Сабан Микола Володимирович

Науковий керівник: Раца О.Б.

Буковинський державний фінансово-економічний університет, Чернівці

Сучасні тенденції розвитку бенчмаркінгу в Україні

У теперішньому світі конкуренція набуває глобального характеру і основною метою більшості компаній стає досягнення світових стандартів. Після вступу України до Світової організації торгівлі та входження економіки України в кризовий стан це питання для підприємства стало ще актуальнішим. Одним з найкращих методів для встановлення цілей компанії, що відповідають вимогам світового ринку є бенчмаркінг.

Актуальність дослідження перспективних способів одержання конкурентних переваг є надзвичайно важливим у час економічних негараздів у світі загалом, та в Україні зокрема. Якщо економіки країн будуть відновлюватися та розвиватися ще масштабніше, ніж до кризи, це дасть змогу вийти на якісно новий конкурентний рівень.

Мета роботи охарактеризувати основні тенденції розвитку бенчмаркінгу в Україні.

Питанням бенчмаркінг, його концепції та методам присвятили свої роботи зарубіжні вчені, такі як Кемп Р., Уотсон Г., Прадо Дж, Бакстер., Шетті І., Спендоліні М. та інші. Даній тематиці присвятили свої роботи і вітчизняні вчені економісти, зокрема: О. Михайлова, Н. Козак, Л. Савицька та інші.

Одним з найефективніших способів аналізу конкурентоспроможності підприємства є бенчмаркінг, під яким розуміють нескінчений процес порівняння товарів (робіт та послуг), методів, технологій та інших параметрів досліджуваного підприємства з аналогічними об’єктами кращих підприємств певної галузі [6, c. 136-139].

Такі фахівці як C. Толдман, Д. Рандслей, У. Охината вважають, що бенчмаркінг є запозиченням досвіду у підприємств, які більш ефективно працюють, після виявлення суттєвих недоліків у діяльності власного підприємства [1].

Порівнявши погляди різних вчених на сутність дефініції «бенчмаркінг», вважаємо, що найбільш повним визначенням цього терміну, з яким варто погодитися, є те, яке дає Редченко К.І.

Так на думку К.І. Редченко, бенчмаркінг – це альтернативний метод стратегічного планування і аналізу не від досягнутого, а відповідно до досягнень конкурентів, тобто орієнтиром у розробці стратегічних планів є не власні досягнення, а найкраща практика конкурентів [5, c. 67].

Якщо підприємство використовуватиме бенчмаркінговий підхід, це дасть можливість оцінювати ефективність власної діяльності. Також підприємство зможе спостерігати за досягненнями своїх конкурентів і лідерів галузі, орієнтуючись на кращий досвід, здобутий внаслідок бенчмаркінгових заходів. Бенчмаркінг застосовується у всіх сферах діяльності підприємства - в логістиці, маркетингу, управлінні персоналом тощо. Проте, саме застосування цього підходу у формуванні і реалізації комплексної економічної стратегії підприємства покликано дати найкращий результат.

За даними консалтингової компанії Bain&Co, упродовж останніх двох років бенчмаркінг входить до трійки найпоширеніших методів управління виробничо-господарською діяльністю міжнародних корпорацій [2, C. 23]. Причиною цього є те, що бенчмаркінг допомагає достатньо швидко і з меншими витратами вдосконалювати бізнес-процеси. Його використання зумовлює зменшення витрат виробництва та на маркетингові дослідження, збільшення прибутковості, оптимізацію структури витрат.

Зараз багато українських підприємств починають займатися бенчмаркінгом. Так, наприклад, в пивозварювальній компанії «САН Інтербрю Україна» бенчмаркінг спочатку носив стихійний характер, але з часом його стали застосовувати системно, його стали використовувати не тільки для локальних змін, але і при розробці довгострокової стратегії діяльності.

Бізнес компанії «Экологические технологи» – ексклюзивного дистриб’ютора фільтрів для очищення води «Барьер» побудовано на бенчмаркінгу. Опит був запозичений у компаній по наданню послуг логістики. А саме вирішувались такі питання: як більш економічно перевозити великі фільтри, та що робити, для того, щоб запобігти крадіжці вантажу. Крім того нововведенням були дані про одержувача, які знаходяться на упакуванні, де знаходяться не тільки прізвище та адреса, але і номер телефону, у тому числі мобільного.[3]

Розвиток бенчмаркінгу в Україні зіштовхнувся з такими проблемами [4,c.48-53]:

1. Неможливість порівняти досвід українських підприємств із досвідом західних суб’єктів господарювання. Менталітет українського бізнесу, специфіка ведення справ, стилі управління не дають можливості одержати необхідні кількісні показники з метою подальшого їх порівняння з аналогічними галузевими у світовому масштабі.

