Психологія та соціологія/9.Психологія розвитку

К. психол. н. Тимофієва М.П.

Буковинський державний медичний університет,Україна

Психологічні особливості ставлення молоді до здоров’я

Ставлення до здоров'я виступає одним з основних елементів самозбережуваної поведінки людини і являє собою систему індивідуальних, вибіркових зв'язків особистості з різними явищами навколишньої дійсності, що сприяють або, навпаки, загрожують здоров'ю людей, а також визначає оцінку індивідом свого фізичного та психічного стану.

Багато науковців намагалися дати визначення поняттю «здоров'я», серед них В.А. Ананьєв [1], Г.П. Апанасенко, Т.Є. Бойченко І.І. Брахмана, Бурлакова І.А. [2], Д.Д. Венедиктова, Є.Н. Кудрявцева, Ю.П. Лісіцина, С.Д. Максименко [5], Г. С. Нікіфоров. Вихід за межі визначення здоров'я як медичної категорії може бути пов'язаний із недостатністю спроб підвищити рівень здоров'я особи через акцент на формування лише фізичного і соматичного здоров'я. Співвідношення й оцінки означених понять, тобто фізичного, соматичного, психічного, психологічного здоров'я, обговорювались у численних наукових працях Л. Каткова [3]. Критерії психічного здоров’я досліджував В.В. Кліменко [4]. Взаємодія факторів формує відповідний рівень психічного здоров'я, який визначається на основі комплексу суб'єктних і об'єктних критеріїв (М.М. Жаріков, Л.О. Кришанівська, С.І. Громбах, Л.М. Козак, А.П. Козін, К. Леонгардт, А.Є. Лічко та інші.

Загальна мета нашої роботи полягає в дослідженні ставлення сільської молоді до здоров’я. Дослідження проводилося на базі Буковинського державного медичного університету. В ньому брали участь 117 студентів перших курсів різних областей.

Завдяки обраній методиці «Ставлення до здоров’я» (автор Р.А. Березовська) отримано інформацію про індивідуальне розуміння респондентами категорії «здоров'я».

Обробка анкети проводилася з розрахунком середніх значень за кожним твердженням окремо, подальшим ранжуванням та відповідним аналізом окремо по кожній зі складових: 1) важливість цінностей на момент опитування; 2) фактори, які визначають успіх у житті; 3) вплив різних джерел на поінформованість у галузі здоров'я; 4) фактори, які мають найбільший вплив на стан здоров'я; 5) почуття, коли зі здоров'ям усе гаразд; 6) почуття, коли дізнаєтеся про погіршення свого здоров'я; 7) чи робиться що-небудь для підтримки здоров'я і наскільки регулярно; 8) якщо про здоров'я піклуються недостатньо чи нерегулярно, то чому; 9) дії при нездужанні. Після цього проводився розрахунок середніх значень за шкалами: 1) когнітивна; 2)емоційна; 3) поведінкова та 4) ціннісно-мотиваційна з подальшим аналізом. З метою розширеного аналізу одержаних даних було проведено процедуру кластерного аналізу. Для інтерпретації даних використовувався як кількісний, так і якісний аналіз. Кількісна обробка даних містить у собі підрахунок середніх значень за кожним твердженням окремо. Якісний підхід передбачає змістовний аналіз отриманих результатів.

Більш за все задіяний когнітивний аспект (5,63), який включає в себе – поінформованість про фактори, які мають найбільший вплив на стан здоров'я та джерела інформації в галузі здоров'я.

Здоров'я є значним цінніснім фактором, про що свідчать високі показники в блоках: цінності, чинники досягнення успіху в житті, причини недостатнього піклування про здоров'я.

Достатньо високий емоційний відгук на зміни стану здоров'я (самопочуття при здоров’ї, переживання при погіршені власного здоров'я) при низьких проявах піклування про власне здоров'я на поведінковому рівні (3,95): методи профілактики здоров'я, поведінка у випадках власного нездужання.

