Берник О.І., Радкевич Я.Ю.

Науковий керівник: к.е.н. Ворошан А.Д.

Буковинський державний фінансово-економічний університет

Проблеми та чинники активізації інвестиційних процесів в Україні на сучасному етапі

Для економіки України дуже важливим є залучення іноземних інвестицій, як одного з найефективніших механізмів розвитку та діяльності вітчизняних підприємств. Необхідність залучення іноземних інвестицій передбачена зниженням інвестиційної активності вітчизняних підприємств, необхідністю технічної та технологічної модернізації, як виробництва, так і всієї ринкової інфраструктури, потребами впровадження в усі сфери господарського механізму нових методів управління.

Серед українських економістів здебільшого спостерігається тенденція розглядати приплив іноземного капіталу, як засіб для вирішення всіх кризових ситуацій в економіці. Так, загальновизнаним є те, що інвестиції – це основа економічного зростання, причому не лише вкладення у виробничий сектор, а й також інвестиції у сферу нематеріального виробництва. Однак, основною метою інвестицій є отримання прибутку, а не благодійні вкладення, спрямовані на розвиток добробуту певної країни.

На сьогодні іноземні інвестиції намагаються залучити в економіку України в необмеженій кількості, будь-якими методами, не звертаючи уваги на можливі наслідки. Залучення якомога більшого обсягу інвестицій виглядає сумнівним з точки зору збереження стабільності економіки. Адже економіка країни може ефективно освоїти лише обмежену кількість фінансових ресурсів, а надлишок спричинить інфляційний тиск [2, c. 227].

Серед дослідників, що приділяють значну увагу вивченню проблем іноземного інвестування можна виділити Р.С. Фоміна, О.Ю. Ментеля, В.В. Борщевського, О. Василицю та інших.

Слід зазначити, що обсяг прямих іноземних інвестицій з кожним роком збільшується. За даними Держкомстату України станом на 1 січня 2011 р. до України надійшло 44708,0 млн. дол. США прямих інвестицій (табл.1). А у 2010 році цей показник становив 40053,0 млн.дол.США. До кінця 2011 року в Україні прогнозується приріст прямих іноземних інвестицій на 40% (до 5,81 млрд. дол. США). Це прогнозоване збільшення прямих іноземних інвестицій пов'язане з реформами, що проводяться українською державою, та покращенням інвестиційного клімату.

Таблиця 1

Динаміка прямих іноземних інвестицій в Україну млн.дол.США
Роки	Сума
2008	29542,7
2009	35616,4
2010	40053
2011	44708

Аналізуючи показники інвестування в Україну, можна зробити висновки, що обсяг інвестицій протягом 2008-2011 рр. зростав, попри те, що у світі панувала економічна криза, яка завдала шкоди економіці багатьох країн. Це свідчить про інвестиційну привабливість України та можливість залучення коштів.

За останні 5 років ключовими світовими інвесторами за кількістю проектів в Україні були США (12%), Німеччина (12%), Росія (10%) і Франція (8%). Найбільшими інвесторами в Україну за обсягом інвестицій в 2010 році були країни ЄС (54%) та Росія (15,6%) [4, c. 6]. Головним інвестором України є Кіпр (табл.2).

Таблиця 2

Прямі іноземні інвестиції в Україну з країн ЄС

(млн. дол. США)

Країни ЄС	Обсяги прямих інвестицій на 01.01.2011
Кіпр	10015,1
Німеччина	7082,5
Нідерланди	4681
Австрія	2731,4
Болгарія	2285,1
Франція	2368,2
Велика Британія	2285,1
Швеція	1710,6
Польща	933,4
Угорщина	700,5

Прямі іноземні інвестиції з Кіпру станом на 1 січня 2011року становили 10015,1 млн.дол.США, проте до липня цього року цей показник збільшився до 11619,6 млн.дол.США. Це пояснюються офшорним статусом цієї держави. Тобто відбувається реінвестування раніше вивезеного вітчизняного капіталу, як правило одержаного злочинним шляхом.

Якщо розглянути структуру прямих іноземних інвестицій в Україну, то легко можна дійти висновку, що вони спрямовані в швидкооборотні та високорентабельні галузі (рис.1). Однак, ці галузі є непріоритетними і неконкурентоспроможними для розвитку економіки України.

Рис.1. Галузева структура прямих іноземних інвестицій в економіку України, у % до загального обсягу

Прямі іноземні інвестиції особливо необхідні для країн, що розвиваються. Вони є потужним джерелом зовнішнього фінансування і визначальним інструментом різких позитивних змін, прямим чином впливаючи на зростання валового внутрішнього продукту та індексу людського розвитку.

