Економіка / Економіка підприємства

Шипіло К.І.

Науковий керівник: д.е.н., професор, Фролова Л.В.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

Проблеми діагностики фінансової стійкості підприємства в умовах ринкової економіки

Діагностика фінансово-економічної стійкості займає одне з важливих місць в управлінні сучасними підприємствами, тому що стійкість є однією з головних умов життєдіяльності, розвитку й забезпечення високого рівня конкурентоспроможності підприємства.

Останніми роками цьому питанню присвячують свою увагу все більше вчених-економістів, серед яких: М.Д. Білик, І.О. Бланк, В.А. Забродський, Г.О. Крамаренко, М.Я. Коробов, М.Л. Котляр, Н.А. Кизим, Л.Н. Лахтіонова та інші. Незважаючи на різноплановість проведених досліджень щодо оцінки фінансової стійкості підприємства та управління нею, недостатньо вивченими залишаються питання співвідношення фінансової стійкості з іншими показниками оцінки фінансового стану підприємства [1,2,3].

По-перше, поширилась думка вчених-економістів про необхідність зміни існуючої системи діагностики діяльності підприємства, щоб, спираючись на кількісні показники аналізу господарської діяльності, інтерпретувати ці результати для вивчення стану підприємства і вироблення коригувальних рішень і перегляду цілей і прогнозів подальшого його якісного функціонування.

Так, Г. Швиданенко зазначає, що існує дві узагальнені моделі діагностики діяльності підприємств: традиційна, яка базується на даних бухгалтерської звітності, в рамках якої практично здійснюється вимірювання фактичних потоків доходів і витрат, а також відслідковується реально здійснений рух капіталу; та інноваційна (альтернативних можливостей), яка за своєю сутністю відображає зміну аналітичної парадигми діагностики, що зумовлює новий підхід до оцінювання результативності на основі управління вартістю компанії і генерування економічного прибутку [2].

По-друге, практично немає заперечень щодо циклічності стану підприємства. Підприємства мають свій потенціал розвитку, свої умови господарювання і, разом з тим, підкоряються закономірностям циклічного розвитку всієї соціально-економічної системи на макрорівні, знаходяться в стані визначеного відношення до загальних циклів економіки, маючи при цьому власні внутрішні цикли розвитку.

По-третє, важливим є визначення показників – індикаторів, що дозволяють оцінити стабільність функціонування та розвитку підприємства. Традиційно стабільність фінансово-економічної діяльності зводиться лише до фінансової стійкості підприємства, під яким розуміють такий стан його фінансових ресурсів, їх розподілу та використання, що забезпечує стійкий розвиток фірми на основі зростання прибутку й капіталу за умов формування достатньої платоспроможності та кредитоспроможності за припустимого рівня ризику. В останні років широке поширення в багатьох країнах одержала так звана збалансована система оцінки певних індикаторів (The Balanced Scorecard - BSC), яку можна розглядати як альтернативний підхід до оцінки ефективності діяльності підприємства. BSC дозволяє комплексно підійти до оцінки фінансового стану підприємства завдяки тому, що вона враховує різні аспекти діяльності підприємства.

В-четвертих, існує проблема оцінки ефективності як критерію стійкості підприємства [3]. Американський дослідник Д. Скотт Сінк стверджує, що існують щонайменше сім різних, але не обов'язково взаємовиключних критеріїв результативності організаційної системи: дієвість - ступінь досягнення системою поставлених перед нею цілей, ступінь завершення «потрібної» роботи; економічність - ступінь використання системою «потрібних» речей (ресурси, що підлягають споживанню, ресурси, фактично спожиті); якість - ступінь відповідності системи вимогам, специфікаціям і чеканням; прибутковість (доходи/витрати) - співвідношення між валовими доходами (у ряді випадків - кошторисом) і сумарними витратами (у ряді випадків - фактичними витратами); продуктивність - співвідношення кількості продукції системи і кількості витрат на випуск відповідної продукції; якість трудового життя - це те, яким чином особи, причетні до системи, реагують на соціально-технічні аспекти даної системи - важливий критерій здатності організації ефективно функціонувати; впровадження нововведень - це процес, за допомогою якого ми одержуємо нові, більш зроблені товари і послуги [4].

Таким чином, підводячи підсумки вищенаведеного, на нашу думку є доцільним поєднати думки зарубіжних і вітчизняних вчених – економістів щодо необхідності діагностики фінансово-економічної стійкості підприємства. А саме, поєднання семи різних взаємовиключних критеріїв результативності організаційної системи: дієвості, економічності, якості, прибутковості, продуктивності, якості трудового життя, впровадження нововведень з показниками - індикаторами, що дозволяють оцінити стабільність функціонування та розвитку підприємства та можливість оцінки фінансово-економічної стійкості на всіх економічних стадіях підприємницької діяльності.

ЛІТЕРАТУРА

1.Ковальов А.І. Організація та управління реструктуризацією підприємств промисловості . – Одеса: ПАЛЬМІРА, 2008. – 316 с.

2.Швиданенко Г.О. Діагностика діяльності підприємства: сутність і моделі// Економіка підприємства: теорія та практика: збірник матеріалів II Міжнародної науково – практичної конференції 13 – 14 березня 2008. – К.: КНЕУ, 2008. – с. 96 – 98.

3.Костенко Т.Д., Підгора Є.О., Рижиков В., Панков В.А., Герасимов А.А., Ровенська В.В.Економічний аналіз і діагностика стану сучасного підприємства. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 400 с.

4.Синк Д.С. Управление производительностью: планирование, измерение и оценка, контроль и повышение/Пер с англ. Общ. ред. В.И. Данилова – Данильяна. – М.: Прогресс, 1989. – 528 с.