Клімова В.В., Бохенко О.С.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Проблеми управління державним боргом України в сучасних умовах

Ключові слова: державний борг, зовнішній борг, внутрішній борг, бюджетний дефіцит, управління

Актуальність теми. В умовах фінансової глобалізації розвиток фінансової системи характеризується значним зростання обсягів зовнішньої та внутрішньої державної заборгованості країн світу. На сьогодні необхідно констатувати, що державний борг є органічною складовою фінансових систем переважної більшості країн світу, дієвим інститутом у механізмі макроекономічного регулювання та інструментом реалізації економічної стратегії держави. В Україні за роки її незалежності формування боргу відбувалося значною мірою під впливом потреб оперативного фінансування поточних бюджетних видатків, що зумовило його структуру та обсяги. До основних причин швидкого зростання державного боргу України за роки її незалежності можна віднести: необхідність збільшення валютних резервів для забезпечення стабільності національної грошової одиниці; значні бюджетні дефіцити; залежність від імпорту енергоносіїв; потреби технічного переозброєння більшості галузей національної економіки.

Постановка проблеми. Управління та обслуговування державного боргу є одним з пріоритетних завдань фінансової політики держави, важливою умовою стабільності її фінансової системи. Ефективне управління боргом на всіх його етапах дозволить уникнути кризових боргових ситуацій та перевантаження видаткової частини державного бюджету в розрізі витрат на обслуговування державного боргу, сприятиме забезпеченню стабілізації соціально-економічної ситуації та розвитку економіки України.

Аналіз останніх публікацій та досліджень. Важливе значення місця та ролі державного боргу у фінансовій системі держави зумовило постійну увагу дослідників до різних його аспектів. Серед західних вчених особливої уваги заслуговують праці Р. Барро, Дж. Кейнса, П. Кругмана. Різні сторони аналізу даного питання розкриті у роботах українських вчених-фінансистів, зокрема, у працях Барановського О.І., Василика О.Д., Вахненко Т.П., Гейця В.М., Козюка В.В., Кучер Г.В., Лісовенка В.В., Луцишиної З.О., Лютого І.О., Новицького В.Є., Новосад Л.Я, Плотнікова О.В., Федосова В.М. та ін. Зовнішню заборгованість як невід’ємну складову сучасної міжнародної фінансової системи досліджували російські вчені-економісти Вавілов А., Саркісянц А., Федякіна Л. та ін.

Віддаючи належне науковим напрацюванням вітчизняних та зарубіжних вчених з даної проблематики, слід зауважити, що існує потреба в її подальшому дослідженні, оскільки формування державного боргу відбувалося в умовах трансформаційної економіки України, коли має місце пошук нових шляхів побудови ефективної системи управління державним боргом, перетворення зовнішніх державних запозичень на інструмент економічного зростання.

Метою статті є дослідження сутності державного боргу як складової фінансової системи держави й особливостей його формування в Україні та розробка найбільш ефективних методів управління державним боргом у сучасній вітчизняній фінансовій системі.

Виклад основного матеріалу. Відслідковуючи розвиток правової думки щодо визначення поняття державного боргу, зауважимо, що зокрема професор Вахненко Т. визначає державний борг як заборгованість держави в процесі формування і використання додаткових грошових ресурсів держави за рахунок тимчасово вільних грошових коштів юридичних і фізичних осіб, іноземних держав [1, с.37]. Доктор юридичних наук Орлюк О.П. зазначає, що державний борг – це загальний розмір, накопиченої заборгованості уряду власникам цінних паперів, який дорівнює сумі минулих бюджетних дефіцитів за вирахуванням бюджетних надлишків [3, с.365]. Російський професор Грачева Р.Ю. під державним боргом розуміє боргові зобов’язання держави перед фізичними та юридичними особами, іноземними державами, міжнародними організаціями та іншими суб’єктами міжнародного права, включаючи зобов’язання за державними гарантіями, надані державою [5, с.306].

Узагальнюючи запропоновані визначення, виділяємо низку спільних ознак, а саме те, що: ключовими елементами цієї категорії є боргові зобов’язання держави; кредитні ресурси існують у формі державних цінних паперів; відносини у сфері державного боргу передбачають дуже широкий суб’єктний склад позичальників.

Управління державним боргом, який є засобом покриття дефіциту бюджету держави та інструментом стабілізації фінансового ринку набуває особливо важливого значення у період трансформації національної економіки та розвитку товарно-грошових відносин.

Розмір державного боргу, його динаміка і структура, темпи їх росту є показниками фінансового стану держави та ефективності державної боргової політики (табл.1).

