Економічні науки/Економіка підприємства

Оверчук А.В., ст. викл. кафедри економіки

Житомирський державний технологічний університету

Матриця Моблі, як передумова фінансового планування

Роль і значення планування взагалі і фінансового, зокрема, можна досить легко обґрунтувати з різних позицій, тому дискусій про те, потрібен план чи ні, в даний час навряд чи доречний, більше того, в умовах динамічного розвитку економіки, постійного нарощування конкурентної боротьби роль цієї управлінської функції принаймні не зменшується. Саме останню обставину частково мав на увазі відомий фахівець в галузі управління Р. Акофф, стверджуючи, що "краще планувати для себе неважливо, наскільки погано, ніж бути планованим іншими – неважливо, наскільки добре" [1].

До числа основних функцій фінансового планування, як правило, відносяться прогнозування фінансового стану, ресурсів, доходів і витрат підприємства, а також, проведення сценарного аналізу щодо оцінки різних можливих варіантів фінансового стану суб’єкта господарювання в майбутньому [2].

Як відомо, для розробки реального фінансового плану, необхідний ґрунтовний аналіз діяльності підприємства за попередній період. Для проведення комплексної оцінки фінансово-економічного стану суб’єкта господарювання у вітчизняній і зарубіжній практиці широко використовуються різні форми звітності – бухгалтерська (баланс підприємства), фінансова (звіт про фінансові результати) та податкова (за видами податків). Крім них важлива роль відводиться звіту про рух грошових коштів і звіту про рух власного капіталу.

Проте, основний недолік такого підходу полягає в тому, що та чи інша форма звітності аналізується окремо одна від одної. Виходить, що ці форми існують як би самі по собі, хоча взаємозв'язок між ними через загальні елементи очевидний, але виражений досить слабко.

У той же час, сучасному підприємцеві, інвесторові та акціонеру, а також власнику підприємства та керівнику фінансово-економічної служби необхідно знати все про свій бізнес виключно в оперативному режимі – в даний момент часу. Традиційні форми звітності для цього явно не підходять. І не тільки тому, що досить громіздкі і складаються раз на квартал. Головне – вони не дозволяють відтворити цілісну картину фінансової ситуації, оскільки кожна з цих форм характеризує лише окремі сторони і аспекти діяльності підприємства. А тому для оперативного аналізу потрібний не набір форм звітності, а всього лише один ємний за змістом і узагальнення документ.

У фінансовому плануванні основним таким документом являється звіт про фінансові результати, а конкретніше – можливість планування та контролю за потребою фінансових ресурсів для даного виду діяльності.

Необхідно відзначити, що в зарубіжній практиці була здійснена спроба обєднання форм звітності з метою зміцнення взаємозв'язку між ними і спрощення аналізу фінансово-економічного стану підприємства. Ця узагальнена форма відома як "Матриця Моблі".

«Матриця Моблі» – є одним з найбільш ефективних інструментів контролю за рухом готівкових коштів на підприємстві, підкорення всієї системи фінансової звітності максимально точному та правдивому визначенню відповідних показників.

Перевага даної системи фінансової звітності полягає в тому, що кожний рядок по горизонталі додає або віднімає відповідну суму до кожної із звітних позицій. Таким чином, ми можемо сміливо стверджувати щодо змін фінансового стану господарюючого суб’єкта на протязі звітного періоду та виявлення усіх негативних явищ з цілю їх усунення при розробці майбутнього фінансового плану.

Але тим не менш, матриця Моблі не отримала широкого застосування, незважаючи на оригінальність цієї ідеї. Водночас, на думку автора, дану модель потрібно не тільки удосконалювати, але використовувати на практиці при ведені бізнесу, оскільки наявність такого зведеного документа значно спрощує розгляд різних форм звітності. Основна його перевага полягає в тому, що в одному документі знаходять своє відображення усі форми звітності. Якщо в цей документ включити ще й розрахунок різних коефіцієнтів, відхилення фактичних показників від планових, а також оцінку власного капіталу в грошовій формі, то такий баланс в цілому стає робочим документом в руках керівника підприємства.

Кожен день в процесі діяльності підприємства його керівники приймають різні рішення, що стосуються як поточної, так і перспективної діяльності підприємства. Всякий раз прийняте рішення ґрунтується на результатах більш-менш розгорнутого і формалізованого аналізу діяльності підприємства. Представлення системи фінансової звітності суб’єкта господарювання в вигляді матричного формату повинно допомогти краще зрозуміти механізм руху балансових рахунків підприємства та більш глибоко зрозуміти значення ліквідності.

Отже, на наш погляд, застосування матриці «Моблі» є не тільки ефективним інструментом управління фінансами підприємства, але й засобом підвищення обізнаності підприємця про фінансові секрети свого бізнесу. За допомогою цієї матриці підприємець зможе легко поставити «діагноз» фінансового стану свого підприємства, прийняти правильне управлінське рішення щодо планування та контролю ведення свого бізнесу.

Література:

1. Акофф Р. Планирование будущого корпорации. М.: Прогресс, 1985.

2. Хруцкий В.Е., Гамаюнов В.В. Внутрифирменное бюджетирование: Настольная книга по постановке финансового плана. – 2-е изд., перераб. и доп. – М: Финансы и статистика, 2006. – 464 с.