Литовченко О.Ю., к.е.н.

Бадулін В.Л.

Харківський національний економічний університет, Україна

Узагальнення теоретичних підходів до визначення сутності управління кредитним портфелем банку

Банки за своїм призначенням мають бути одним із найбільш надійних інститутів суспільства, основою стабільності економічної системи держави. В умовах становлення ринкових відносин, нестійкого правового і економічного середовища, недостатньої підтримки з боку держави банки практично самостійно повинні не тільки зберігати, але й сприяти зростанню коштів своїх клієнтів. Тому першочергового значення в щоденній діяльності банків набуває професійний менеджмент в процесі здійснення кредитних операцій.

Теоретичні, методологічні й методичні аспекти управління кредитним портфелем відображені в роботах провідних вітчизняних вчених у галузі банківської справи, теорії кредиту, банківського менеджменту, аналізу кредитного ризику та кредитного портфеля, теорії економічного ризику: І.А. Бланка, А.М. Герасимовича, В.М. Голуба, О.В. Дзюблюка, Г.Т. Карчевої, І.М. Лазепка, О.М. Левченко, А.М. Мороза, С.В. Мочерного, І.М. Парасій-Вергуленко, А.А. Пересади, О.В. Пернарівського, Л.О. Примостки, М.І. Савлука, В.М. Суторміної, та ін. Однак їх теоретичні досягнення і прикладні розробки потребують узагальнення для комплексної характеристики теоретико-методичних засад управління кредитним портфелем банку, що й обумовлює мету даного дослідження.

Відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"[1] кредитні операції — вид активних операцій банку, які пов'язані з наданням клієнтам залучених коштів у тимчасове користування (надання позик у готівковій або безготівковій формі та надання кредитів у формі врахування векселів, розміщення депозитів, операцій peno на фінансування будівництва житла, проведення факторингових операцій, фінансового лізингу тощо) або прийняттям зобов'язань про надання коштів у тимчасове користування (надання гарантій, поручительств, авалів тощо), а також операцій з купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів і від свого імені (включаючи андерайтинг), будь-яке продовження терміну боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника повернути заборговану суму.

Кредитні операції є головним видом активних банківських операцій, що забезпечує їх прибутковість і стабільність існування та визначається факторами:

по-перше, кредитування є основним джерелом доходів банківських установ, що являє собою запоруку надійного і стійкого функціонування банків на фінансовому ринку;

по-друге, економічний зміст діяльності комерційних банків, який виражається їхньою головною функцією – організації кредитних відносин – полягає насамперед в акумуляції тимчасово вільних грошових коштів і їх перерозподілі на кредитних засадах;

по-третє, економічний ефект від реалізації кредитних операцій має важливе значення не лише з точки зору безпосередніх учасників кредитної угоди – а й з огляду на забезпечення неперервності відтворювальних процесів на рівні усього національного господарства[2].

Видаючи кредити фізичним та юридичним особам, банк формує свій кредитний портфель, який є «вершиною» кредитної діяльності банківських установ. Саме якість всього кредитного портфеля в цілому визначає ефективність кредитної діяльності[3].

Бугель Ю.В. вважає, що кредитний портфель комерційного банку необхідно розглядати в широкому та вузькому значеннях. Автором досліджено поняття «кредитний портфель» як сукупність банківських позичок, що надаються в користування юридичним і фізичним особам для забезпечення їх господарських і соціальних потреб, структуровані за певними форматами відповідно до завдань певної кредитної політики і відображають результати її реалізації[2].

З цією точкою зору погоджується Чуб П.М. в роботі [4] та зауважує, що кредитний портфель банку в широкому значенні – це комплексний інструмент управління (активами і пасивами) банку; у вузькому – набір кредитних інструментів для досягнення таких цілей, як: високий рівень доходу в поточному періоді; високий темп приросту очікуваного доходу в майбутній довгостроковій перспективі; мінімізація рівня ризиків кредитного портфеля; дотримання необхідної ліквідності кредитного портфеля; забезпечення максимального ефекту податкових пільг.

