Экономика/10.Экономика предприятия
Викладач кафедри «Облік та
менеджмент» Дашко Ірина Миколаївна,
Студентка спеціальності «Економіч.кібернетика» Бегма Олена Геннадіївна
Криворізький факультет Запорізького Національного
університету,Україна
Заробітна
плата: її сутність, функції та напрямки
Держава сьогодні надає громадянам право
на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії і роду трудової
діяльності, реалізує програми підготовки і перепідготовки кадрів щодо їх
соціальних потреб. Кожен
громадянин України має право на безпечні для здоров'я умови праці і заробітну
плату (з/п), не нижчу від регламентованого законом мінімуму.
Система
регулювання з/п
в Україні складається з чотирьох підсистем: державного регулювання; договірного
регулювання; ринкового регулювання; регулювання з/п на підприємствах,
установах і організаціях. Таке відокремлення цих підсистем мотивується тим, що
вони є відносно самостійними.
Державне
регулювання оплати праці є системою визначення правил, процедур, нормативів в оплаті праці на основі
ухвалення певних законодавчих і нормативних актів та контролю за їх дотриманням
органами влади.
Головною метою державного регулювання
оплати праці є створення необхідних умов для забезпечення виконання заробітною
платою усіх притаманних їй основних функцій (відтворювальної, мотивуючої,
стимулюючої, регулюючої та соціальної), та стримування необґрунтованого
зростання заробітної плати, не пов'язаного з обсягами виробництва й реалізації
продукції .
Державне
регулювання оплати праці ґрунтується на реальних фінансових можливостях країни
й забезпеченні збалансованості інтересів усіх верств населення, а також
реалізації норм, що містяться у Конвенціях і Рекомендаціях Міжнародної.
Організації Праці, Конституції України, Кодексі законів про працю, в законодавчих
актах країни. Передовсім держава зобов'язана реалізувати норми і гарантії щодо
права найманого працівника на отримання заробітної плати, розмір якої
забезпечував би йому і членам його сім'ї достатній життєвий рівень, як це
передбачено ст. 48 Конституції України. Оплату праці держава регулює прямими і
непрямими методами.
Одним
із основних напрямків удосконалення державної оплати праці є обґрунтований
розрахунок і періодичний перегляд мінімальної з/п на національному рівні.
Мінімальна
заробітна плата -
це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану
працю, нижче якого не може проводитись оплата за виконану працівником місячну,
погодинну норму праці.
Мінімальна
заробітна плата встановлюється у розмірі, не нижчому за вартісну величину межі
малозабезпеченості, в розрахунку на працездатну особу.
Розмір
мінімальної з/п
переглядається залежно від зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги
за згодою сторін колективних переговорів.(табл. 1).
Таблиця 1
Динаміка
змін місячної мінімальної з/п в Україні у 2000-2011 рр.
|
Період |
Сума, грн |
|
01.12.2011
- 31.12.2011 |
1004 |
|
01.10.2011
- 30.11.2011 |
985 |
|
01.04.2011
- 30.09.2011 |
960 |
|
01.01.2011
- 31.03.2011 |
941 |
|
01.12.2010
- 31.12.2010 |
922 |
|
01.10.2010
– 30.11.2010 |
907 |
|
01.07.2010
– 30.09.2010 |
888 |
|
01.04.2010
– 30.06.2010 |
884 |
|
01.01.2010
– 31.03.2010 |
869 |
|
01.11.2009
– 31.12.2009 |
744 |
|
01.10.2009
– 31.10.2009 |
650 |
|
01.07.2009
– 30.09.2009 |
630 |
|
01.04.2009
– 30.06.2009 |
625 |
|
01.12.2008
– 31.03.2009 |
605 |
|
01.10.2008
– 30.11.2008 |
545 |
|
01.04.2008
– 30.09.2008 |
525 |
|
01.01.2008
– 31.03.2008 |
515 |
|
01.10.2007
– 31.12.2007 |
460 |
|
01.07.2007
– 30.09.2007 |
440 |
|
01.04.2007
– 30.06.2007 |
420 |
|
01.12.2006
– 31.03.2007 |
400 |
|
01.07.2006
– 30.11.2006 |
375 |
|
01.01.2006
– 30.06.2006 |
350 |
|
01.09.2005
– 31.12.2005 |
332 |
|
01.07.2005
– 31.08.2005 |
310 |
|
01.04.2005
– 30.06.2005 |
290 |
|
01.01.2005
– 31.03.2005 |
262 |
|
01.09.2004
– 31.12.2004 |
237 |
|
01.12.2003
– 31.08.2004 |
205 |
|
01.01.2003
– 30.11.2003 |
185 |
|
01.07.2002
– 31.12.2002 |
165 |
|
01.01.2002
– 30.06.2002 |
140 |
|
01.07.2000
– 31.12.2001 |
118 |
|
01.04.2000
– 30.06.2000 |
90 |
Згідно
зі специфікою діяльності, підприємство обирає систему матеріального
стимулювання персоналу, яка містить форми та системи оплати праці, преміювання
та матеріальну допомогу.
Незважаючи
на те, що останнім часом спостерігається активна діяльність держави щодо
поліпшення умов життя громадян і розробляється низка державних програм стосовно
боротьби з малозабезпеченістю населення, на підприємствах України діють низькі
тарифні ставки для розрахунку з/п. Це призводить до того,
що розмір з/п
дорівнює розміру встановленого державою прожиткового мінімуму, а на багатьох
підприємствах він значно нижчий, що призводить до низького життєвого рівня
більшої частини населення.
Для
поліпшення ситуації потрібна ефективна система матеріального стимулювання
персоналу, яка б створила сприятливі умови на підприємстві, за якими працівник
буде одержувати найбільш ціннісний для себе вид заохочення. Підвищення рівня
особистого трудового внеску призведе до підвищення ефективної роботи підприємства
у цілому та сприятиме підвищенню розміру винагороди. Крім того, потрібно
враховувати, що система матеріального стимулювання працівників має враховувати
інтереси всіх учасників господарської системи підприємства, а саме: виробничої
системи, МТП,
системи збуту, ЗЕД тощо і тим самим становить основу соціально-трудових
відносин на підприємстві.
Список використаних джерел:
2. http://www.ukrstat.gov.ua