Экономические науки/ 13. Региональная экономика

К.е.н. Бутирська І.В.

Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Стратегічні підходи до розвитку торговельної сфери регіону

Важливим моментом у формуванні економічної політики відносно визначення перспектив розвитку та створення передумов для підвищення ефективності регіонального відтворення, є визначення стратегічних підходів до розвитку торговельної сфери регіону. Відмінності у стані економічного розвитку різних регіонів України, їх соціального становища та інфраструктурного забезпечення зумовлюють необхідність специфічного підходу до формування та реалізації стратегічних підходів до розвитку торговельної сфери кожного окремо взятого регіону.

Регіональний менеджмент торгівлі на практиці може бути застосований шляхом реалізації різних заходів, основним із яких є створення і розвиток регіонального торговельного комплексу. Проте така важлива складова методичної бази регіонального менеджменту торгівлі, як регіональні нормативи і показники розвитку торговельного комплексу, не розраховуються в повному обсязі. Зрозуміло, що це позбавляє регіональне планування тих об’єктивних критеріїв, якими воно могло б керуватись у своїй діяльності щодо розвитку торговельного комплексу регіону.

Проблем створення і розвитку регіонального торговельного комплексу, як і у будь-якій сфері діяльності, існує багато. Вони певною мірою характерні для різних, малих та великих регіонів, як адміністративних, так і економічних та геополітичних. Зокрема, низька доходність торговельної сфери обмежує розвиток внутрішнього ринку, купівельну спроможність населення і робить вкрай низьким попит на всі види товарів, окрім сільськогосподарської продукції.

Проблем створення і розвитку регіонального торговельного комплексу, як і у будь-якій сфері діяльності, існує багато. Зокрема, нерівномірність розвитку роздрібної та оптової торгівлі зумовлюється недостатністю фінансування. Нестача інвесторів в Україні полягає у відсутності підприємців, готових взяти на себе ризик, пов’язаний з новими інвестиціями. Подібний стан справ складається у результаті низького рівня кваліфікації робочої сили. Крім того, низька доходність торговельної сфери обмежує розвиток внутрішнього ринку, купівельну спроможність населення і робить вкрай низьким попит на всі види товарів, окрім сільськогосподарської продукції.

Основну мету розробки стратегічних підходів до розвитку торговельної сфери регіону можна сформулювати як визначення основних напрямків залучення інвестицій у торговельний комплекс регіону для забезпечення регіонального розвитку. На нашу думку, стратегія повинна бути спрямована щонайменше на досягнення наступних основоположних цілей:

1. Економічні цілі стратегії розвитку сфери торгівлі регіону, що безпосередньо пов’язані з формуванням інвестиційного доходу або з досягенням інших економічних результатів інвестування у подальшій перспективі.

За характером впливу на очікуваний результат їх можна поділити на:

– прямі стратегічні цілі (підвищення темпів економічного зростання регіону; розвиток сфери торгівлі регіону з метою підвищення інвестиційної привабливості регіону; удосконалення фінансової та торговельної мережі)

– підтримуючі стратегічні цілі (реалізація заходів щодо сприяння розвитку сфери торгівлі регіону, у тому числі створення умов для відповідного інвестування; визначення основних напрямків залучення інвестицій; оптимізація розподілу коштів).

2. Позаекономічні цілі стратегії розвитку сфери торгівлі регіону, що пов’язані з вирішенням соціальних завдань регіону, забезпеченням екологічної безпеки, підвищенням статусу регіону, мобілізація зусиль для вирішення проблем найбільш відсталих територій (районів) регіону.

Для реалізації цілей та завдань стратегії потрібні скоординовані й цілеспрямовані зусилля всіх суб’єктів регіональної економічної діяльності у межах своїх реальних можливостей. При цьому реалізація стратегічних стратегічних підходів до розвитку торговельної сфери регіону, крім визначення пріоритетних напрямків інвестування для залучення приватних інвесторів, сприятиме покращенню інвестиційного клімату та одночасно дасть стимул підвищенню продуктивності праці у окремо взятому регіоні.

Визначення основних напрямків залучення інвестицій у торговельний комплекс регіону повинне здійснюватися з урахуванням як внутрішніх, так і зовнішніх чинників. при цьому стратегічні підходи до розвитку торговельної сфери регіону, з урахуванням відзначених та розглянутих чинників, є дієвим фактором сприяння його економічного розвитку.