Сударікова К.Г, Романенко Н.Г

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського,Україна

Проблема інтелектуалізації праці в Україні

В економіці кожної країни, особливо при становленні постіндустріального суспільства, важливу роль відіграє трудовий потенціал, рівень інтелекту населення, освіти, здоров’я та культури. В зв’язку з цим перед сучасною наукою постає питання дослідження впливу інтелектуалізації праці на працівників, результати діяльності підприємства, а також на національну економіку та суспільство.

Знаходженню шляхів вирішення цих проблем в Україні присвятили наукові пошуки багато вітчизняних учених. У працях А. Базилюк, Л. Безчасного, О. Білоуса, Д. Богині, В. Врублевського, В. Гейця, М. Долішнього,А. Колота, О. Кендюхова, Т. Мірошниченко, В. Прошака, М. Семикіної, О. Стрижак, І. Чамари, А. Чухна та інших науковців обґрунтовано можливі варіанти розвитку механізмів інтелектуалізації праці, активізації інноваційної та інтелектуальної діяльності персоналу.

Метою статті є дослідження сутності інтелектуального капіталу з теоретичної точки зору, як необхідної передумови ефективного функціонування і оновлення виробництва.

Інтелектуалізація праці в найбільш загальному значенні визначається дослідниками як зростання частки розумової праці в суспільному виробництві.

Пріоритетом розвитку вітчизняного суспільства повинно стати формування ставлення до праці як до життєвої потреби людини через поширення принципів інтелектуалізації. Адже інтелектуалізація праці забезпечує: творчий підхід до виконання поставлених завдань; досягнення високого рівня ефективності та продуктивності виробництва; попит на ринку на висококваліфікованих працівників для виконання інтелектуальних функцій. Інтелектуальна праця складніша, цінніша, а, отже, – краще винагороджується, а зростання доходів працівників знижує частку витрат держави на соціальну сферу, а, отже, дозволяє вивільнити кошти для фінансування альтернативних потреб.

Варто наголосити, що зміни характеру праці у формі інтелектуалізації, креативізації та інформатизації ведуть до трансформації соціальної структури сучасного суспільства. Варто розглядати два напрями впливу цих процесів на соціальну структуру суспільства:

· Зміна структури зайнятості. У ній збільшується частка працівників, зайнятих інтелектуальною працею. Науково-технічний прогрес стимулює поляризацію робочої сили: з одного боку, поки що нечисленна, але постійно зростаюча група працівників інтелектуальної праці (програмісти і т. п.), а з іншого – група средньокваліфікованої робочої сили, попит на яку достатньо задоволений.

· Посилення неоднорідності структури сучасного середнього класу. Це пояснюється відмінностями в характері праці традиційного і нового середнього класів: традиційний середній клас виконує працю переважно нетворчого, малоінтелектуального характеру; новий середній клас працює творчо, з елементами інтелектуалізації, інтегровано у процеси автоматизації та комп’ютеризації суспільного виробництва. Таким чином можна констатувати початок формування якісно нового соціального прошарку – класу інтелектуальних працівників.

Крім зазначених трансформацій ми виявили ще одну тенденцію впливу інтелектуалізації праці на суспільний розвиток. В Україні можна говорити про появу «інтелектуальної пустелі» та «інтелектуального болота». Ці нові економічні категорії можна трактувати у двох аспектах: з одного боку інтелектуалізація праці та запровадження новітніх технологій, здебільшого, мають місце у великих промислових центрах (Київ,Дніпропетровськ, Харків, Львів), тобто тут акумулюється висока концентрація інтелекту, тоді як провінція залишається осторонь від більшості суспільно-політичних та економічних процесів; з іншого боку – названі категорії можна застосувати до галузей національної промисловості, а саме: в Україні відбувається швидкий розвиток тимчасово прибуткових галузей поряд з необґрунтованим занепадом перспективних.

Більшість науковців розглядають проблему інтелектуалізації праці лише в економічному та соціальному аспектах, ігноруючи її вплив на демографічну ситуацію. Дослідженням цього питання займався відомий американський учений Тодд. Він висунув гіпотезу про те, що зменшення рівня народжуваності безпосередньо пов’язане з підвищенням рівня інтелектуалізації суспільної праці. Згідно з його дослідженнями цей процес має лінійний характер.

Завдання, що стоять перед Україною, полягають у зміні моделі соціально економічного розвитку від монетаристського підходу і екстенсивної експлуатації людських та природних ресурсів до інтенсивного використання “людського капіталу”, науки і інновацій. Це особливо важливо з огляду на глобальні тенденції і процеси інтелектуалізації праці та суспільно-економічного життя взагалі, характер і швидкість яких надають нового вигляду моделі світу та місцю в ній окремих держав, включаючи і Україну.

Подальші дослідження інтелектуалізації праці в Україні є необхідними з огляду на те, що саме цей процес виступає генератором розвитку постіндустріального суспільства у високорозвинених країнах, а, отже, зможе забезпечити необхідну конкурентоспроможність вітчизняної економіки та її інтеграцію у світовий економічний простір.

Література:

1. Грішнова О. А. Інтелектуалізація праці: українські проблеми на тлі світових тенденцій [Текст] / О. А.Грішнова // Україна: аспекти праці. – 2000. – № 7. – С. 24-27.

2. Колот А. Інноваційна праця та інтелектуальний капітал у системі факторів формування економіки знань [Текст] / А. Колот //Україна: аспекти праці. – 2007. – № 4. – С. 4-9.

3. Конторов Д. С., Михайлов Н. В., Саврасов Ю. С. Глобализация: социально-экономические аспекты Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nasledie.ru/global/17_ 1/kniga1/article. php?art=14.