На наш погляд, заслуговує на увагу точка зору Голуб В.М. на кредитний портфель як важливий інструмент управління кредитною діяльністю комерційного банку, що має спрямовувати його стратегічну політику і поточну діяльність на виконання завдань державної кредитної політики. Для активізації ролі кредитного портфеля як інструмента підвищення дохідності від кредитних операцій в роботі [5] науковцем запропоновано розглядати його з трьох позицій:

по-перше, банк має сформувати кредитний портфель за вимогами державної кредитної політики відповідно до його місця в її впровадженні. Це — стратегічний кредитний портфель, в якому визначаються перспективи підвищення кредитної активності банку, встановлюються співвідношення у розподілі кредитів за строками, галузями виробництва, регіонами, підприємницькими структурами і споживачами, визначаються пріоритети у кредитуванні малого і середнього бізнесу, обслуговуванні зовнішнього і внутрішнього товарного обігу тощо;

по-друге, банк формує кредитний портфель до моменту укладання кредитних угод на основі обсягів і з урахуванням структури стратегічного кредитного портфеля, тобто згідно з державними пріоритетами. Відбувається це шляхом відбору із представлених потенційними позичальниками кредитних проектів таких, що задовольняють принциповим вимогам кредитування. Це — переддоговірний (потенційний), або тактичний, кредитний портфель, в якому здійснюється декомпозиція стратегічного портфеля;

по-третє, це — портфель фактично наданих кредитів, або фактичний кредитний портфель, що зараз є загальновизнаним. Проте оцінка його якості має здійснюватися не тільки у традиційно встановленому порядку, а й за ознаками повноти реалізації завдань стратегічного кредитного портфеля. У такій ситуації кредитний портфель посідає належне йому активне місце не тільки в управлінні кредитною діяльністю окремого банку, а й банківської системи в цілому, сприяє вирішенню проблем забезпечення зростання потенціалу національної економіки.

Аналіз літературних джерел довів, що більшість науковців відзначають, такі критерії конкурентоспроможності кредитного портфеля як ризиковість, ліквідність, швидкість відновлення та ступінь оновлення. У структурі балансу банку кредитний портфель розглядається як єдине ціле та складова частина активів банку, яка має свій рівень дохідності і відповідний рівень ризику. Отже, основними критеріями кредитного портфеля є кредитний ризик і дохідність.

У фаховій літературі також використовуються поняття оптимального та збалансованого кредитного портфеля. Оптимальний кредитний портфель найбільш точно відповідає за складом і структурою кредитної та маркетинговій політиці банку і його планом стратегічного розвитку. Збалансований кредитний портфель - це портфель банківських кредитів, який за своєю структурою і фінансовим характеристикам лежить в точці найбільш ефективного вирішення дилеми «ризик-прибутковість». Оптимальний портфель не завжди збігається зі збалансованим: на певних етапах своєї діяльності банк може на шкоду збалансованості кредитного портфеля здійснювати видачу кредитів з меншою прибутковістю і з великим ризиком.

Відповідно до розмежування поглядів науковців щодо сутності кредиту та кредитного портфеля банку, в сучасній економічній літературі точаться дискусії щодо поняття «управління кредитним портфелем банку»(табл.1).

Таблиця 1

Основні дефініції щодо сутності «управління кредитним портфелем банку»

Автор	Визначення
Чуб П.М.[4]	Управління кредитним портфелем є організацію діяльності банку при здійсненні процесу кредитування, яка спрямована на запобігання або мінімізацію кредитного ризику
Герасимович А.М.[6]	Управління кредитним портфелем – це процес, що складається із послідовних етапів: вибору кредитної політики, аналізу ринку кредитів, формування кредитного портфеля, перегляду кредитного портфеля, оцінки його ефективності
Шелест О.Л. [7]	Управління кредитним портфелем є складним фінансово-економічним процесом, який потребує різних форм математичного, інформаційного, технологічного та програмного забезпечення.
Славянський А.В.[8]	Управління кредитним портфелем є елементом системи управління ризиком

Узагальнення існуючих трактовок досліджуваного поняття дозволяє визначити управління кредитним портфелем як складний організаційно-економічний процес діяльності банку при здійсненні процесу кредитування, що спрямована на досягнення високої результативності та мінімізацію кредитного ризику. При цьому кінцевими цілями при управлінні кредитним портфелем на наш погляд, є, по-перше, отримання прибутку від активних операцій, по-друге - підтримка надійної та безпечної діяльності банку.

На думку Бугель Ю.В. саме від здатності банків оптимальним чином здійснювати формування кредитного портфеля та управління ним залежать можливості ефективного розвитку банківської системи з точки зору забезпечення належного рівня стабільності і прибутковості їх діяльності[2].

