Економічні науки/7. Облік і аудит

Данильчук Ю.М.

Науковий керівник доцент Ліщинська Л.Б.

Вінницький торговельно-економічний інститут

Київський національний торговельно-економічний університет, Україна

Особливості контролю дебіторської заборгованості суб’єктів господарювання та пріоритетні напрямки його удосконалення

Перехід до ринкових відносин вимагає своєчасного та повного виконання платіжних зобов’язань, що сприяє стійкому функціонуванню суб’єктів господарювання, отриманню ними позитивних результатів та покращенню фінансового стану країни в цілому.

В даний час, коли Україну охоплює криза неплатежів, коли дебіторська заборгованість підприємств один одному досягає величезних сум, проведення фінансового контролю заборгованості різних дебіторів має велику актуальність, оскільки недбале ставлення до дебіторської заборгованості призводить до уповільнення розрахунків, затримання виплат по заробітній платі, погіршення фінансового стану підприємств, що в свою чергу, спричиняє суттєві порушення та зловживання у даній сфері.

Серед численних досліджень вітчизняних науковців, в яких розглянуто особливості здійснення контролю дебіторських зобов’язань, заслуговують на увагу праці таких авторів як Є. Панченка, Л. Каніщенка, К. Сурніної, Л. Коваленка, Ю. Скакальського, Л. Руденка, М. Лаврика та інших, проте результати їх досліджень потребують подальшого доповнення.

Питання проведення контролю дебіторської заборгованості ускладнюється не тільки організаційними, а й правовими та методологічними проблемами, які потребують нагального вирішення.

Виходячи з цього, основною метою статті є дослідження особливостей контролю дебіторської заборгованості, обґрунтування основних проблем, що стримують процес його організації, а також розробка практичних рекомендацій щодо усунення виявлених недоліків.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку і розкриття у фінансовій звітності інформації про дебіторську заборгованість визначені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість». Відповідно до даного Положення, дебіторська заборгованість виступає як сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату [1].

В сучасних умовах господарювання наявність дебіторської заборгованості істотно погіршує фінансовий стан підприємства, спричиняє іммобілізацію грошових засобів, відвернення їх з господарського обороту, що призводить до зниження темпів виробництва і результативних показників діяльності підприємства, оскільки прострочена дебіторська заборгованість, по якій закінчився термін позовної давності, підлягає віднесенню на збитки підприємства.

Враховуючи вищенаведене, метою контролю дебіторської заборгованості суб’єктів господарюванні є перевірка достовірності, повноти, реальності та законності обліку і відображення дебіторської заборгованості у звітності.
Основними джерелами інформації при цьому є нормативні документи контролю, річна та квартальна звітність, головна книга, касова книга, регістри синтетичного та аналітичного обліку, первинні документи [2, c. 47].

Визначальними напрямками контролю дебіторської заборгованості підприємства є перевірка його фінансового стану, правильності ведення синтетичного і аналітичного обліку дебіторської заборгованості, документального оформлення, законності відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій з обліку дебіторської заборгованості, достовірності відображення інформації про дебіторську заборгованість у звітності [3, c. 124].

До основних методів збору інформації під час проведення перевірок відносять спостереження за інвентаризацією або участь у ній; спостереження за виконанням господарських або бухгалтерських операцій; усне опитування; одержання письмових підтверджень; перевірка документів, одержаних від третіх осіб; перевірка документів, арифметичних розрахунків; проведення аналізу.

Незважаючи на високу ефективність та результативність фінансового контролю дебіторської заборгованості, його організація та проведення уповільнюються суттєвими недоліками як правового, так і методологічного характеру.

Такими негативними явищами є недосконала законодавчо-нормативна база, яка, з одного боку, недостатньою мірою регламентує особливості проведення контролю у сфері розрахунків з різними дебіторами, а з іншого – сприяє зростанню кількості порушень у даній сфері.

Проблема посилюється ще й недостатнім рівнем наукового, інформаційно-технічного та кадрового забезпечення в частині розробки та реалізації новітніх інформаційно-програмних проектів, які б забезпечили отримання реальних та достовірних результатів контролю швидко та якісно.

До того ж, відсутність чіткої схеми деталізації та співвідношення різних видів контрольних дій при перевірці стану дебіторської заборгованості зумовлює низьку ефективність проведення контролю.

Виходячи із вищенаведених недоліків, пріоритетним завданням є розробка та реалізація основних напрямків удосконалення існуючої системи контролю дебіторської заборгованості з метою покращення активності суб’єктів господарювання, забезпечення їх стабільності та ефективності функціонування. Такими напрямками є:

- покращення законодавчого регулювання контролю в частині визначення основних складових та напрямків, а також органів контролю – прийняття відповідного нормативного акту, який би регламентував порядок здійснення контролю дебіторської заборгованості підприємств різних форм власності;

- формування принципово нових підходів до організації, планування та методики проведення контролю дебіторської заборгованості з урахуванням вимог сьогодення;

- забезпечення високого рівня підготовки та перепідготовки кадрів органів контролю, їх професійної компетентності та добросовісності;

- використання комп’ютерної техніки і технології у практиці здійснення контрольних процедур;

- попередження виникнення суттєвих порушень при розрахунках з дебіторами шляхом створення служби внутрішнього контролю на підприємствах, організаціях України.

Впровадження вказаних пропозицій є запорукою удосконалення методики та організації проведення контролю дебіторської заборгованості, що сприяє уникненню кризи неплатежів як на рівні окремого суб’єкта господарювання, так і всієї економічної системи України в цілому.

Література:

1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 08.10.1999 р. № 237.

2. Руденко Л. Методологічні основи фінансового контролю заборгованості різних дебіторів в умовах застосування сучасних комп’ютерних технологій // Фінансовий контроль. – 2011. - № 2. – С. 45 – 48.

3. Чабанова Н.В. Основні напрямки контролю дебіторської заборгованості в Україні // Актуальні проблеми економіки. – 2010. - № 5. – С. 123 – 126.

4. Черненко Л.В. Контроль у системі управління дебіторською заборгованістю // Економіка АПК. – 2006. - № 6. – С. 85 – 90.