2. Упереджене ставлення керівного складу організацій та підприємств до проведення безкоштовних урядових програм.

3. Помилкове розуміння інструментарію та призначення бенчмаркінгу. Результатом упередженого ставлення до новітньої методики є недостатня поінформованість керівного складу підприємств про функціональне забезпечення бенчмаркінгу і засобів, які використовуються у процесі його проведення. Тому бенчмаркінг сприймається як промислове (комерційне) шпигунство або прояв недобросовісної конкуренції.

4. Недостовірність звітної інформації. Кожне кількісне дослідження має похибку в 15-20%[4, c.48-53]. З огляду на недоліки вітчизняної системи фінансової звітності і наявні схеми мінімізації оподаткування доходів й інших бюджетних платежів, достовірність інформації, що потрапляла до бази даних, викликає великий сумнів.

5. Відсутність належних методик управління. Керівний склад підприємства, що не використовує методик менеджменту в ході основних бізнес-процесів, не здатний адекватно сприймати необхідність впровадження досвіду передових організацій шляхом добровільного обміну інформацією.

Тому, дуже важливим для розширення застосування бенчмаркінгу є взаємодовіра і відкритість підприємств. Такий підхід покликаний збільшити ефективність функціонування підприємств, які завдяки використанню порівняння можуть покращити свої результати.

За результати проведеного дослідження тенденцій розвитку бенчмаркінгу в Україні можемо зробити наступні висновки.

Бенчмаркінг в Україні застосовується в крупних компаніях, які мають контакти з закордонними партнерами та орієнтуються на міжнародні стандарти діяльності.

Бенчмаркінг сприяє формуванню іншого стилю роботи, нової стимулюючої та конкурентної культури ведення бізнесу.

Технології бенчмаркінгу дають змогу підприємству об'єктивно оцінювати результати своєї поточної діяльності, ретельно вивчати досвід конкурентів та партнерів і визначати напрями вдосконалення бізнес-процесів, у тому числі пов'язаних із вдосконаленням управління інвестиційною діяльністю. Однак процес бенчмаркінгу на вітчизняних підприємствах ускладнюється недостатністю розвитку інформаційних маркетингових систем і відсутністю центрів бенчмаркінгу. Отже, вітчизняні підприємства повинні стати рушійною силою в організації системи бенчмаркінгу в Україні. Згодом Україна зможе приєднатися до Глобальної бенчмаркінгу з метою підвищення ефективності функціонування вітчизняних підприємств.

Список використаної літератури:

1.Бендарчук М.С. Бенчмаркінг – сучасний засіб покращення конкурентоспроможності взуття для молоді/ М.С. Бендарчук, М.І. Ковальчук [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal

2.Ковальчук С. Бенчмаркінг як універсальний інструмент оцінювання стратегічної діяльності підприємства / С. Ковальчук // Маркетинг в Україні. – 2010. – № 3. – С. 20-31.

3.Ханонова Н. Особенности национального бенчмаркинга [Електронний ресурс] /Н. Ханонова Управление компанией. – 2003. - № 10. – Режим доступа к журналу <http://www.management.web-standart.net/issues/2003/10/827/ >

4.Кравченко О.В. Можливості застосування бенчмаркінгу як інструмента активізації управління підприємством // Соціально-економічні проблеми сучасного періоду Україні. – 2008. – Вип. 6(74).

5.Редченко К.І. Стратегічний аналіз у бізнесі: навчальний посібник [видання 2-ге, доповнене.] – Львів: «Новий Світ – 2000», 2010.- 272 с.

6.М.І. Бублик, М.М. Хім'як; М.В. Лібер – Львівський ДІНТУ ім. В'ячеслава Чорновола. Бенчмаркінг як спосіб одержання конкурентних переваг//Збірник науково-технічних праць. Національний лісотехнічний університет України. – 2008. – Вип. 2(51).