Экономические науки/7.Учет и аудит.

доцент Яковишина Н.А., Котощук Д.А

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

ОБЛІК ФІНАНСУВАННЯ БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВ

Життєдіяльність державної сфери завжди потребує використання різних ресурсів. Зміцнення економіки України на сучасному шляху її розвитку нерозривно пов'язується з ефективним використанням фінансових ресурсів, якими володіє держава, та створенням належного правового регулювання цього процесу.

Видаткова частина бюджету являє собою зведення бюджетних асигнувань конкретних міністерств і відомств, об'єднань та установ, управлінь і відділів виконавчих органів місцевого самоврядування. Головним завданням щодо виконання видаткової частини бюджету є забезпечення раціонального використання державних коштів на всіх етапах бюджетного фінансування. За цих умов актуальним постає дослідження теоретичної сутності бюджетного фінансування, а також пошук шляхів ефективного фінансування бюджетної сфери за рахунок коштів бюджету.

Питаннями обліку бюджетного фінансування займається ряд вітчизняних вчених і практиків: Атамас П.Й., Василик О.Д., Джога Р.Т., Дем’янишин В.Г

Мета статті полягає в дослідженні теоретичної сутності процесів фінансування бюджетних установ, визначенні форм та обліку такого фінансування в сучасних кризових умовах функціонування вітчизняної економіки.

Для розкриття згаданої проблеми слід звернути увагу на сутність бюджетного фінансування.

У відповідності до статті 2 пункту 7 Бюджетного кодексу "бюджетне асигнування - повноваження, надане розпоряднику бюджетних коштів відповідно до бюджетного призначення на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів з конкретною метою в процесі виконання бюджету" [1].

Згідно Порядку обліку зобов'язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державного казначейства України, затвердженого Наказом Державного казначейства України від 09.08.2004 року за № 136 (зі змінами і доповненнями) "бюджетне фінансове зобов'язання – це зобов'язання розпорядника або одержувача бюджетних коштів сплатити кошти за будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, тобто - кредиторська заборгованість та/або попередня оплата, яка передбачена законодавством" [2].

На думку Атамаса П.Й. під поняттям "фінансування" розуміють забезпечення бюджетних установ грошовими коштами для здійснення їхньої статутної діяльності [3, с. 42].

Варто відмітити, що останнім часом джерела фінансування бюджетних установ значно розширилося, окрім коштів державного та місцевих бюджетів, бюджетні установи мають можливість отримувати грошові надходження у вигляді плати за надані платні послуги, гуманітарної допомоги, спонсорської допомоги та ін. Джерела та адресність фінансування мають для бюджетних установ досить важливе значення, оскільки визначають не лише напрямки подальшого витрачання коштів, а й самі принципи фінансування. Основна сутність бюджетного фінансування полягає в тому, що за допомогою такого механізму здійснюються грошові відносини, які виникають між державою, з одного боку, та підприємствами, організаціями державної форми власності – з іншого, з приводу забезпечення виконання інших державних заходів [4].

На сьогодні у вітчизняній практиці відомо два методи фінансування з бюджету: відкриття кредитів і перерахування коштів з рахунку бюджету на рахунки розпорядників коштів. Для обліку бюджетного фінансування та наявносты і руху бюджетних коштів на рахунках їх розпорядників у банках планом рахунків бюджетних установ призначені синтетичні рахунки: 70 «Доходи загального фонду»; 32 «Рахунки в казначействі».

Розпорядники бюджетних коштів мають право брати бюджетні зобов'язання за загальним фондом бюджету в межах бюджетних асигнувань, визначених кошторисом і спеціальним фондом бюджету в межах відповідних фактичних надходжень до цього фонду, а також бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом, виходячи з потреби забезпечення виконання пріоритетних заходів поточного бюджетного року та з урахуванням необхідності здійснення платежів для погашення бюджетних зобов'язань минулих періодів.

Обсяг бюджетних зобов'язань, узятих установою протягом року, повинен забезпечити зменшення рівня заборгованості за бюджетними зобов'язаннями минулих періодів та недопущення виникнення заборгованості за бюджетними зобов'язаннями в поточному році[4]..

Таким чином, бюджетне фінансування зумовлене економічними умовами, в яких функціонує бюджетний фонд держави. Бюджетне фінансування відіграє важливу роль у соціально-економічному розвитку суспільства, оскільки соціально-культурні галузі практично не мають додаткових надходжень фінансових ресурсів для власного розвитку. Видатки з державного бюджету є основним джерелом фінансування та необхідністю для існування бюджетних установ, а сам процес фінансування бюджетних установ пов'язаний із правовим регулюванням такого фінансування.

Література:

1. Бюджетний кодекс України // www.rada.gov.ua.

2. Порядку обліку зобов'язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державного казначейства України. Наказ Державного казначейства України від 09.08.2004 року за № 136.

3. Атамас П. Й. Основи обліку в бюджетних установах. – К.: Центр навчальної літератури, 2011 р. – 288 с.

4. Л.Гуцайлюк. Облік фінансування бюджетних установ / Л.Гуцайлюк // Галицький економічний вісник. — 2010. — №3(28).— с.191-196 - (інформаційно-аналітичне забезпечення підприємницької діяльності)