Економічні науки / 6. Маркетинг і менеджмент

К.е.н., доц. Фоломкіна І.С.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського, Донецьк

Типологія та природа стратегій підприємства

Функціонування підприємства в сучасних умовах висуває на перший план вирішення ряду проблем, що пов'язані з вибором і закріпленням певної частини ринку (ринкової ніші), формуванням конкурентного статусу підприємства і підтримкою його в умовах загострення конкурентної боротьби. Вирішенню даних проблем сприяє розробка обґрунтованої стратегії розвитку підприємства.

Стратегія – це узагальнююча модель стратегічної поведінки підприємства, яка визначає план і напрямок управлінських дій щодо досягнення його стратегічних цілей.

Для усвідомлення природи стратегії, необхідно відмітити, що на думку сучасних вчених, будь-яка стратегія підприємства складається з двох частин:

- бажана (ідеальна) стратегія, розроблена менеджерами з урахуванням змін зовнішнього та внутрішнього середовища;

- реальна стратегія, сформована в результаті адаптації бажаної стратегії підприємства до непередбачених змін у середовищі його діяльності.

Типологія стратегій, запропонована Г. Мінцбергом [1], відображає трансформацію стратегії і свідчить, що підприємство може опинитися в певній ситуації (реалізована стратегія) шляхом формування і реалізації планів (продумана стратегія) або за результатами прийняття окремих рішень (стратегія, що виникає). Разом з тим, деякі спроби сформулювати стратегію провалюються і стратегія, що передбачається, може перетворитися на нереалізовану стратегію.

Стратегія – це дещо більше, ніж продуманий абстрактний план, що методично реалізується. Стратегія коригується за рахунок додавання одних параметрів і відмови від інших у відповідь на зміни, що відбуваються у зовнішньому та внутрішньому середовищі підприємства.

Це обумовлює той факт, що реальна стратегія підприємства складається не тільки зі спрямованих (запланованих) дій, але і з реакції на непередбачені обставини; вона, з одного боку, є жорстко детермінованою (запланованою), а з іншого – стохастичною, що формується під впливом випадкових факторів. Стратегію слід розглядати як симбіоз запланованих дій (проактивна стратегія) та адаптивної реакції на ситуацію, що виникла (реактивна стратегія) (рис. 1).

Рис. 1 – Склад реальної стратегії підприємства [2, с. 41]

На нашу думку, співвідношення запланованої та реактивної частин стратегії залежить від ступеня нестабільності зовнішнього середовища (рис. 2).

Рис. 2 – Співвідношення проактивної та реактивної стратегій в залежності від ступеня нестабільності зовнішнього середовища

Чим вище ступінь нестабільності зовнішнього середовища, чим менше можливостей для передбачення майбутніх змін, тим більшою буде частка реактивної стратегії у реальній стратегії.

Пропонується виділяти п’ять типів стратегій в залежності від ступеня їх проробленості та періоду існування: стратегія-задум, стратегія-план, стратегія-дія, стратегія-реакція і стратегія-результат (рис. 3).

Рис. 3 – Типологія стратегій, що пропонується

Стратегія-задум – це стратегія на початковій стадії розробки, яка існує у вигляді припущення, моделі у головах її розробників, часто ще не підкріплена аналітичною базою; це загальна ідея того, яким чином буде розвиватися підприємство у майбутньому.

Стратегія-план – це стратегія на стадії її розробки, сформована за результатами всебічного стратегічного аналізу зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства, яка визначає напрямок досягнення його стратегічних цілей; це модель майбутніх дій підприємства, спрямованих на досягнення його стратегічних цілей. Стратегія-план є конкретизацією стратегії-задуму, обмеженої результатами стратегічного аналізу, що визначають умови діяльності підприємства, і стратегічними цілями.

Стратегія-дія – це стратегія на стадії її реалізації у режимі реального часу, що являє собою безпосереднє виконання системи заходів, призначених для досягнення стратегічних цілей підприємства. Стратегія-дія являє собою трансформацію стратегії-плану з урахуванням змін, що відбуваються у бізнес-середовищі підприємства; вона містить зазначені вище дві частини: заплановані дії (стратегія-план) і дії у відповідь на зміни середовища (стратегія-реакція).

Стратегія-реакція – це стратегія на стадії її реалізації у режимі реального часу, що являє собою систему заходів з реагування на зміни, які відбуваються у бізнес-середовищі під час реалізації стратегії, і які є необхідними для досягнення поставлених або трансформованих з урахуванням вимог середовища стратегічних цілей; ця стратегія є спонтанною для підприємства.

Стратегія-результат – це стратегія підприємства, що вже реалізована, завершена; це втілені у життя стратегічні заходи, досягнуті стратегічні цілі підприємства.

Всі ці типи – це не складові окремої стратегії, а сама стратегія на різних етапах свого життєвого циклу: така типологія відображає трансформацію стратегії від початку її формування до фактичної реалізації.

Таким чином, стратегія підприємства є дуже багатогранним явищем, а погляд на неї з різних боків сприяє пізнанню її сутності. Стратегія повинна бути такою, що дивиться і назовні, і всередину, як плановою, так і спонтанною. Тільки синтезуючи ці підходи, можна досягти стратегічного успіху.

Література:

1. Минцберг Г. Стратегический процесс / Г. Минцберг, Дж.Б. Куинн, С. Гошал; пер. с англ. под ред. Ю.Н. Каптуревского – СПб. : Питер, 2001. – 688 с.

2. Томпсон А.А. Стратегический менеджмент : концепции и ситуации для анализа / А.А. Томпсон, А.Дж. Стрикленд ; Пер. англ. – 12-е изд. – М. : „Вильямс”, 2003. – 928 с.