Найбільша кількість респондентів описували здоров'я як стан (38) через різноманітні його прояви, а саме: стан психічного і фізіологічного благополуччя (25), стан психічного, фізичного та соціального здоров'я, а не тільки відсутність хвороб (12), найголовніший фактор (10), стан матеріального, морального, фізичного і духовного благополуччя (4), стан душі людини (4).

Друга за кількістю група складає опис здоров'я через негатив, уникнення невдач, в даному випадку відсутність здоров'я – коли нічого не турбує, нічого не болить (8).

Третя група описувала здоров'я через вищі, екзистенційні почуття – щастя, любов, красу (7).

Найменша кількість уявляє здоров'я через активні дії щодо його підтримки, зокрема правильне харчування, фізичні вправи, здоровий спосіб життя; воно залежить від самої людини; це скарб від Бога, який треба берегти.

Задля докладнішої інтерпретації одержаних даних було проведено процедуру кластерного аналізу результатів, отриманих унаслідок застосування опитувальника «Ставлення до здоров'я» (Р. А. Березовська), за допомогою комп’ютерної програми STATISTICA 5.11.

Отже, з проведеного теоретичного та емпіричного аналізу можна побачити такі стратегії щодо власного здоров’я: 1) відсутність піклування про власне здоров’я – „немає необхідності, тому що я здоровий(а)”, 2) слабка воля та не усвідомлення себе; 3) здоровий спосіб життя задля задоволення, а не підтримки здоров’я; 4) байдуже ставлення до власного здоров’я з мінімальними зусиллями щодо його підтримки; 5) посилені переживання при хворобі; 6) здоров’я, дане природою, в людини, яка розуміє цінності життя і яку хвороби ще „не зачепили”.

Особливої уваги потребує молодь, усвідомлення нею цінностей здоров’я, розуміння визначальної ролі здорового способу життя та формування індивідуальної поведінки кожної молодої людини на цих засадах.

Підсумовуючи, можна сказати, що валеологічні знання можуть допомогти молодим людям сформувати уявлення про здоров'я як ціннісну категорію. Варто підкреслити, що формування здоров'я сьогодні є однією з найактуальніших проблем нашого суспільства, в розв’язанні якої повинні брати участь не тільки лікарі, педагоги, соціальні працівники, але й кожна окрема людина.

Література:

1. Ананьев В.А. Основы психологии здоровья. Книга 1. Концептуальные основы психологии здоровья. – СПб.: Речь, 2006. – 384 с.

2. Бурлакова І.А. Соціальні чинники формування здоров’я людини // Наукові записки Інституту психології імені Г.С. Костюка АПН України. Вип. 35 / За ред. С.Д. Максименка. – К.: ДП «Інформаційно-аналітичне агентство», 2007. – С. 52-58.

3. Катков Л. Теория и практика формирования психического здоровья населения. – Кустанай, 1998. – 267 с.

4. Кліменко В.В. Критерії психічного здоров’я: Електрон. публікація. http://www.glavnyk.com.ua/PG_UKR_01_02_2004.htm

5. Максименко С.Д. Психічне здоров'я дітей // Психолог. – 2002. – №1. – С. 4.

6. Марінушкіна О.Є. Діяльність психологічної служби Харківської області щодо соціально-психологічного супроводу формування, збереження та розвитку психічного та соціального здоров'я учасників навчально-виховного процесу // Актуальні проблеми психології. / За ред. С.Д. Максименка. – К.: Главник, 2008. – Х. – Вип. 4. – С. 35.

7. Ставицька С.О. Психологічні особливості ціннісних орієнтацій сучасного юнацтва // Актуальні проблеми психології / За ред. С.Д. Максименка. – К.: Главник, 2008. – Х. – Вип. 4. С. 236-242.

8. Соціальні чинники формування здоров’я людини // Наукові записки Інституту психології імені Г.С.Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка. – К.: ДП «Інформаційно-аналітичне агентство», 2007. – Вип. 35. – С. 52-58.

9. Сірко Р.І. Психічне здоров’я у старшому юнацькому віці як предмет психологічного анализу: автореф. дис… канд. психол. наук: спец. 19.00.01 – загальна психологія, історія психології / Р.І.Сірко; Нац. педаг. ун-т ім.  М.П. Драгоманова. – Київ, 2002.