Экономические науки/7.Учет и аудит.

Кайнар О.В, Боднар О.А.

Науковий керівник Замчевська Н.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Основні аспекти та особливості проведення аудиту зовнішньоекономічної діяльності

В сучасних умовах господарювання проведення аудиту зовнішньоекономічної діяльності підприємства набуло досить широкої потреби та досягло піку актуальності, адже багато українських компаній стали активними учасниками зовнішньої торгівлі, проте не всім вдається проводити зовнішньоторговельні операції успішно, головним чином через відсутність досвіду роботи на зовнішньому ринку

Метою статті є визначення основних аспектів та особливостей проведення аудиту зовнішньоекономічної діяльності.

Завданням даної статті є визначення основних напрямків аудиту зовнішньоекономічної діяльності та встановлення послідовності і порядку застосування прийомів аудиту з метою встановлення об’єктивної істини про правомірність експортно-імпортних операцій, що перевіряються.

Великий внесок у розвиток теоретичних, методичних і прикладних питань аудиту зовнішньоекономічної діяльності підприємств зробили такі вітчизняні вчені, як Г.М. Давидов, Г.Б. Назаров, А.Г. Загородній, В.С. Рудницький, В.В. Сопко, А.Д. Шеремет та інші, проте деякі питання все ще залишаються відкритими. Це стосується розробки методик аудиторських перевірок на підприємствах окремих видів діяльності підприємств.

Основним завданням аудиту зовнішньоекономічної діяльності є виявлення на основі наданих підприємством фінансових і податкових звітів, даних аналітичного та синтетичного обліку, первинних документів, відповідності її чинним законам України та нормативам про зовнішньоекономічну діяльність [2].

Згідно Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 р. № 959-ХІІ із змінами, внесеними згідно із Законами N 923-VI ( 923-17 ) від 04.02.2009 [1], аудит зовнішньоекономічної діяльності, як правило, проводитися за останні 3 роки і включає перевірку:

1) правильності класифікації імпортованих / експортованих товарів відповідно до Українського класифікатора товарів зовнішньоекономічної діяльності;

2) правильності заявленої декларантом митної вартості (наприклад, включення роялті, транспортних витрат) і своєчасність сплати митних платежів;

3) дотримання порядку та умов надання тарифних преференцій, наприклад, повне / часткове звільнення від сплати або розстрочок зі сплати митних платежів;

4) правильності визначення країни походження товарів та її підтвердження належною документацією;

5) правильності здійснення імпорту / експорту інвестицій, а також застосування пільг, пов'язаних з інвестуванням;

6) дотримання інших норм митного законодавства (наприклад, порушення прав на об'єкти інтелектуальної власності, що внесені до Митного реєстру об'єктів інтелектуальної власності).

Аудит зовнішньоекономічної діяльності підприємства можна поділити на два основні етапи:

1) аудит доцільності і законності здійснення підприємством зовнішньоекономічної діяльності та аудит її організації та умов виконання;

2) аудит відображення у бухгалтерському обліку, податковій та фінансовій звітності операцій зовнішньоекономічної діяльності.

На першому етапі аудиторської перевірки аудитор повинен встановити наявність дозволу чи ліцензії на виконання певного виду зовнішньоекономічної діяльності, а також повноту документального підтвердження здійснення зовнішньоекономічної діяльності. Здійснюючи другий етап аудиторської перевірки зовнішньоекономічної діяльності слід враховувати те, що головною відмінною рисою подібних операцій є наявність такого специфічного обліку як курсові різниці, що забезпечує відповідне місце серед операцій особливого виду як в бухгалтерському, так і в податковому обліку [3].

Аудит зовнішньоекономічної діяльності підприємства має певні особливості. Насамперед, аудитор особливу увагу має приділити перевірці порядку оподаткування зовнішньоекономічної діяльності. При перевірці необхідно мати на увазі, що для експортно-імпортних операцій встановлені особливі умови оподаткування податком на додану вартість згідно Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Слід впевнитися, що на грошові кошти, які надійшли на валютний рахунок підприємства як попередня оплата товарів, які згідно з договорами підлягають вивезенню за межі митної території України, не нарахована сума податку на додану вартість [3].

У процесі перевірки операцій з зовнішньоекономічної діяльності аудитор повинен усвідомити правильність відображення в бухгалтерському обліку вартості одержаних активів та доходів від реалізації активів при здійсненні попередньої оплати в іноземній валюті відповідно до вимог Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», які повинні бути визначені тільки із застосування валютних курсів на дату сплати або одержання авансових платежів.

Отже, аудит зовнішньоекономічної діяльності на даному етапі розвитку ринкових відносин має дуже важливе значення для підприємств України, що виходять на зовнішній ринок, оскільки він є запорукою успішності та надійності подальшої діяльності.

Література:

1) Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 р. № 959-ХІІ, із змінами, внесеними згідно із Законами N 923-VI ( 923-17 ) від 04.02.2009

2) Давидов Г.М. Аудит: навч. посіб. – 2-ге вид., перероб і доп. Г.М. Давидов – К.: Т-во "Знання, КОО, 2001. – 363 с

3) Назарова Г.Б. Особливості аудиту зовнішньоекономічної діяльності / Г.Б. Назарова //– Аудитор України. – №7. – 2009 р. – С.25-29.