Палагнюк К.М., наук. кер. Воронцова І.І.

Буковинська державна фінансова академія, Україна

Проблеми обліку витрат та шляхи їх вирішення

 

Постановка проблеми. Бухгалтерський облік в умовах динамічних змін економічних відносин потребує перегляду багатьох категорій в тому числі і витрат. Особливої актуальності набуває необхідність поділу витрат за видами діяльності. За цією ознакою прийнято розрізняти витрати на операційну, інвестиційну та фінансову діяльність підприємства. Принципи побудови їх обліку свідчать про те, що певні проблеми залишилися актуальними і вимагають більш глибокого подальшого дослідження. Важливим завданням бухгалтерського обліку на сучасному етапі є більш раціональне його реформування з метою приведення у відповідність з вимогами ринкової економіки, міжнародних стандартів і управління.

Метою дослідження виступає виявлення проблем обліку витрат та з’ясування доцільності та ефективності розподілення витрат за різними видами діяльності, а саме: операційною, інвестиційною та фінансовою.

Виклад основного матеріалу. Згідно з Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 “Звіт про фінансові результати” вся діяльність підприємства поділяється на звичайну, яка у свою чергу ще розподіляється на звичайну (операційну, інвестиційну, фінансову) і надзвичайну.

Звичайна діяльність – будь-яка основна діяльність підприємства, а також операції, що її забезпечують або виникають внаслідок її проведення. Прикладами звичайної діяльності є виробництво і реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг, реалізація оборотних активів. У свою чергу, звичайна діяльність включає в себе операційну та іншу діяльність.

Операційна діяльність - основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю [2].

Інвестиційною діяльністю вважається придбання і реалізація активів, що амортизуються, а також короткострокових фінансових інвестицій, які не є еквівалентами грошових коштів.

          Фінансова діяльність охоплює операції, які призводять до зміни розміру і складу власного капіталу та позик підприємства (залучення позикових коштів, сплата відсотків по них, а також одержані відсотки, дивіденди).

Надзвичайна подія – подія або операція, яка відрізняється від звичайної діяльності підприємства, та не очікується, що вона повторюватиметься періодично або в кожному наступному звітному періоді [2].

Оскільки вся діяльність підприємства поділяється на надзвичайну і звичайну, то Інструкцією №291 передбачено окремі рахунки для обліку витрат цих видів діяльності, а саме: рахунки класу 9 “Витрати діяльності”. Для обліку витрат від операційної діяльності використовують рахунки 90 “Собівартість реалізації”, 92 “Адміністративні витрати”, 93 “Витрати на збут” і 94 “Інші витрати операційної діяльності”, для обліку витрат фінансової діяльності – рахунок 95 “Фінансові витрати”, для інвестиційної діяльності – рахунок  96 “Втрати від участі в капіталі” 97 “Інші витрати” і для обліку надзвичайних витрат – рахунок 99 “Надзвичайні витрати” [1].

Проте існують деякі суперечності щодо віднесення витрат по рахунках за видами діяльності. Перш за все потрібно приділити увагу звичайній діяльності підприємства. Згідно Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій у складі рахунку 94 «Інші витрати операційної діяльності» є такі субрахунки як 941 “Втрати на дослідження та розробки” та 944 “Сумнівні та безнадійні борги”, які є досить сумнівними в результаті проведення не безпосередньо самої операційної діяльності, а за операціями. Не зовсім зрозумілим є формування резерву сумнівних боргів, що виникають у результаті реалізації підприємством готової продукції по рахунку 94 «Інші витрати операційної діяльності». Очевидно, що створення такого резерву може буде спричинене також за результатами реалізації фінансових інвестицій, собівартість яких при реалізації відображають на рахунку 97 «Інші витрати». Тому доцільним є включення рахунку «Сумнівні та безнадійні борги» окремим субрахунком до рахунку 95 «Фінансові витрати» (нового субрахунку 952 «Сумнівні та безнадійні борги від фінансової діяльності»), не виключаючи його з рахунку 94 «Інші витрати операційної діяльності». Тобто, в рахунок 95 «Фінансові витрати» включити новий субрахунок 952 «Сумнівні та безнадійні борги від фінансової діяльності», а зазначений Планом рахунків бухгалтерського обліку 952 «Інші фінансові витрати» перенести на субрахунок 953, що буде логічним, виходячи з методики обліку витрат діяльності підприємства.

Також, хотілося б відзначити, що створення   нематеріального активу власними силами є процесом капітального інвестування, і не пов’язано безпосередньо з основною чи операційною діяльністю. Даний процес пов'язаний з діяльністю, що забезпечує її виконання, тобто інвестиційною.

Оскільки субрахунок 941 „Витрати на дослідження і розробки” є не стільки операційними витратами, а витратами інвестиційної діяльності, то  було б доцільним перенести даний субрахунок на рахунок 971, а сам рахунок 971 “Собівартість реалізованих фінансових інвестицій” перейменувати на „Інші інвестиційні витрати”, оскільки для обліку інвестицій вже існує рахунок 96.

Також, вважаю за доцільним віднести собівартість реалізованих основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів на субрахунок 943 “Собівартість реалізованих виробничих запасів” і перейменувати його на “Собівартість реалізованих основних засобів та виробничих запасів”.

     Окрім проблем обліку витрат за видами економічної діяльності існує також проблема, яка пов’язана із тим, що підприємства приховують частину своїх витрат, яку не відображають у системі обліку. Це пояснюється тим, що великий відсоток цих витрат належить до витрат на оплату праці. Тому недивно, що в науковому обігу з’явився термін “тіньова зарплата” [3].

Ще однією з проблем обліку на підприємствах є ручна форма ведення бухгалтерського обліку. У сучасних умовах найбільш раціональною, бажаною та перспективною формою ведення бухгалтерського обліку на підприємствах, як показує практика, є автома­тизована форма бухгалтерського об­ліку. Здійснення якісного автоматизованого оператив­ного обліку на виробництві дасть змогу уникну­ти негативних явищ і зведе вірогідність виникнення непродуктивних витрат до мінімуму [4].

Висновок. Отже, перспективи подальших досліджень зазначених проблем обліку витрат підприємства є дуже широкими і впродовж багатьох років викликатимуть інтерес у вчених-економістів із урахуванням розмірів і форм власності підприємств, видів економічної діяльності, системи оподаткування тощо. Перейменування вище згаданих рахунків дозволить виділити облік фінансової та інвестиційної діяльності поряд із іншими видами діяльності підприємства, оскільки стабілізація та удосконалення інвестиційного процесу на підприємствах зумовлює їх економічний розвиток і процвітання. Дані проблеми та шляхи їх вдосконалення не є вичерпними й потребують доповнень, змін, уточнень та конкретизації.

Список використаної літератури:

1. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій: Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року № 291 (зі змінами і доповненнями).

2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №3 ”Звіт про фінансові результати”. Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. № 87; зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 21.06. 1999 р. за №  398/3691 (зі змінами і доповненнями) // http://www.dtkt.com.ua.

3. Селіверстова І.О., Зозуля І. Персперктивні шляхи вирішення проблеми обліку доходів і витрат підприємства / І.О. Селіверстова, І. Зозуля [сайт http://eco-science.net].

4. Веретельник Н.І. Новий етап розвитку обліку - широке запровадження автоматизації облікового процесу: монографія. / Н.І. Веретельник. - К.: ІАЕ, 2009. - № 8. - с. 311-316.