Економіка – 15. Державне регулювання економіки

Чурахіна К.І., Моргачов І.В.

Технологічний інститут СНУ ім. В. Даля (м. Сєвєродонецьк)

ДИСПРОПОРЦІЇ МІЖНАРОДНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА ВІТЧИЗЯНИХ НАУКОВО-ТЕХНІЧНИХ СИСТЕМ ЗА РЕГІОНАМИ

В останні роки в діяльності вітчизняних науково-технічних систем спостерігається значний розвиток в міжнародному науково-технічному співробітництві. Основними напрямами такого співробітництва є участь у міжнародних програмах, координація наукової та науково-технічної діяльності на міжнародному рівні, участь у міжнародних конференціях та семінарах, публікації та лекторська діяльність за кордоном, стажування в закордонних установах, участь у міжнародних виставках, презентації науково-технічних досягнень та розробок тощо. Однак за регіонами відповідне співробітництво носить нерівномірний характер, що робить актуальним дослідження причин такої різноманітності з метою покращення державного регулювання діяльності вітчизняних науково-технічних систем.

Метою дослідження є конкретизація різноманітності міжнародного співробітництва вітчизняних науково-технічних систем за регіонами.

Протягом 2008 - 2009 років вітчизняні науково-технічні системи приймали активну участь міжнародному співробітництві в науково-технічній галузі. Обмін ідеями та творчими напрацюваннями з іноземними колегами залишається досить важливим фактором для підтримання наукової діяльності в Україні.

Результати аналізу участі вітчизняних наукових організацій протягом 2008-2009 років у міжнародній діяльності за регіонами країни за даними [1] представлені в табл. 1.

 

 

 

 

 


Таблиця 1

Структура виїздів наукових працівників за межі країни за регіонами

Регіони

Структура кількості виїздів наукових працівників за межі країни, %

У тому числі з метою

Структура кількості виїздів наукових працівників за межі України для участі у міжнародних семінарах, конференціях, %

Структура кількості грантів, отриманих на наукову роботу від міжнародних фондів, %

стажування, навчання, підвищення кваліфікації, %

викладацької роботи, %

проведення наукових досліджень, %

2008

2009

2008

2009

2008

2009

2008

2009

2008

2009

2008

2009

Україна

100,00

100,00

33,64

38,21

7,89

5,15

58,47

56,64

100,00

100,00

100,00

100

АР Крим

2,01

1,50

2,08

2,03

1,23

3,90

2,08

0,93

1,62

1,33

3,71

1,78

Вінницька

0,35

0,46

0,63

0,48

0,11

0,19

0,23

0,47

1,11

1,31

0,19

0,17

Волинська

0,34

0,57

0,87

0,85

0,11

1,30

0,06

0,30

1,02

1,02

0,31

0,23

Дніпропетровська

9,93

9,19

5,40

4,86

0,34

1,30

13,83

2,69

3,53

4,62

3,14

3,61

Донецька

5,51

4,84

3,87

4,31

3,03

1,67

6,79

2,10

6,17

5,20

8,48

7,74

Житомирська

0,28

0,71

0,71

1,68

0,22

-

0,05

0,12

0,60

0,65

0,44

0,34

Закарпатська

0,97

1,26

1,24

1,28

0,67

0,19

0,85

1,35

1,83

2,00

0,50

3,32

Запорізька

4,44

3,39

1,71

1,70

0,11

5,02

6,59

4,38

3,12

3,04

1,63

2,06

Івано-Франківська

1,33

0,68

1,53

0,73

0,34

0,93

1,35

0,63

0,88

0,90

4,27

5,27

Київська

0,57

0,75

0,82

0,80

-

0,37

0,50

0,74

0,62

0,38

 