Таблиця 1

Відношення зовнішнього державного боргу України до валового внутрішнього продукту (млн. грн.)

Показники	2003	2004	2005	2006	2007	2008	2009	2010
Державний зовнішній борг	45609,5	46729,1	43957,1	49506,1	53487,8	86023,10	135926,2	181813,1
ВВП	267344,0	345113,0	441452,0	544153,0	709445,0	948056,0	914720,0	1094607
Державний зовнішні борг до ВВП, %	17,1	13,5	10,0	9,1	7,5	9,07	14,86	16,6

У відповідності до даних табл. 1 бачимо, що за останні вісім років відбувається збільшення державного зовнішнього боргу, у 2003 році він становив 45606,5 млн. грн., а у 2010 році – 181813,1 млн. грн., загальне збільшення зовнішнього державного боргу становило 136203,6 млн. грн. [6].

Якщо прослідкувати основні причини створення і збільшення державного боргу, то вони є такими:

- збільшення державних видатків без відповідного зростання державних доходів;

- циклічні спади й автоматичні стабілізатори економіки;

- скорочення податків з метою стимулювання економіки без відповідного корегування (зменшення) державних витрат;

- вплив політичних бізнес-циклів.

Таблиця 2

Динаміка зміни внутрішнього боргу (млн. дол. США)

Показник	Роки			Відхилення 2009 р. (+/-) від
	2007	2008	2009	2007	2008
Внутрішній державний борг, всього	3526,0	5800,0	11405,14	7879,14	5605,14
Заборгованість перед юридичними особами	1811,2	4353,4	10974,5	9163,3	6621,4
Заборгованість перед банківськими установами	17148	1447,3	430,6	-16717	-1016,4

Розв'язання проблеми обслуговування державного боргу є одним із ключових факторів забезпечення макроекономічної стабільності в Україні. Від характеру врегулювання боргової проблеми залежить бюджетна дієздатність країни, стан її валютних резервів, а відповідно і стабільність національної валюти, рівень відсоткових ставок, інвестиційний клімат, характер поведінки всіх сегментів вітчизняного фінансового ринку, а також вплив державних запозичень на фінансову систему та економіку країни.

Важливою перешкодою налагодженню належної стратегічної ефективності боргової політики в Україні є відсутність цілісної системи законодавчого забезпечення регулювання витрат з обслуговування і погашення державного боргу. Зволікання із прийняттям базового закону про державний борг призводить до виникнення суперечностей між положеннями окремих нормативних актів з питань погашення і обслуговування державного боргу.

Стратегічною метою державної боргової політики України має стати залучення фінансових ресурсів для ефективної реалізації програм інституційного та інвестиційного розвитку країни із одночасним забезпеченням стабільного співвідношення державного боргу та ВВП.

Стратегічним завданням боргової політики є також пошук оптимального співвідношення між борговим та податковим фінансуванням бюджетних видатків. Виходячи з вищезазначеного, стратегія формування і обслуговування ринку державних запозичень повинна базуватися на науково обґрунтованих засадах.

Проблеми державного боргу повинні стати окремим напрямом дослідження у сферах економічного аналізу, прогнозування, фінансового менеджменту, господарського права.

Спираючись на іноземний досвід управління державним боргом, слід акцентувати увагу на застосуванні методу «цільових орієнтирів» (benchmarking) в оцінці ефективності боргової політики, на основі якого може здійснюватися неупереджена оцінка ефективності боргової політики [4, с.276].

Висновки. Як бачимо, державна політика щодо формування та управління державним боргом ще не досконала і має багато прогалин. Вирішення цих проблем дасть можливість підвищення ефективності управління внутрішнім та зовнішнім боргом країни, а також зменшити їх вплив на економічний стан держави в цілому.

Список використаних джерел:

1. Вахненко Т. Державний борг України: поточний стан і ризики // Економіка України. 2008. - №7. – С. 37-46

2. Мних А.М. Механізм оцінки боргового тягаря в Україні як спосіб підвищення ефективності державних запозичень // Економіка. Фінанси. Право. – 2010. - №1. – С.17-19

3. Орлюк О.П. Фінансове право. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 527с.

4. Печенюк Н.М. Проблема управління зовнішнім державним боргом України та шляхи її вирішення / Н.М. Печенюк // Актуальні проблеми економіки. - 2011. - № 7. - С. 274-28

5. Фінансове право: Підручник / Під ред. О.Ю. Грачової, Г.П. Товстопятенко. – К.: Проспект, 2004. – 532 с

6. Міністерство фінансів України //www.minfin.gov.ua