Будика А.О.

Сумський Національний Аграрний Університет

ДО ПИТАННЯ ФОРМУВАННЯ ВИТРАТ НА ВИРОБНИЦТВО

Тривалий і складний трансформаційний процес економіки України визначив найбільш актуальні і нерозв’язані проблеми сучасності. На теперішньому етапі розвитку економіки України досить важливу роль відіграє ресурсний потенціал підприємства, який представляє сукупність матеріальних, нематеріальних, трудових, фінансових ресурсів, включаючи здатність робітників підприємства ефективно використовувати названі ресурси для виконання місії, досягнення поточних та стратегічних цілей підприємства. До складу ресурсного потенціалу також включають методи управління та організації ефективного використання ресурсів підприємства. На наш погляд, їм потрібно приділити досить значну увагу, оскільки конкурентоздатність підприємств значною мірою залежить від рівня управління та раціонального використання ресурсів.

Для здійснення повного контролю за власними витратами нам необхідна якомога більш повна та всебічна інформація про них. У зв'язку з цим, ми пропонуємо доповнення класифікації витрат поняттям еластичність, тобто залежність. За цією характеристикою витрати у внутрішньогосподарському обліку поділяються на залежні і незалежні від виду діяльності, при чому залежні бувають: пропорційно залежними; депресивне залежними; прогресивно залежними.

Основна мета відокремлення об'єктів витрат - це контроль за собівартістю продукції. Центри відповідальності можуть й не співпадати з місцями виникнення витрат. Якщо керівники структурних підрозділів несуть відповідальність за рівень витрат й кінцеві результати праці, то місце виникнення витрат та центри відповідальності співпадають.

Доцільно було б ввести таке поняття, як витрати, що контролюються і не контролюються, короткострокові і довгострокові, значні та незначні. Крім того, можна ввести групування витрат за об'єктом та суб'єктом господарського процесу: місцями виникнення (центрами витрат) та центрами відповідальності, що поділяються на два види - за витратами та за фінансовим результатом.

Для організації управлінського обліку важливу роль відіграє також поділ витрат на маржинальні та середні.

Маржинальні (граничні) витрати - це витрати на виробництво додаткової одиниці продукції, витрати, що виникають у зв'язку зі змінами виробничих витрат, зумовлених використанням додаткового ресурсу, що забезпечує приріст кінцевого продукту.

На наш погляд, головним й найбільш суттєвим недоліком класифікацій, що існують - це однорівневість. Для подолання цього недоліку слід зробити класифікацію більш багаторівневою, що дозволить прослідкувати характер ієрархічних взаємозв'язків та глибоке розкриття об'єкту дослідження. В умовах переходу до ринкових відносин, основною метою кожного підприємства, в тому числі і сільськогосподарського, є отримання прибутку. Це можливо лише за умов дбайливого ставлення до власних коштів та ресурсів, недопущення їх не обґрунтованих перевитрат. В цієї ситуації важливого значення набуває правильний вибір системи обліку витрат.

Звертаючи увагу на досвід розвинутих країн, ми можемо побачити, що основним моментом побудови їх системи обліку витрат (директ-костінг, стандарт-костінг) є поділ витрат на постійні і змінні. Система зводиться до того, що тільки змінні витрати розподіляються в розрізі готової продукції, тоді як постійні повністю відносяться на загальні фінансові результати того звітного періоду, в якому вони виникли.

Впровадження Національних стандартів з бухгалтерського обліку наблизило нашу систему обліку витрат до міжнародних аналогів. Відповідно до П(С)БО 16 "Витрати" загальногосподарські (адміністративні) витрати, які за формою участі у виробничому процесі є постійними, обліковуються на окремому рахунку та в кінці року відносяться на фінансові результати.

Вибір системи обліку витрат в умовах ринкових відносин впливає також на формування цінової політики підприємства, регулювання його господарської діяльності.

З огляду на досвід економічно розвинутих країн, які застосовують системи обліку, що забезпечують в кожному звітному періоді контроль над впливом розміру витрат на обсяг готової продукції та результати від реалізації, доцільно було б у нас за головний оціночний показник також прийняти результат брутто, який називають внеском на покриття. Результат брутто - є різницею між доходом від реалізації та змінними витратами. Постійні витрати розглядаються як блок й не порівнюються з конкретною продукцією.

Таким чином, для підвищення конкурентоздатності підприємств можна запропонувати доповнення класифікації витрат поняттям еластичність та за цією характеристикою витрати у внутрішньогосподарському обліку поділити на залежні і незалежні від виду діяльності. Для організації управлінського обліку важливу роль відіграє також поділ витрат на маржинальні та середні.

Також необхідно класифікацію зробити більш багаторівневою, що дозволить глибше розкрити об'єкт дослідження. Доцільно було б ввести таке поняття, як витрати, що контролюються і не контролюються, короткострокові і довгострокові, значні та незначні. Крім того, можна ввести групування витрат за об'єктом та суб'єктом господарського процесу: центрами витрат та центрами відповідальності.

При здійсненні всіх вище запропонованих заходів діяльність підприємств буде більш ефективною та буде досягнута основна мета створення підприємства – одержання прибутку.

ЗАЯВКА НА УЧАСТЬ У КОНФЕРЕНЦІЇ

Прізвище Будика

Ім’я Артур

По батькові Олегович

Наукова ступінь магістр

Організація Сумський національний аграрний університет

Контактна адреса вул.. Кірова 144/2, кв. 122 м. Суми

40021

Контактні телефони дом. (0542) 62-92-75 моб. 0977369994

Назва доповіді До питання формування витрат на виробництво

Підпис________________