0,17

Кіровоградська

0,25

0,15

0,37

0,13

0,22

0,19

0,18

0,17

0,29

0,33

0,19

0,52

Луганська

1,85

0,96

1,76

1,00

5,27

5,20

1,44

0,54

1,83

2,23

1,82

1,89

Львівська

11,05

12,34

20,23

19,40

11,78

18,40

5,67

7,03

10,23

9,17

10,30

6,30

Миколаївська

1,13

0,97

1,16

0,95

0,90

1,30

1,15

0,95

1,03

1,09

0,88

1,03

Одеська

2,68

3,00

2,08

2,91

3,70

5,02

2,88

2,87

4,67

4,97

7,04

6,65

Полтавська

2,21

1,75

4,56

2,63

0,11

1,12

1,15

1,22

0,94

1,14

2,01

0,97

Рівненська

0,22

0,21

0,32

0,25

0,22

0,74

0,17

0,14

0,46

0,53

0,06

0,11

Сумська

1,38

0,87

2,40

1,05

0,11

0,19

0,97

0,81

1,02

1,29

0,63

0,86

Тернопільська

0,44

0,87

0,79

1,00

0,56

5,58

0,23

0,36

1,36

1,05

1,57

1,66

Харківська

15,74

14,13

17,96

15,54

17,28

12,45

14,26

13,32

15,17

18,30

16,33

13,30

Херсонська

0,66

0,57

1,90

1,43

-

-

0,05

0,03

0,83

0,49

0,69

0,17

Хмельницька

0,83

1,02

1,50

1,20

0,34

2,42

0,52

0,78

1,18

3,06

1,26

0,86

Черкаська

1,57

0,71

2,98

1,33

2,36

0,93

0,65

0,27

1,23

1,91

1,88

3,84

Чернівецька

0,87

1,05

1,74

1,45

0,90

2,23

0,36

0,68

2,06

1,80

0,82

0,86

Чернігівська

0,40

0,31

0,45

0,20

-

-

0,42

0,41

1,45

1,13

0,38

0,86

м. Київ

32,18

36,58

20,44

30,18

49,61

29,00

36,59

41,60

34,96

30,16

29,65

34,50

м. Севастополь

0,80

1,16

0,53

0,63

0,45

0,37

1,00

1,59

0,79

0,94

1,82

0,92


За результатами наведених розрахунків, можна говорити про те що найактивнішу участь у міжнародному співробітництві приймають Львівська, Харківська область та місто Київ. У порівнянні з 2008 роком показники міжнародної діяльності за даними регіонами збільшилися (по Львівській області з 11,05% до 12,34%, по Києву – з 32,18% до 36,58%), окрім Харківської області (з 15,74% до 14,13%). Найменший вклад в 2009 році у розвиток міжнародної наукової співпраці належить Кіровоградській області (0,15%), Рівненській області (0,21%) та Чернігівській області (0,31%). У 2008 році показники цих регіонів були вищі (у Кіровоградській області – 0,25%, у Рівненській – 0,22%, у Чернігівській – 0,4%). Такі результати свідчать про нерівномірність наукового розвиту за регіонами. Це може свідчити про те, що за областями є досить значна диференціація наукового потенціалу для розробки новітніх винаходів, технологій тощо. Інші області або не мають достатнього потенціалу, або не мають відповідних навичок, засобів, інструментів для його ефективної реалізації.

Розглядаючи структуру науковців щодо цілей виїзду закордон видно, що у 2009 році 56,64% науковців виїжджали задля проведення наукових досліджень, у 2008 році ця цифра була більшою – 58,47%. Задля стажування, навчання, підвищення кваліфікації у 2009 році виїжджає більша кількість науковців ніж у 2008 (38,21% у порівнянні з 33,64%); 5,15% - виїжджають задля викладацької роботи, що менше ніж у 2008 році (7,89%). Досить великий відсоток проведення наукових досліджень закордоном може свідчити як про позитивні явища (зарубіжний досвід, нові сфери вивчення конкретної ситуації), так і про негативні (свідчить про відсутність необхідної бази, тобто людських, фінансових, матеріальних ресурсів, для проведення наукових досліджень на території України). Дуже незначний відсоток науковців, які виїжджають за межі країни для проведення викладацької діяльності, говорить про відсутність широкого попиту на вітчизняних викладачів високого рівня і може свідчити про невизнаність їх як професійних викладачів.

Харківська область та м. Київ лідирують за кількістю науковців, які виїжджають за межі держави для участі у міжнародних семінарах, конференціях тощо. Хоча у 2008 році відповідні показники Києва були вищі (34,96%, а в 2009 - 30,16%), а Харківська область збільшила свою частку у загальному обсязі у порівнянні з попереднім роком з 15,17% до  18,3%. Завдяки такій активності саме вони отримують найбільше грантів, отриманих на наукову роботу від міжнародних фондів: Київ у 2009 році збільшив свою частку кількості отриманих грантів з 29,65% до 34,5% у порівнянні з 2008 роком; проте Харківська область знизила свої позиції у 2009 році з 16,33% (2008 рік) до 13,3%. Хоча Івано-Франківська область одна з найменш активних областей у міжнародному співробітництві, проте у порівнянні з кількістю науковців, приймаючих участь у міжнародних конференціях та семінарах (0,9% - 2009 рік, у порівнянні з 0,88%  2008 року), частка кількості отриманих грантів цієї області є більш високою (у 2008 році – 4,27%, а у 2009 році - 5,27%). Загалом, у порівнянні з 2008 роком ситуація докорінно не змінилася і не вплинула на загальну картину активності вчених у міжнародному співробітництві.

Як висновок, можна зазначити те, що хоча Харківська область та м. Київ є найактивнішими та найчисельнішими учасниками міжнародного співробітництва, та це не є головним показником. Важливим показником є результативність. Важливо, щоб кількість відповідала якості тобто більшість наукових робіт, винаходів, розроблених на Україні були якісними, конкурентоспроможними та прийнятними для загалу не тільки держави а і всього світу. Тому держава повинна приділяти цьому питанню більше уваги, створюючи умови для продуктивної праці науковців, які представляють нашу країну.

Джерела інформації:

1. Наукова та інноваційна діяльність в Україні [статистичний збірник Державного комітету статистики України]. - Київ.: ДП"Інформаційно- видавничий центр Держкомстату України". - 2010. - 348с.