УДК 657:331.2:061.1.

Студентка: Киржа Ю.П.

Науковий керівник: Музичук М.М.

Вінницький національний аграрний університет

 

Організація обліку оплати праці в бюджетних установах.

 

 У бюджетних установах подібно до сфери підприємницької діяльності, праця - це цілеспрямована діяльність людей основне джерело їхніх доходів У процесі праці працівники бюджетних установ надають різні соціальні послуги. Заробітна плата виступає засобом контролю за мірою праці.

На сьогоднішній день у таких галузях, як освіта, охорона здоров’я, мистецтво видатки на  заробітну плату становлять від 70 до 80 % . Облік праці та розрахунків з заробітної плати є одним із найважливіших напрямів облікового процесу бюджетних установ. Саме це зумовлює актуальність,  проблеми пов’язаної з обліком розрахунків з оплати праці в бюджетних установах.

Дослідженням питань з обліку нарахування та виплати заробітної плати в бюджетних установах займаються такі вчені як Джога Р.Т., Свірко С.В., Сінельник Л.М., Матвєєва В.О., Ткаченко І.Т., Кондратюк І.О., Петруніна В.В., та ін. У своїх працях вони вивчали організацію бухгалтерського обліку в бюджетних установах.

Закон України «Про оплату праці» визначає, що заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник чи уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

У бюджетній сфері процес праці має певні особливості:

– результатом виконуваної роботи є часто не річ (продукція), а послуги (діяльність);

– праця носить переважно розумовий характер;

– у складі сукупних витрат бюджетних установ на оплату праці припадає від 60 до 80% усіх витрат;

– у бюджетній сфері досить високий рівень кваліфікації працюючих, а в деяких галузях (освіта, охорона здоров'я, мистецтво) частка спеціалістів вищої кваліфікації сягає близько 50% загальної чисельності працівників.

Основними формами оплати праці в бюджетних установах є почасова й відрядна, але переважає, як правило, почасова оплата.

Основою організації оплати праці є тарифна система, яка включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів, тарифно кваліфікаційні характеристики.

Почасова оплата праці в бюджетних установах має два різновиди: штатно-окладна і погодинна. При почасовій формі оплати праці кожному працівникові встановлюється місячний посадовий оклад згідно зі штатним розкладом, посадою, освітою, науковим ступенем, вченим званням, категорією тощо.  

Почасова оплата праці може застосовуватися у вигляді простої почасової або почасово-преміальної. При простій почасовій оплаті сума заробітку визначається лише кількістю відпрацьованого часу та погодинною ставкою або окладом. При почасово-преміальній оплаті, крім заробітку за ставкою чи окладом, виплачується премія за досягнення відповідних якісних та кількісних показників діяльності. Преміювання здійснюється за рахунок коштів, передбачених кошторисом установи.

Особливостями організації заробітної плати в бюджетних установах є застосування Єдиної тарифної сітки. Вона встановлює, що щороку розмір окладу (ставки) такого працівника визначається на рівні законодавчо визначеного розміру мінімальної заробітної плати (далі – МЗП). Тарифна сітка включає в себе від 1 до 25 тарифних розрядів, за якими здійснюється нарахування заробітної плати.                                                                         Фонд заробітної плати працівників штатного складу планується та враховується за кодом економічної класифікації витрат 1110 “Оплата праці працівникам бюджетних установ ”. Ця категорія включає оплату праці всіх працівників бюджетних установ організацій, військовослужбовців, осіб рядового та керівного складу органів внутрішніх справ, податкової поліції у зв’язку з виконанням обов’язків несення служби згідно зі встановленими посадовими окладами, ставками або розцінками, а також матеріальну допомогу, у тому числі витрати на премії та інші види заохочень або винагород (у грошовій та/або в матеріальній формі). Величина оплати праці відображається без нарахувань до фонду плати праці, які враховуються за кодом 1120 “Нарахування на заробітну плату”.                                                                       Для обліку розрахунків з оплати праці застосовується рахунок 66 “Розрахунки з оплати праці ”. Цей рахунок пасивний, балансовий, розрахунковий.                                                                                                             На рахунку 66 “Розрахунки з оплати праці” ведеться узагальнення інформації про розрахунки з персоналом, який належить як до облікового, так і до не облікового складу підприємства, з оплати праці (за всіма видами заробітної плати, премій, допомоги тощо), а також розрахунки за не одержану персоналом у встановлений термін суму з оплати праці (розрахунки з депонентами) – рахунок 671.                                                                                         За кредитом рахунку 66 “ Розрахунки з оплати праці ” відображається нарахована працівникам підприємства основна та додаткова заробітна плата, премії, допомога з тимчасової непрацездатності, інші нарахування, за дебетом – виплата заробітної плати, премії, допомоги тощо, а також суми утриманих податків, платежів за виконавчими документами, вартість одержаних матеріалів, продукції та товарів у рахунок заробітної плати й інші утримання із сум оплати праці персоналу.

Аналітичний облік розрахунків з персоналом здійснюється за кожним працівником, видами виплат та утримань. Сума всіх нарахувань заробітної плати за кожним аналітичним рахунком (тобто за кожним працівником) дорівнює кредитовому обороту синтетичного рахунка 66 за звітній місяць, тобто сумі нарахованої заробітної плати по відділу та по підприємству в цілому.                                                                                                Організація бухгалтерського обліку в бюджетних установах з обліку оплати праці суттєво відрізняється від господарсько-розрахункових підприємств: визначальним для бухгалтерського обліку бюджетних установ є їх статус не прибуткових; джерелами коштів на оплату праці на підприємствах є асигнування з бюджету, а також частка доходів, одержаних у результаті їх господарської діяльності – фінансування на оплату праці здійснюється за кошторисно-бюджетним методом; користувачі – органи державної та місцевої влади (Держказначейство, Управління охорони здоров’я), що суттєво відрізняється від користувачів підприємств не бюджетної сфери; нормативні документи з регулювання порядку ведення обліку в бюджетних установах приймає Державне казначейство України.

Основними напрямами організації обліку праці та її оплати мають бути: правильне організування обліку особового складу, обліку робочого часу, виробітку та нарахування заробітної плати, суворе дотримання законодавства про оплату праці, точні та своєчасні розрахунками з оплати праці.

 

Література:

1. Власюк Г.В. Організація облік та вдосконалення звітності з оплати праці в бюджетних у становах. / Г.В. Власюк./ Довідник економіста.-2010.-№12.- С. 65-68.

2. Карпович Ю.В. Особливості обліку нарахування та виплати заробітної плати в установах охорони здоровя. / Ю.В. Карпович./ Управління розвитком. – 2011 . -№3.-С. 158-159.

3. Кузнєцова Т.В. Основи організації і обліку оплати праці в бюджетних установах./ Т.В. Кузнєцова./ Вісник Національного університету водного господарства та природокористування.- 2010.- Вип 1 (49).- С. 89-94.

4. Тонконог Т.Ю. Особливисті системи оплати праці працівників бюджетної сфери та напрямків її удосконалення. / Т.Ю. Тонконог./  Харківський національний університет внутрішніх справ.- 2010.- №5.- С.9-11.