Войтко І.М., асист. Бохенко О.С.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

 

Реформування податкової системи України в контексті міжнародної інтеграції

         Податкова  система  України  проходить  серйозну  перевірку  часом  у  тій економічній  ситуації,  яка  склалася  сьогодні  як  у  державі,  так  і  за  її  межами. За  різними  міжнародними  рейтингами податкових  систем  українська  податкова  система  в  котре  посідає  одне  з  останніх  місць.  Це  означає,  що питання реформування вітчизняної податкової системи не втрачає актуальності і потребує першочергового вирішення.  Саме  від  існуючої  податкової  системи,  в  значній  мірі,  залежить  розвиток  підприємств  різних напрямів  діяльності,  розвиток України на світовому ринку.                                                                                                                 Вивченню  окремих  питань  ефективності  оподатковування  і реформування  вітчизняної  податкової  системи  присвячені  праці  українських  науковців:  В.  Андрущенка,  Т. Василькова, Г. Василевської, С. Гасанова, В. Гейця, Т. Єфименко, І. Луніної, В. Попович, А. Соколовської, В. Федосова та інших.                                                                                          Здійснюючи  реформування  податкової  системи  потрібно  чітко  уяснити,  що  це  не  самоціль  і спосіб  завоювати  симпатії  іноземної  сторони.  Реформування податкової  системи  має  на  меті  проведення  податкової  реформи,  спрямованої  на  побудову  сучасної конкурентоспроможної,  соціально  орієнтованої  ринкової  економіки,  забезпечення  сталого  економічно зростання на інноваційно-інвестиційній основі, проведенні збалансованої бюджетної та соціальної політики на середньострокову  перспективу  . Успішне  здійснення  податкової  реформи  не  можливе  без  урахування  світового  досвіду.                                                   На сьогоднішній день, спостерігається  тенденція  до  універсалізації  податкових  систем  різних  країн,  під  впливом  інтеграції відбувається  європейська  податкова  гармонізація.  Однак  не  слід  забувати,  що  формування  діючих  податкових  систем  здійснювалось  в  кожній  країні  в  залежності  від  її  історичного  розвитку,  менталітету населення  та  інших  причин.  Нині  ж  розвиток  національних  податкових  систем  відбувається  під вирішальним  впливом  такого  зовнішнього  фактора,  як  міжнародна  податкова  конкуренція.  Тому, здійснюючи  реформування  вітчизняної  податкової  системи,  потрібно  враховувати  українські  реалії, керуватись інтересами своєї країни, шукати власні рішення.                                          А реалії такі, що Україна має одну з найнесприятливіших для бізнесу податкових систем у світі.                                                                          Вітчизняні  та  зарубіжні  науковці  і  практики,  характеризуючи  чинну  податкову  систему  виділяють наступні її недоліки: 

Ø    високий податковий тиск на підприємницькі структури;

Ø    нерівномірність і несправедливість розподілу податкового навантаження; 

Ø    велика кількість малоефективних податків, які потребують істотних адміністративних витрат, що перевищують доходи бюджету;

Ø    перетворення податкової системи на чинник пригнічення економічного зростання та інвестиційної активності, стимулювання ухилення від сплати податків і відтік капіталів за кордон; 

Ø    неузгодженість та протиріччя окремих норм податкових законів, їх нестабільність;

Ø    безсистемне та необґрунтоване надання пільг; 

Ø    неврегульованість правових гарантій для учасників податкових відносин, відсутність прозорих та ефективних механізмів захисту прав платників податків; 

Ø    проблема подвійного оподаткування [2]. 

Порівнюючи  податковий  тиск в Україні та в країнах світу не достатньо порівнювати тільки ставки податків.  Тут  має  бути  комплексний  підхід,  адже  окрім  ставок  існують  правила  нарахування  і адміністрування  податків.  При  абсурдних  правилах  нарахування  і  адміністрування  податків,  при  заплутаному  законодавстві  і  особливих  методах  роботи  податкових  органів  податковий  тиск  є  значно більшим. Через складність податкової системи в Україні (потрібно сплатити 99 податків) компанії змушені витрачати 2085 годин на виконання податкових вимог, що в 11 разів більше, ніж у розвинених країнах [4].                                                                                      Нормативний  дисбаланс  прав  платників  податків  і  податкових  органів,  а  також  зловживання  останніх призводять  до  непослідовного  застосування  податкових  норм  і  масового  уникання  податків.  В  країні сформувалась і панує  низька  податкова культура.                                Нажаль,  в  Україні  сучасний  розвиток  характеризується  низьким  рівнем  доходів  підприємств  і населення,  зростанням  кількості  збиткових  підприємств,  низькою  податковою  культурою.  В  таких  умовах, неможливо забезпечити переважання прямих податків. 

