зв’язків України з іноземними державами. Це спричинило посилення надходження в українську мову іноземної лексики.

Складні процеси в сучасній українській мові, пов’язані з інтенсивним припливом запозичень (переважно з англійської мови), закономірно отримують неоднозначні оцінки україністів: з одного боку, дослідники відзначають певне збагачення мови, наближення за допомогою асимільованих іншомовних запозичень до світових досягнень у суспільно-політичній, економічній, управлінській, торговельній тощо сферах, з іншого – перевантаження й засмічення рідної мови чужими лексемами, до того ж, часто за наявності українських відповідників.

Вивченню проблем іншомовних запозичень присвятили чимало праць вітчизняні та іноземні дослідники (Б. Ажнюк, О. Ахманова, В. Виноградов, Ю. Жлуктенко, О. Муромцева, О. Пономарів, І. Огієнко, В. Самійленко, С. Семчинський, Д. Шмельов, L. Bloomfield, E. Haugen, A. Martinet, U. Weinreich та інші). Останнім часом почали активно вивчати вживання англіцизмів в українській мові такі дослідники, як Ю. Безрукава, О. Бершов, О. Махньова, А. Наумовець, С. Федорець.

Більшість новітніх запозичень з англійської мови називають нові явища в різних сферах життя, тобто запозичення номінації відбувається паралельно із появою нового детоната, який ним позначається (екстрим, шейпінг, бодибілдинг, секонд-хенд, модем тощо). Запозичується назва лексеми (пейджер, файл) або нове значення наявної лексеми (кліпси, шунт), або з’являється омонім (скотч, вінчестер).

Переважна більшість запозичених нових англіцизмів потрапляє у систему української мови безпосередньо, а раніше – за допомогою російської мови. В наш час до сучасної української мови потрапляє 75-80% англо-американських слів серед всіх нових запозичень. Прикладом, коли англійська мова є мовою-джерелом запозичень, можуть бути такі найменування, як андеґраунд, грант, дилер, драйвер, інжиніринг, кеш, імідж-мейкер, трилер, флаєр, шоу-бізнес, шоумен, джойстик, плеєр, кікбоксінг, фітнес, бебі-бум, фастфуд, хотдог тощо.

Трапляються деякі лексеми, у назві яких експліцитно виражені компоненти, пов’язані із власними назвами, покладеними в основу цих комбінацій (вінчестер – від назви міста Вінчестер; гамбургер – від назви міста Гамбург; далматин – від назви історичної області Югославії Далмації, кирза – від назви селища в Англії Керзи; ньюфаундленд – від назви острова Ньюфаундленд; пекінес – від назви міста Пекін).

Іншим способом запозичення є використання англійської мови як мови-посередниці. Серед запозичень можна виділити такі структурні типи:

1) слова латинського або грецького походження, запозичені спочатку в англійську, а потім з неї – в українську мову (асистанс, ірейта, триплікат);

2) слова, штучно створені в англійській мові з латинських або грецьких елементів (телепроект, парамедицина);

3) слова, створені в англійській мові на основі грецького або латинського елементів та англійської частини (суперхіт, суперстар, телебос);

4) слова інших мов, які спочатку були запозичені в англійську, а потім, через її посередництво, перейшли в українську мову (кетчуп, зомбі);

5) слова, створені в англійській мові на основі англійського компонента та запозиченого з інших (не грецької та латинської) мов (айс-ревю, сафарі-парк).

Таким чином, в українській мові кінця ХХ – початку ХХI ст. відбуваються закономірні лексико-семантичні процеси, у зв’язку з появою нових англомовних запозичень. Цей складний процес потребує подальшої уваги лінгвістів та передбачає глибокий аналіз мовних процесів.

Література:

1. Кислюк Л.П. Нові англійські запозичення і термінологія //Українська термінологія. – Львів, 1992. – С.236-239.

2. Козир Є. Проблеми унормування чужомовних запозичень //Українська термінологія і сучасність: Зб. наук. праць – Вип. IV.-К.: КНЕУ, 2001. – С.245-247.

3. Словник іншомовних слів /За ред. О.С. Мельничука. – Вид. 2-е, випр. І доп. – К.: УРЕ, 1985.

4. Словник іншомовних слів /Уклад.: С.М. Морозов, Л.М. Шкарапута. – К.: Наук. Думка, 2000.

5. Funk and Wagnalls. Standard Dictionary. Copyright, by Lippincott and Crowell Publishers, 1980.