Экономические науки/7. Учет и аудит

К.е.н. Шевчук Л.П., Дембіцька А.О., Дембіцька О.О.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Контроль нематеріальних активів у зв’язку з проблемами його обліку

У розвинутих країнах суб'єкти господарювання значну увагу приділяють використанню об'єктів нематеріальних активів у господарській діяльності підприємства як потенційного джерела отримання економічних вигід. В Україні щороку залучення нематеріальних активів відбувається дедалі інтенсивніше. Тому розробка методики аудиту нематеріальних активів ведеться як на рівні окремих країн, так і міжнародних організаціях.

Метою дослідження є виявлення проблемних питань обліку і контролю нематеріальних активів і визначення можливостей їх розв’язання.

Проблеми обліку та особливості контролю нематеріальних активів на підприємствах є предметом наукових досліджень багатьох вітчизняних та закордонних вчених, зокрема І. М. Бойчук, Ф. Ф. Бутинця, В. П. Завгороднього, В. Манакіна, Т. Банасько, Н. Проскуріної.

В Україні облікове законодавство звужує склад нематеріальних активів, зокрема, зараховуючи витрати по створенню багатьох нематеріальних активів на витрати звітного періоду, а методика обліку деяких об’єктів інтелектуальної власності взагалі відсутня.

Загалом до проблем обліку та контролю нематеріальних активів в Україні можна віднести наступні: відсутність єдиного трактування поняття «нематеріальні активи»; неузгодженість важливих положень окремих документів нормативно-правового забезпечення, що визначають методику обліку нематеріальних активів; відсутність єдиної економічної класифікації нематеріальних активів; проблема розуміння поняття «інтелектуальний капітал», що використовується світовими економістами для характеристики результатів творчої діяльності людини; проблема визнання активів нематеріальними, що викликає неточності у визначенні реальної їх вартості та занижує балансову вартість підприємств; відсутність єдиної обґрунтованої методики оцінки нематеріальних об’єктів; проблеми амортизації окремих видів нематеріальних активів, пов’язані з неможливістю визначення строку їх корисного використання; неефективне управління нематеріальними ресурсами; відсутність єдиної методики контролю нематеріальних активів [4].

Однією з головних проблемою обліку і контролю нематеріальних активів є відсутність єдиного трактування поняття «нематеріальні активи». Так, одні вчені розглядають нематеріальні активи у складі ресурсів підприємства як складову частину необоротних фондів, інші — як об’єкти інтелектуальної власності, окремі науковці досліджують сферу нематеріального виробництва. Окрім того, в деяких джерелах поряд з терміном «нематеріальні активи» використовують поняття «нематеріальні ресурси», «активи знань», «інтелектуальний капітал» та ін.

Неоднозначність у визначенні об'єкта такої власності призводить до того, що єдиних підходів до обліку, нарахування амортизації та списання нематеріальних активів немає.

До розмаїття визначень нематеріальних активів додається ще й суперечливість законодавчо закріпленого категоріально-понятійного апарату. Так, у Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств» нематеріальні активи трактуються як об’єкти інтелектуальної власності, а також інші аналогічні. Протиріччя у тому, що Законом України «Про інтелектуальну власність» зазначено, що права інтелектуальної власності не мають аналогів.

Відповідно до п. 4 П(с)БО 8 [2] нематеріальний актив - немонетарний актив, що не має матеріальної форми, може бути ідентифікований й утримується підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях або надання в оренду іншим особам.

Тобто, виходячи з визначення нематеріального активу можна виділити наступні його критерії: немонетарний актив та не має матеріальної форми.

Згідно з п. 4 П(с)БО 19 [3] немонетарні активи - всі активи, крім коштів. їхніх еквівалентів і дебіторської заборгованості у фіксованій (або певної) сумі грошей. Виходячи з п. З П(с)БО 1 [1] активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе одержанню економічних вигід у майбутньому.

Виходить, що нематеріальний актив - це ресурс, що не може бути, по-перше, фінансовим капіталом відповідно до першого економічного критерію - "немонетарний актив", по-друге, згідно з другим критерієм "не має матеріальної форми", не може бути ні землею, ні капіталом.

Таким чином, нематеріальний актив, це ресурс - "праця" або "всі фізичні й розумові здатності людей, які можна застосовувати у виробництві товарів і послуг", і "підприємницькі здатності". Тому класифікація нематеріальних активів, наведена у П(С)БО 8 є недосконалою. Необхідно слово “право” вилучити з найменувань нематеріальних активів, посилаючись на те, що не права є нематеріальними активами, а безпосередньо об’єкти інтелектуальної власності. Усе аналогічно тому, як у бухгалтерському обліку відображено матеріальні активи. Так, якщо у підприємства відображено матеріальні активи “Основні засоби”, то ми не вживаємо “Право користування основними засобами”. Таким чином, необхідно внести зміни і до П(С)БО 8, а саме замінити в назві субрахунку за Планом рахунків “Авторські та суміжні з ними права” на “Об’єкти авторських та суміжних з ними прав” [7].

До основних проблемних питань контролю за об’єктами нематеріальних активів відносяться:

− організація контролю за наявністю і рухом нематеріальних активів шляхом виконання контрольних процедур щодо об’єктів нематеріальних активів;

− методика проведення інвентаризації нематеріальних активів, пов’язаних з визначенням послідовності виконання інвентаризаційних процедур;

− організація аналітичного обліку нематеріальних активів [5].

Категорія нематеріальних активів потребує подальших глибоких та всебічних досліджень, адже вони стали одним з принципово важливих об’єктів обліку вітчизняних підприємств. Тому необхідно визначити єдині критерії ідентифікації нематеріальних активів, гармонізувати облік нематеріальних об’єктів в Україні та світі, узгодити законодавче регулювання нематеріальних ресурсів, підвищити кваліфікацію бухгалтерів в частині обліку нематеріальних активів.

Література:

1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 „Загальні вимоги до фінансової звітності”, затверджене наказом Міністерства фінансів України 31.03.1999 р. № 87.

2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 „Нематеріальні активи”, затверджене наказом Міністерства фінансів України 18.10.1999 р. № 242.

3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 19 „Об’єднанная підприємств”, затверджене наказом Міністерства фінансів України 07.07.1999 р. № 163.

4. Банасько Т. Проблеми та перспективи дослідження нематеріальних активів в Україні // Економіст. – 2010. - № 3. – С.31-33.

5. Білозір Л. В. Об’єктний контроль за нематеріальними активами в бухгалтерському обліку // Бухгалтерський облік, аналіз та аудит: Проблеми теорії, методології, організації: Збірник наукових праць. – 2008. – №2. – С. 5-12.

6. Манакін, В. Проблема обліку нематеріальних активів в Україні / В. Манакін, О. Рябенко // Схід. - 2010. - № 2 (102). - С. 10-12.

7. Проскуріна Н.М., Сьомченко В.В., Бондаренко О.М. Проблеми та шляхи удосконалення обліку нематеріальних активів // Вісник Запорізького національного університету: Економічні науки. - Запоріжжя: ЗНУ, 2008. - №1. - С. 115-119.