На  сьогоднішній  день  прямі  податки  на  доходи  громадян  становлять 15%  їх  сукупної  величини.  З урахуванням  непрямих  податків (45-46%)  працездатні  громадяни  в  середньому  сплачують  до 62% індивідуальних доходів через податкову систему до бюджету та Пенсійного фонду. А для пенсіонерів – це приблизно 47-48%  їх  індивідуального  доходу.  Податкова  ставка  на  бізнес,  як  уже  зазначалось,  становить  майже 60%  від  прибутку.  Допустимий  же  рівень  оподаткування,  як  відомо,  повинен  не  перевищувати 30-35%  отриманого  доходу.  За  такої  ставки  оподаткування  податкові  надходження  досягають  максимального  обсягу. При подальшому зростанні нівелюються стимули до підприємництва і праці, знижується податкова база та податкові надходження до бюджету.                      Важливим  кроком  у  реформуванні   податкової  системи  має  стати  відмова  від пропорційного  податку  на  доходи  громадян  з  одного  боку,  а  з  іншого –  зменшення  податкового навантаження  на  доходи  малозабезпечених  верств  населення,  які  зараз  оподатковуються  більшою  мірою, ніж  у  багатьох  інших  країнах (завдяки  численним  податковим  знижкам).  Ми  вважаємо,  що  найбільш  конструктивною  є  пропозиція  про  перехід  до  малопрогресивного  податку,  який  справляється  за  двома-трьома ставками.                                                                                               На нашу думку, доцільним і позитивним напрямком було б спробувати зрівняти ставку податку на прибуток  підприємств  зі  ставкою  податку  з  доходів  фізичних  осіб,  що  зменшить  стимул  для  мінімізації  та ухилення від сплати податків, стимулюватиме розвиток підприємств, спростить систему оподаткування.                                                                        Ідеальної податкової системи сьогодні не існує. Податкові системи критикувались і критикуються в усіх  країнах,   в  усі  періоди.  Це  пов’язано  з  тим,  що  розвиток  податкової  системи  передбачає  розв’зання низки суперечностей:                                          

–  між  інтересами  громадян  як  платників  податків,  зацікавлених  у  їх  зниженні,  та  як  споживачів  суспільних благ, що фінансуються за рахунок тих самих податків;                                                                                           –  між  інтересами  різних  груп  платників  податків,  кожна  з  яких,  керуючись  ідеологією  «безквиткового  пасажира»,  не  проти  долучитися  до  споживання  суспільних  благ,  переклавши  тягар  їх  фінансування на інших;                                                                                                                         – між виконавчою та законодавчою гілками влади; народні обранці, що представляють у парламенті  об’єктивно  суперечливі  інтереси  виборців (які  одночасно  є  платниками  податків),  відстоюють  позиції  зростання  державних  видатків  і  одночасно  зниження  податкового  навантаження  на  всіх  платників,  або  на тих, чиї  інтереси вони лобіюють, водночас  уряд об’єктивно більш зацікавлений у збалансуванні державних доходів і видатків;                                                                                                                       –  між  інтересами  платників  та  інтересами  державного  апарату, зацікавленого  у  розширенні  контрольованого  ним  обсягу  фінансових  ресурсів  і,  відповідно,  підвищенні податкового навантаження на платників.        Можна зробити виснокок, щоб досягти  оптимальності  у  вирішенні  цих  суперечностей  важко,  практично  неможливо.  Однак,  у правових державах в процесі тривалої еволюції винайшли шляхи розв’язання більшості з цих суперечностей і  забезпечення  консенсусу  інтересів.  Серед  цих  шляхів –  створення  системи  громадського  контролю  за ефективним  витрачанням  бюджетних  коштів,  системи  правових  обмежень  дискреційних  фіскальних  дій уряду  та  парламенту.  Цей  позитивний  досвід  потрібно  врахувати,  здійснюючи  реформування  податкової системи.

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури:

1. Проект стратегії реформування податкової системи // Офіційний вісник України. – 2009. – № 1. – С. 25-27. 

2. Брант  М., Шаповал  С.  Бизнес  в  Украине  и  за  ее  пределами. –  К.:  Видавничий  центр "Просвіта", 2010. – 256 с. 

3. Вахитов Р. Реформування податкової системи // Інформаційний Інтернет-ресурс „Інтернет против телеэкрана”, 06.12.2010    .contr-tv.ru http: //www.doingbusiness.org 

4.  Гавриленко  Н.В.  Вплив  податкового  навантаження  підприємницької  сфери  на  національну економіку // Науковий вісник. – Одеса, 2011. – № 3(40). – 224 с.