Економічні науки/14. Економічна теорія

Хотюн В.В., ст.гр. ПТЕ-07-1

Леонідов І.Л., к.е.н., доцент

Національна металургійна академія України

стратегія активізації іноземних інвестицій в інтелектуальне виробництво УКраїни

Нестача інвестиційних ресурсів стримує розвиток інтелектуального виробництва в Україні. Їх актуальність підкреслюється необхідністю підвищенням техніко-технологічних, управлінських, та інших параметрів вітчизняної економіки. В основі активізації іноземних інвестицій у інтелектуальне зростання національного виробництва є суперечність між інвестиційними потребами розвитку та його безпекою. З одного боку, іноземний капітал покликаний втілюватися у імпортозаміщуюче виробництво для послаблення залежності від передових країн у частині придбання дорогої продукції обробних галузей. З іншого боку, іноземні капітали нерідко призводять до збільшення імпорту і залежності від нього. Суперечність розкривається у: недостатньому надходженні іноземних інвестицій, в диспропорції їх залучення в Україну, в низькому рівні вітчизняного платоспроможного попиту. Ринок намагається вирішити суперечність в короткостроковому періоді, що не забезпечує інноваційного спрямування національного розвитку у перспективі.

Для розв’язання зазначеної суперечності пропонується модель пріоритетного розвитку інтелектуальних сфер виробництва. Її ефективне опрацювання актуалізує серед усього різноманіття регулювання проведення державою зовнішньої інвестиційної політики, а саме довгострокової її форми-стратегії.

Цільовий рівень такої стратегії відображає обмеженість спрямованості вектору ув’язки економічних інтересів власників за традиційним призначенням їх носіїв, напрямом територіально-підприємницької діяльності, його мотивами, межами альтернатив економічного розвитку. На забезпечуючому рівні визначаються форми залучення іноземних інвестицій у розвиток ефективних складових виробництва у поєднанні з безкоштовною допомогою, передачею інформаційних технологій з використанням вітчизняної сировини, поєднання нових робочих місць, задоволення потреб внутрішнього ринку та розширення експортних можливостей України тощо. Координуючий рівень стратегії представлений розробкою правил відбору способів поєднання засобів досягнення стратегічних цілей з погляду, насамперед, ефективності. Для активізації інтелектуального розвитку виробництва потрібно поетапно наближатися до рівня фінансування провідних країн. Від вирішення проблеми інноваційної діяльності в країні в цілому та в окремих її регіонах залежить перспектива інтеграції нашої держави в світову економіку, що потребує новітніх наукових досліджень інноваційних тенденцій світової економіки за для збереження ефективного спрямування державних коштів. Подібні заходи покликані переорієнтувати інвестиційні ресурси до галузей, що виробляють високотехнологічну, інтелектуальну продукцію п^,ятого та шостого технологічних укладів.

Одним з важливих джерел фінансування інвестиційних і інноваційних проектів є бюджет (розвитку). На сучасному етапі необхідно підсилити інвестиційну складову державного і місцевого бюджетів збільшити витрати, вдосконалити їх структуру. Серед основних джерел формування фінансового ресурсу бюджету розвитку можна назвати наступні: засоби стабілізаційного фонду; надплановий об'єм податкових вступів; доходи від приватизації державного майна; дивідендний дохід державних підприємств (корпорацій) і інших корпоративних структур за участю держави; засоби від продажу долі держави в статутному капіталі комерційних банків.

Способом ринкової активізації інвестицій є інвестиційний клімат. В Україні доцільно спрямувати реформи на: становлення сприятливих умов для іноземних інвесторів у сфері створення інтелектуального продукту; формування ефективної стимулюючої системи оподаткування; підвищення довіри до кредитно-банківських установ; підвищення ефективності використання кредитного ресурсу;реалізацію заходів для відновлення довіри населення до банківської системи; стабілізацію політичної ситуації тощо.

Заходи громадського регулювання сприятимуть залученню інвестицій шляхом інформування про діяльність національного виробника інтелектуального продукту, проведення відповідних рейтингів тощо.

Як бачимо, запропонована регіональна стратегія об’єднує заходи ринкового, державного, громадянського регулювання для активізації залучення іноземних інвестицій у розвитку вітчизняного виробництва в Україні.