Экономические науки /10.Экономика предприятия.
Фрідман Ю.С
Костянтинівський індустріальний технікум Державного вищого
навчального закладу «Донецький національний університет», Україна
Сучасний підхід до проведення лекційних занять з економіки підприємства
Лекція з економіки підприємства - головна
інформаційна магістраль економічного навчання вищої школи, що сприяє засвоєнню
системи знань із спеціальності, формує широкий професійний кругозір та
економічну культуру. Студенти
оволодівають сучасною наукою, її методами, проникають у глибини її основних
проблем, у логіку й методологію її розвитку, пізнають економічний потенціал,
входять у лабораторію економічного мислення викладача.
Про
те, як слід читати лекцію, накопичилось чи мало порад і рекомендацій,
викладених в методичній літературі. Важлива проблема, яку необхідно спробувати
вирішити з першої ж зустрічі - це визначення тональності взаємовідносин,
позиції викладача у спілкуванні з студентами.
Лекція покликана формувати у студентів основи знань з економічної
галузі, а також визначити напрям, основний зміст і характер усіх інших видів
навчальних занять та самостійної роботи студентів з економіки підприємства. Обсяг лекційного курсу визначається навчальним планом
(робочим навчальним планом), а його тематика – робочою навчальною
програмою дисципліни. Лекція – найбільш
розповсюджена форма організації
навчального процесу. В основі лекції має бути упорядкована системна
інформація, новітні факти, події, проблемні питання.
Залежно від
місця лекції в системі навчання та специфіки задач, що вирішуються під час її
проведення, в педагогічній практиці використовуються наступні типи лекцій:
Інструктивна
лекція. Метою лекції такого типу є ознайомлення студентів з технологією їх
подальшої навчальної діяльності, з особливостями використання окремих дій та
способів роботи. На інструктивних лекціях:
- розглядаються
алгоритми розв’язання економічних задач, правила виконання експериментів, плани
вивчення понятійного апарату, способи конструювання правил, законів, теорій;
- пояснюються методи
оволодіння навчальним матеріалом, розкривається організаційний механізм заняття
або декількох занять.
Лекція-діалог.
Така лекція проводиться на основі
сократівського методу за допомогою прямого діалогу викладача зі студентами.
Лекція-діалог, на якій присутнє слово
студента, дозволяє уникнути пасивного сприйняття навчальної інформації,
спонукає студентів до активних дій.
Лекція з
науковою структурою. Така лекція використовує структури, що властиві науці, яка
вивчається , або проблемній галузі.
Лекція
теоретичного конструювання. Лекції такого виду дають можливість навчити
студентів систематизувати та узагальнювати свої освітні результати на
теоретичній основі. За теоретичну основу на лекції обираються концепція,
принципи, правила, закони, економічні теорії тощо.
Крім вище
приведених типів лекцій, у педагогічній практиці зустрічаються й інші:
- лекція із введення
культурно - історичних аналогів;
- методологічна
лекція, яка розкриває характер, структуру та методи економічного пізнання,
наприклад: факти – гіпотеза – модель – висновки – експеримент - практичне застосування.
- іcторична лекція, яка підводить студентів до осмислення та «пере відкриття» основних етапів
історії економічної науки;
- лекція із
заздалегідь запланованими помилками, яка розрахована на стимулювання студентів
до постійного контролю інформації, що надається (по-шук помилки: змістовної,
методологічної). Наприкінці кожної такої лекції проводиться діагностика
студентів та розбір допущених помилок;
-
лекція-конференція, яка проводиться як науково-практичне заняття із заздалегідь
поставленою економічною проблемою і системою доповідей, тривалістю 5-10 хвилин.
Наприкінці такої лекції викладач підбиває підсумки самостійної роботи та
виступи студентів, доповнюючи та уточнюючи запропоновану інформацію, формулює
основні висновки.
- лекція -
консультація може проходити за різними сценаріями. Перший варіант здійснюється
за типом „питання - відповідь”. Викладач відповідає протягом лекційного часу на
питання студентів за всіма модулями. Другий варіант такої лекції, що
проводиться за схемою ”питання – відповіді – дискусія”, є потрійним поєднанням
викладання нової навчальної економічної інформації викладачем, постановка
питань та організація дискусії з метою пошуку відповідей на поставленні
запитання [ 2 ].
Широко
розповсюдженою практикою у закордонних вузах є читання лекцій, до яких студенти
повинні попередньо підготуватися, щоб взяти участь в обговоренні основних
питань. Це один з прийомів випереджального навчання, який є ефективним в умовах
професійної підготовки. Під час використання цього методу студент і викладач
беруть участь у навчальному процесі на рівних, тобто студент є активним
учасником у викладанні нового матеріалу: змістовність виступу студента залежить
від цілеспрямованої роботи викладача.
Перехід до
системи впровадження «випереджального навчання» при проведенні лекційних занять
з економіки підприємства вимагає значних зусиль з боку як викладача, так і
студента. Практика показала, що такий тип заняття доцільно використовувати у
тому разі, коли інформативний матеріал об’ємний, насичений новими термінами,
поняттями, вимагає узагальнень. У процесі лекційного викладу матеріалу викладач
постійно активізує студентів, використовуючи наочні засоби, робить аналітичні
узагальнення.
Для проведення лекції з економіки
підприємства «Оцінка фінансово-економічного стану підприємства (організації)»
студентам попередньо було підготовлене і розтиражоване «Інформаційне завдання»
з яким вони могли ознайомитися в кабінеті і читальному залі бібліотеки. Картка
«інформаційного завдання» включала актуальність теми, питання лекції з
економіки підприємства, навчальні цілі, план, опорний конспект лекції (тези,
таблиці) та завдання для самостійної підготовки (контрольні питання, тестові
завдання, кросворд, складання слайдової підтримки, робота з періодикою,
інформацією з Інтернет, міждисциплінарний зв’язок з темою лекції, практичне
використання теми лекції на прикладі підприємств (організацій) міста, створення навчальної мультимедійної
програми, підготовка до олімпіади тощо).
Таким чином,
впровадження випереджального навчання – це, звичайно, крок уперед у навчальному
процесі, де співпраця, міжособистісна взаємодія, діалогічне спілкування
суб’єктів цього процесу спрямоване на осмислену і продуктивну діяльність у
формуванні моделі молодшого спеціаліста.
1. Гапонов П.М. Лекция в высшей школе. - Воронеж, 1977.
2. Методичні рекомендації
щодо проведення відкритого заняття. Підготували Зайцев О.П., голова Ради
директорів вищих навчальних закладів 1-2 рівнів акредитації Донецької області,
директор Донецького гірничого обласного базового технікуму ім. Е.Т.Абакумова;
Рижикова І.В., старший методист Донецького гірничого обласного базового
технікуму ім. Е.Т.Абакумова – Донецьк, 2006.
3. Фокин Ю.Г. Преподавание и воспитание в высшей
школе. - М., 2002.
4. Хуторской А.В. Современная дидактика. /Учебник для
вузов. - Питер, 2002.
5. Этюды дидактики высшей школы:
монография /Под ред. А.П.Чернышева. - М., 1995.