Яковенко Костянтин Сергійович

Харківський інститут банківської справи Університету банківської справи Національного банку України, м. Харків

СУЧАСНІ ПОГЛЯДИ ДО ФОРМУВАННЯ ТА УПРАВЛІННЯ КРЕДИТНИМ ПОТЕНЦІАЛОМ БАНКУ

Основою функціонування банку є залучення грошових коштів, що вимагає, перш за все, впровадження ними дієвого механізму пошуку стратегічних альтернатив ресурсного забезпечення, яке ускладнюється наявністю конкуренції на фінансовому ринку. У зв'язку з цим загострюється проблема формування ефективного механізму управління кредитним потенціалом, орієнтованого як на підтримку стабільності функціонування банку, так і на досягнення стратегічних цілей його розвитку.

Поняття «кредитний потенціал банку» є систематичною, динамічною, плановою і комплексною діяльністю щодо забезпечення стратегічної життєздатності банку шляхом пошуку вільних коштів для розширення обсягу ресурсної бази банку, а також методів їх просування шляхом постійного удосконалювання технології, підвищення конкурентоспроможності. Формування й ефективність управління кредитним потенціалом банку багато в чому визначається, насамперед станом економіки, та повинно здійснюватись на основі комплексної стратегії і системного аналізу, розробленого з урахуванням усіх факторів зовнішнього та внутрішнього середовища. Так, із серпня 2008 року по січень 2009-го витрати вітчизняних банків збільшилися на 58.8 млрд. грн., або на 112.86 %. Криза, яка призвела до згортання банківської діяльності, звузила джерела отримання доходів. За перший місяць 2009 року доходи та витрати банків скоротилися майже в десять разів і становили відповідно 12.5 та 10.0 млрд. гривень. Відплив депозитів з українських банків в січні 2009 року становив 21 млрд. доларів США. Тривалість та глибина такої тенденції залежить від розвитку економіки й активності банків. Виникає необхідність у коригуванні політики банків.

Основне завдання управління кредитним потенціалом банку можна визначити як управління ліквідністю й витратами щодо залучення ресурсів.

Управління кредитним потенціалом банку дозволяє: створювати дійову систему управління банківськими ресурсами завдяки визначенню сутності та змісту стратегії управління ресурсами комерційного банку; забезпечити ефективне залучення та використання банківських ресурсів за рахунок збалансованого проведення активно-пасивних операцій банку та методичних рекомендацій щодо відповідного планування; оптимізувати діяльність банківської установи на ринку фінансових послуг на основі використання підходу стосовно формування певного рівня кредитних і депозитних ставок та використання нових критеріїв оцінки доцільності проведення активно-пасивних операцій банку.

У процесі аналітичного обґрунтування величини та джерел кредитного потенціалу необхідно враховувати ряд аспектів, напрацьованих світовою практикою :

1. Витрати банку з обслуговування поточних рахунків клієнтів, як правило, найменші. Збільшення їх частки скорочує процентні витрати, що в цілому сприяє зростанню дохідності банківських операцій. Якщо цього не спостерігається, це свідчить про занадто високі витрати банку.

2. Зміна залишків на поточних рахунках непередбачувана. У зв’язку з цим велика їх частка у зобов’язаннях банку послаблює його ліквідність. Оптимальний рівень залишків на поточних рахунках до 30%.

3. Незважаючи на зростання процентних витрат, збільшення частки строкових депозитів у загальній сумі залучених ресурсів є позитивним фактором, тому що вони є найстабільнішою частиною кредитного потенціалу банку, зміцнюють його ліквідність. Рекомендований рівень строкових ресурсів у загальній ресурсній базі – не менш як 50%.

4. Витрати на вклади населення значно нижчі, ніж на міжбанківські запозичення. Тому управління кредитним потенціалом має бути спрямоване на максимальне залучення коштів від населення.

5. Нарощування ресурсної бази слід узгоджувати з оцінкою ефективності використання розміщених коштів.

6. Особливої уваги потребує аналіз ритмічності приросту складових кредитного потенціалу банку.

Врахування таких аспектів дозволить вирішити низку завдань стосовно вдосконалення управління банківськими ресурсами, як тими, що безпосередньо знаходяться у розпорядженні банку, так і тими, що можуть бути потенційно залученими до банківських установ. Таким чином, управління кредитним потенціалом комерційного банку набуває особливого значення.

Література:

1. http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/VUABS/2008_2/25.3.7.pdf

2. Большой экономический словарь / Под ред. А.Н. Азрилияна. – 7-е изд. доп. – М.: Институт новой економики, 2007. – 1472 с.

3. Спицнандель В.Н. Основы системного анализа: Учеб. пособ. – С.Пб.: Изд. Дом "Бизнес-пресса", 2000. – 236 с.

4. Рыкова И. Н. Кредитный потенциал коммерческого банка, его роль в деятельности банка и методология оценки / И. Н. Рыкова, Н. В. Фисенко // Финансы и кредит. – 2005. – №25 (193). – С. 10 –20.

5. Управління підприємствами: сучасні тенденції розвитку: Монографія / Н.П. Гончарова, О.С. Федонін, Г.О. Швиданенко та ін. / За заг. ред. проф. О.С. Федоніна. – К.: КНЕУ, 2006. – 288 с.