Голуб В.М. визначає, що управління кредитним портфелем банку слід розглядати за допомогою двох підходів – традиційного та нетрадиційного. Такий поділ випливає із протилежних способів та методів, які існують в прийнятті рішень щодо управління кредитним портфелем. Традиційній портфельній теорії притаманна інтуїція та суб’єктивізм. Нетрадиційна (сучасна) портфельна теорія базується на економіко-математичних методах та моделях, активно застосовує комп’ютерну техніку[5].

У сучасній практиці в прийнятті управлінських рішеннях щодо кредитного портфеля переважає традиційний підхід за рахунок того, що він діє в будь-якому середовищі, є простішим, швидшим та дешевшим. Проте позиції нетрадиційного підходу постійно зміцнюються. В першу чергу це пов’язано зі стрімким зростанням продуктивності ЕОМ, що дозволяють за допомогою електронних таблиць все швидше і точніше будувати та перевіряти ефективність імітаційних моделей.

Мета управління кредитним портфелем банків визначається в контексті загальної стратегічної мети управління банком, якою в сучасній фінансовій теорії та практиці визнано зростання ринкової вартості установи. Отже, метою управління кредитним портфелем банків є максимізація ринкової вартості банку.

Базовими функціями управління кредитним портфелем комерційного банку слід вважати:

1) інформаційно-аналітичну - відображає можливості банку при формуванні кредитного портфеля відбирати раціональні напрями застосування кредиту і прогнозувати їх розвиток на перспективу;

2) оптимізаційну - надає банку можливості постійно поліпшувати структуру кредитних вкладень, визначати рівень їх захищеності та оперативно розробляти необхідні заходи щодо мінімізації кредитного ризику. Дані функції є відображенням конкретних аспектів практичної реалізації організаційно-економічного механізму формування банківського кредитного портфеля.

Отже, поняття кредитного портфеля банку дає змогу представити його не лише як технічну сукупність окремих кредитних активів, а насамперед як сукупність відносин кредитора і позичальників, які виникають у процесі руху тимчасово вільних грошових коштів. В процесі управління банку кредитний портфель необхідно розглядати у взаємозв’язку з усіма складовими банківської діяльності, зокрема з власним капіталом та зобов’язаннями банку. Таким чином, управління кредитним портфелем банків має відбуватися в контексті загальної концепції управління активами та пасивами банку, спрямованої на досягнення бажаного рівня доходу та зниження ризиків.

Литература:

1. Закон України "Про банки і банківську діяльність" від 7 грудня 2000 р. № 2121-111 з доповненнями – № 661-VI (661-17) від 12.12.2008 р. // ВВР. – 2009. № 15. – Ст. 190.

2. Бугель Ю. Напрями удосконалення сучасних методів управління банківським кредитним портфелем / Ю.Бугель // Галицький економічний вісник. — 2010. — №2(27).— с.157-163.

3. Управління банківськими ризиками [Текст] : навч. посіб. / Л. О. Примостка, П. М. Чуб, Г. Т. Карчева та ін. ; за заг. ред. д-ра екон. наук, проф. Л. О. Примостки ; вид. 2-ге, без змін. – К. : КНЕУ, 2009. – 600 с.

4. Чуб П. М. Підходи до управління кредитним портфелем комерційного банку. - Автореф. дис. канд. екон. наук: 08.04.01/ Чуб П. М.; Київ. нац. екон. ун-т. — К., 2003. — 19 с.: рис., табл. — укр.

5. Голуб В.М. Управління кредитним портфелем комерційного банку. Автореф. дис. канд. екон. наук: 08.04.01 / В.М. Голуб; Київ. нац. екон. ун-т. — К., 2004. — 19 с.: рис., табл. — укр.

6. Герасимович А.М. Система показників, що визначають ефективність управління кредитним портфелем банку / А.М. Герасимович, І.А. Герасимович, Морозова-Герасимович // Вісник ЖДТУ. – 2010. - № 3 (53).

7. Шелест О.Л. Сучасні підходи до управління кредитним портфелем комерційного банку. [Електронний ресурс] – Режим доступу: www.rusnauka.com/22.../25268.doc.htm

8. Славянский А.В. Управление кредитным портфелем как один из методов управления риском. [Електронний ресурс] – Режим доступу: auditfin.com/fin/2008/6/Slavyanskiy/Slavyanskiy%20.pdf