Клімова В.В., Нікітішин А.О.
Вінницький
торговельно-економічний інститут КНТЕУ
Реформування системи непрямого оподаткування в Україні
Проблематика оподаткування та його
впливу на доходи бюджету охоплює надзвичайно широке коло гострих, суспільно
важливих питань, дослідження та дискусія щодо яких активізується в часи змін –
політичних, економічних, соціальних. Україна нині перебуває саме на етапі переосмислення
досягнутих результатів і вибору наступних напрямів соціально-економічного
розвитку, що потребує відповідного наукового обґрунтування нових ініціатив.
Дана тема є досить актуальною на
сьогодні, оскільки діюча система оподаткування сьогодні повною мірою не може
забезпечити реалізацію ні цілей державної політики, ні прав та цілей платників
податків. Головна проблема полягає в тому, що при створенні цієї системи не було
повною мірою враховано теоретико-практичні принципи оподаткування, які сформовані
на основі міжнародного багатовікового досвіду.
Дослідженнями
даної теми займалися такі вчені: А.
Діброва, П. Полозенко, А. Крисоватий, інші науковці.
Метою
цієї роботи є виявлення проблем непрямого оподаткування в України та
обґрунтування потреби його наближення до положень оподаткування європейського
співтовариства.
Необхідно
постійно перевіряти відповідність функціонуючої в Україні системи оподаткування
існуючим міжнародним теоретичним принципам. Одним із основоположників
податкової теорії А. Смітом сформульовані такі чотири принципи оподаткування [3]:
1) податки
повинні рівномірно розподілятися між джерелами доходів, а кожен окремий податок
повинен однаково припадати на те джерело, на яке він спрямований;
2) час
сплати, спосіб сплати і розмір податку повинні бути чітко визначені;
3) податок
повинен стягуватись у такій формі і таким способом, які найбільш зручні для
платника;
4) податок
повинен стягуватись таким чином, щоб на його вилучення витрачалось якомога
менше грошей, що надходять до Державного казначейства. Зібрані кошти повинні
залишатись якнайменше у руках збирачів.
Застосування
першого принципу в Україні, на думку автора, можна проаналізувати на прикладі податків
на споживання (ПДВ, акцизний збір, мито). Ці податки повинні впливати на всі
джерела доходів. Але тут слід урахувати той факт, що найбільший тягар цих податків
лягає на кінцевого споживача. Вони знову ж таки впливають не на всі джерела доходів
однаково, а в основному на заробітну плату. Цими податками найбільше скорочується
платоспроможний попит населення, а отже, і обсяги виробництва товарів народного
споживання. Виникає проблема: нерівномірний розподіл податків між джерелами
доходів. Очевидно, при розробленні ставок оподаткування необхідно брати до
уваги рівень реальних доходів населення.
Стосовно
сучасного економічного стану, і зокрема вітчизняної дійсності, другий принцип
потребує незначного уточнення, яке враховувалось багатьма теоретиками при поясненні
визначеності – до того, як почнеться період дії того чи іншого податку. В Україні
протягом всього періоду незалежності час від часу вводились у дію ставки податків
«заднім числом». Прикладом може бути також введення чи скасування деяких пільг
та інше. Аналіз літератури свідчить, що мали місце випадки, коли законодавчі акти
вже застосовувались на практиці, а інструкції щодо їх використання не були
зроблені й надходили до виконавців через тижні, а то й через місяці. Все це
створює нестабільність, необхідність постійної перевірки процесу, що призводить
до великих труднощів у роботі фінансового апарату підприємств.
Таким чином, непряме оподаткування
вимагає удосконалення на основі дотримання представлених принципів
оподаткування.
Недоліки оподаткування є і у
доданої вартості. Вони пов’язані з виникненням труднощів щодо відокремлення
товарів та послуг, які купують безпосередньо споживачі для кінцевого
споживання, від тих, які призначені для подальшої переробки та використання,
що, у свою чергу, зумовлює можливості ухилення від сплати ПДВ. До чинників, що
впливають на фіскальну ефективність даного податку, можна віднести: рівень податкової
ставки; сальдо експортно-імпортних операцій, здатне звужувати чи розширювати
податкову базу; обсяг податкових пільг, суму недоїмки, що безпосередньо впливає
на величину податкових надходжень.
З метою наближення норм
податкового законодавства України з питань податку на додану вартість до
відповідних положень ЄС є підстави встановити стандартну ставку ПДВ на рівні
15% і понижену на рівні 0%. Зниження ставки ПДВ з 20% до 15% можливе за рахунок
ліквідації великої кількості пільг, що розширить базу оподаткування[1].
Вдосконалення системи непрямого
оподаткування загалом і ПДВ, зокрема повинна базуватися на вирішенні проблеми
забезпечення достатніх надходжень до бюджету за рахунок збільшення обсягів
виробництва і споживання.
Отже, податкова система загалом і
податки як важіль регулювання мають значний вплив на економіку країни.
Враховуючи євроінтеграційний курс України та розширення міжнародного співробітництва слід
здійснювати поступові заходи реформування непрямого оподаткування, зокрема [2]:
- зменшити кількість пільг з податку на додану вартість;
- поступового збільшення частки акцизу в ціні
реалізованих підакцизних товарів у результаті підвищення ставок акцизного збору
на алкогольні напої, тютюнові вироби та збільшення мінімального податкового
зобов’язання із сплати акцизного збору в твердих сумах з метою обмеження
споживання таких товарів;
- поступового підвищення ставок акцизного збору на
алкогольні напої у результаті застосування коригуючих коефіцієнтів відповідно
до індексів споживчих цін, динаміки зростання ринків та курсу валют;
- запровадження єдиної ставки на бензини моторні;
- застосування режиму найбільшого сприяння у митній
політиці та обґрунтованих пільг з метою налагодження міжнародного
співробітництва.
Отже, вітчизняне законодавство слід більше
наблизити до Європейського Союзу, що удосконалить непряме оподаткування,
дозволить зменшити тінізацію економіки, спростити податкове законодавство,
бухгалтерський та податковий облік, зберегти фінансові стимули для експортерів,
зменшити соціальне навантаження та встановити оптимальне співвідношення між
непрямими податками.
Список
використаної літератури:
1.
Закон України
«Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства
Європейського Союзу» №
1629-IV від 18 березня 2004 року //
http://zakon.rada.gov.ua
2.
Чередниченко
О.М. Непряме оподаткування в Україні на шляху інтеграції до Європейського союзу
// Фінанси України. – 2007. - №7. –С.98-104
3.
Шкарупа О.В.,
Романченко А.В. Аналіз проблем та напрямків удосконалення системи оподаткування
в Україні // Механізм регулювання економіки. – 2010. - №1. – С.185-191