Прямим ефектом від прямих інвестицій для території є створення нових робочих місць. Створення робочих місць та зайнятість населення завдяки прямим інвестиціям відбувається безпосередньо і опосередковано [1, c. 15].

Прямі іноземні інвестиції покращують діяльність місцевого дрібного бізнесу та бізнес партнерів, постачальників та підрядників, встановлюють нові стандарти конкуренції, підвищують імідж та діловий рейтинг міст.

Іноземна присутність може і негативно впливати на відтворювальний процес у країні. За час реформ як резиденти, так і нерезиденти розробили витончені схеми укриття прибутку і відведення його від оподатковування (а нерідко і частини фонду заробітної плати, щоб не робити відрахування в позабюджетні фонди). Такого роду схеми реалізуються через використання грошових сурогатів, "відкатних" цін, різноманітних форм неплатежів. До того ж, прямі іноземні інвестиції у виробництво з орієнтацією на збут на внутрішньому ринку призведуть до відтоку валюти, адже інвестори, які продадуть товари за гривні, обміняють їх на євро, долари або іншу тверду валюту, щоб вивести за кордон. Отже, така ситуація призводить до відтоку валюти з країни [3, с. 18].

Україна за всі роки незалежності одержала незначний обсяг інвестицій, тому цю ситуацію можна охарактеризувати наступною тенденцією: залучення інвестицій йде в регіони, що вже є порівняно благополучними в цьому аспекті (Київ і Київська область); продовжується відсталість периферійних зон, котрі знаходяться в умовах глибокої кризи (регіони західної України). Тобто підсилюються регіональні диспропорції в країні.

Для залучення більшої кількості інвестицій в Україну слід зосередити увагу на таких факторах:

1. Жорсткі («інфраструктура»): для інвесторів, що бажають інвестувати за кордон, найбільш важливим критерієм (63%) є транспортна та логістична інфраструктури. Для збільшення своєї частки в інвестиційних проектах у Центральній та Східній Європі Україна повинна розвинути інфраструктуру і кластери міжнародного рівня.

2. М’які («стабільність і прозорість»): 62% інвесторів наполягають на тому, що стабільність і прозорість є ключовими факторами для залучення їх інвестиційних проектів. Виходячи за межі поточних реформ, запропонованих МВФ, Україні необхідно поліпшити свою фіскальну стабільність, особливо в таких галузях, як інвестиції та захист майнових прав, розвиток фінансових ринків і дерегуляція бізнесу. Інвестори очікують більшої прозорості в Україні, зокрема зменшення корупції, бюрократії, строків митного оформлення і тиску з боку податкових та інших контролюючих органів.

3. Амбітні («талант та інновації»): з огляду на перспективу, Україна повинна почати інвестувати в талант та інновації, щоб конкурувати з європейськими лідерами в галузі прямих іноземних інвестицій. Інвестори очікують, що зростання європейської економіки відбудеться завдяки інноваційним галузям, таким як ІТ (24% з них) і екологічно чисті технології (23%) [4, c. 7].

Отже, залучення іноземних інвестицій в економіку є однією з ключових проблем економічної реформи в Україні. Сьогодні в Україні проблема залучення іноземних інвестицій є особливо актуальною. Її вирішення значною мірою залежить від сприятливої законодавчої бази, стабільної і зрозумілої податкової політики, надання гарантій інвесторам.

Інвестиційна діяльність є рушійною силою розвитку економіки. Завдяки інвестиційним залученням підтримуються стабільний рівень виробництва та розвиток широкої мережі послуг, підвищується добробут населення. Мала частка інвестицій припадає на розвиток галузей, які для свого розквіту повинні пройти певний етап розвиту, але будуть високоперспективним для України.

Список використаної літератури:

1. Борщевський В. В. Іноземні інвестиції як чинник регіонального розвитку / В. В. Борщевський // Фінанси України. - 2009. - № 10.- С. 15.

2. Реверчук С.К. Прямі іноземні інвестиції та їхній вплив на регіональну економіку в Україні / С.К. Реверчук // Науковий вісник НЛТУ України. – 2010.- №20.- С.227.

3. Фомін Р. С. Чи потрібні нам іноземні інвестиції? / Р. С. Фомін // Політика і час. - 2008. - № 3.- С.18.

4. Звіт про прямі іноземні інвестиції в Україну за 2011 рік // Моніторинг європейської інвестиційної привабливості. – 2011.- 9с.