УДК 336. 71 Экономические науки / 2. Финансы и банковское дело

Москаленко О. В.

Харківський інститут банківської справи Університету банківської справи Національного банку України

ВРАХУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО АСПЕКТУ ПРИ УПРАВЛІННІ ПОРТФЕЛЕМ РЕАЛЬНИХ ІНВЕСТИЦІЙ БАНКУ

Останнім часом все частіше лунає думка про те, що розвиток економіки країни, вихід з фінансової кризи можливий лише за умов розвитку реального сектору економіки, який, в свою чергу, на пряму залежить від належного фінансування інвестиційних проектів та програм. За сучасних умов одним з головних джерел такого фінансування має стати саме банківський кредит. Тому актуальним постає питання щодо підвищення ефективності взаємодії банківського і реального секторів економіки, вирішення якого можливе за умов належного управління інвестиційними ресурсами при формуванні портфелю реальних інвестицій банку.

Процес управління портфелем реальних інвестицій банку є значно складнішим ніж вибір форми фінансового забезпечення інвестиційних проектів в його складі. Тому далі детальніше розглянемо весь процес управління та визначимо його особливості з врахуванням інформаційного аспекту.

По відношенню до економічних процесів під управлінням мається на увазі «вплив на процес, об’єкт чи систему для збереження їхньої стійкості або переведення з одного стану в інший відповідно до визначених цілей» [1] або «процес планування, організації діяльності, мотивації і контролю, необхідний для того, щоб сформулювати і досягти цілей організації» [2].

При управлінні портфелем реальних інвестицій банку важливе місце займає інформаційний аспект банківської інвестиційної діяльності. При прийнятті рішень щодо формування портфелю реальних інвестицій банк має зважувати результати оцінки інвестиційних проектів, отримані за визначеною методикою, на вплив вхідної інформації, що надходить до банку у вигляді зовнішніх та внутрішніх інформаційних потоків. При цьому, у відповідності до довготривалості досліджуваного процесу, необхідно враховувати динамізм цієї інформації та ступінь її важливості для прийняття управлінського рішення. Тобто, досліджуваний процес не є статичним і має розглядатись в динаміці.

Виходячи з вищенаведеного доцільно виокремити три основні етапи управління портфелем реальних інвестицій банку.

Розпочинається управління з визначення інвестиційної стратегії банку. На цьому етапі визначаються напрями інвестиційної діяльності банку, а саме мета формування портфелю реальних інвестицій та вимоги до проектів, яким він має відповідати. Виходячи з того, що наявні ресурси банківських установ є обмеженими за різними параметрами, відповідні обмеження встановлюються й до портфелю реальних інвестицій банку. Далі, у відповідності з вищенаведеним, визначаються певні характеристики для окремих складових портфелю реальних інвестицій банку - інвестиційних проектів.

Наступний етап – відбір проектів, які в сукупності сформують ефективний портфель реальних інвестицій банку.

Під ефективним мається на увазі інвестиційний портфель, що приноситиме найбільший дохід на одиницю вкладених коштів. Враховуючи, що найбільш дохідні вкладення переважно є й найбільш ризиковими, то під ефективним будемо розуміти портфель, що забезпечує максимальний дохід при заданому рівні ризику або мінімальний ризик при заданому рівні доходу [3].

Заключний етап – реалізація проектів в портфелі банку. Це найбільш довгостроковий етап, на якому проект проходить майже всі стадії від розробки графіку фінансування кожного проекту до його закриття. Це й безпосередньо сам процес фінансування, й контроль за цільовим використанням коштів та процесом реалізації проекту, заключною стадією якого є його завершення.

Вищеперераховані етапи є доволі об’ємними. Кожен з них містить свої підетапи (стадії), розкриття яких дозволило створити типовий цикл управління портфелем реальних інвестицій банку (рис. 1).

На рис. 1 представлена лише частина складного процесу управління портфелем реальних інвестицій банку. Досліджуваний процес є довгостроковим. Якщо перший етап розпочато в момент часу t₀, то до початку другого етапу в момент часу t₁ пройде певний проміжок часу ∆ t₁, за який відбудуться зміни як зовнішніх так і внутрішніх факторів впливу на результат кожного з етапів.

Відповідно між другим та третім етапом пройде ще один проміжок часу ∆ t₂, що, знову ж таки матиме вплив на кінцевий результат досліджуваного процесу. Треба також враховувати, що за відповідні проміжки часу змінюються не лише фактори впливу та пріоритети банку, а й наявні в нього ресурси та їх обмеження.

Відповідно перехід з третього етапу до першого для перегляду інвестиційної стратегії та відбору нових проектів буде відбуватись не після завершення хоча б одного з вже наявних в портфелі проектів, а при зміні умов здійсненні банком інвестиційної діяльності. Тому актуальним стає питання щодо визначення оптимальної періодичності перегляду структури портфелю реальних інвестицій.

З вищенаведеного можна зробити висновок, що визначені етапи є послідовними для одного інвестиційного проекту, а при розгляді в часі всього портфелю реальних інвестицій банку різні проекти одночасно знаходяться на кожному з трьох етапів представленого циклу. Визначену особливість необхідно врахувати при розробці комплексної моделі управління портфелем реальних інвестицій банку з метою формування ефективного портфелю з можливістю подальшої оптимізації структури вже існуючого з врахуванням інформаційного аспекту. Та для її розробки необхідно вирішити низку важливих питань, а саме: що робити з проектами, якщо під впливом в часі зовнішніх чи внутрішніх факторів, пріоритети банку змінились до їх завершення? Чи існує можливість відмовитись від активних проектів або передати їх на фінансування до іншого банку, або потрібно й далі витрачати на них інвестиційні ресурси до повного завершення, втрачаючи змогу прийняти в портфель більш перспективні? Відповідь на ці запитання є перспективою подальших досліджень.

Література

1. Економічна енциклопедія: У трьох томах / [Б. Д. Гаврилишин, С. В. Мочерний, О. А. Устинко та ін.] ; за заг. ред. Б. Д. Гаврилишин - К. : Академія, 2002. Т.3. - 951 с.

2. Дутка Г. Я. Педагогіка, математика, економіка : словник базових термінів / Г. Я. Дутка. – К.: УБС НБУ, 2009. – 360 с.

3. Фінансово-економічний словник [Текст] : словник / А.Г. Загородній, Г.Л. Вознюк. - К. : Знання, 2007. - 1072 с.