К.е.н., Яковишина Н.А., Шаповал А.С., Обштир В.Г.

Вінницький торговельно – економічний інститут

Київський національний торговельно – економічний університет

Організація обліку розрахунків з персоналом бюджетних установ

Як би стрімко не розвивались ринкові відносини з їх приватною власністю та комерційними інтересами, сучасне суспільство без бюджетних установ і організацій навряд чи можна уявити. Складовою всіх витрат, що здійснюються в бюджетних установах, є витрати на оплату праці. За визначенням спеціалістів, праця як економічний ресурс є сукупністю використовуваних при здійсненні громадсько-корисної діяльності фізичних та розумових здібностей людей. Останніми роками спостерігається велика диференціація заробітної плати між окремими соціальними групами. На сьогодні у цій сфері склалась кризова ситуація. Заробітна плата втратила здатність бути стимулюючим фактором, що ускладнює проведення мотивувальної політики.

Предметом дослідження даної роботи є методологія та організація обліку, аналіз та контролю розрахунків з персоналом бюджетних установ в умовах ринкової економіки.

Мета дослідження: всебічно вивчити та дослідити організацію, методологію бухгалтерського обліку, процедури контролю , аналізу розрахунків з персоналом та розробити конкретні пропозиції щодо подальшого вдосконалення методики організації обліку, аналізу та контролю розрахунків з персоналом на прикладі бюджетної установи.

Проблеми специфіки ведення бухгалтерського обліку розрахунків з персоналом в бюджетних установах досліджені наступними видатними науковцями: д.е.н., проф. Швець В.Г., Гура Н.О., Грабова Н.М., Бутинець Ф.Ф, М. В. Кужельного, В. Г. Лінника, Свірко С. В., Джога Р. Т., Сінельник Л. М., Усач Б.Ф. та інш. Вітчизняні вчені ряд праць актуальним проблемам з обліку та контролю розрахунків з персоналом бюджетних установ, а також проблемі гармонізації та стандартизації обліку в цілому [1, c.73].

Актуальність теми дослідження обумовлена виникненням проблем у процесі організації обліку у бюджетних установах, що пов’язані із реформуванням економічної системи України в цілому та бухгалтерського обліку зокрема, що спонукає сучасного бухгалтера здобувати нові знання та вдосконалювати вміння оперативно реагувати в нетрадиційних ситуаціях.

Законом Про оплату праці визначено, що заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовою угодою власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Фонд оплати плати працівників штатного складу планується та враховується за кодом економічної класифікації витрат 1110 “Оплата праці працівникам бюджетних установ”. Ця категорія видатків включає витрати на оплату праці всіх працівників бюджетних установ організацій, військовослужбовців, осіб рядового та керівного складу органів внутрішніх справ, органів і закладів виконання наказів, податкової поліції у зв’язку з виконанням обов’язків несення служби згідно зі встановленими посадовими окладами, ставками або розцінками, а також матеріальну допомогу, у тому числі премії та інші види заохочень або винагород (у грошовій та/або в матеріальній формі). Величина оплати праці відображається без нарахувань до фонду плати праці, які враховуються за кодом 1120 “Нарахування на заробітну плату” [2, c. 75].

Для кожного із закладів освіти, науки, охорони здоров’я, соціального забезпечення, культури, фізкультури та спорту, архівних закладів, органів виконавчої влади, місцевого самоуправління та інших закладів, що фінансуються з бюджету, існують деякі особливості нарахування заробітної плати.

Бухгалтерський облік на підприємстві має забезпечувати: точний розрахунок заробітної плати кожного працівника у співвідношенні з кількістю та якістю витраченої праці, діючими формами та системами її оплати, а також правильний розрахунок утримань із заробітної плати, контроль за дисципліною праці, використанням часу, своєчасним виявленням резервів подальшого зростання продуктивності праці; правильне нарахування єдиного соціального внеску у Пенсійний фонд України .

Для обліку розрахунків з оплати праці застосовується субрахунок 661 “Розрахунки з оплати праці”. Який є активно-пасивний, балансовий, розрахунковий. На зазначеному субрахунку ведеться узагальнення інформації про розрахунки з персоналом, який належить як до штатного, так і позаштатного складу установи , з оплати праці (за всіма видами заробітної плати, доплат, надбавок, премій, допомоги тощо), а також розрахунки за не одержану персоналом у встановлений термін суму нарахованої заробітної плати.

За кредитом рахунку 66 “Розрахунки з оплати праці” відображається нарахована працівникам підприємства основна та додаткова заробітна плата, премії, допомога з тимчасової непрацездатності, інші нарахування, за дебетом – виплата заробітної плати, премії, допомоги тощо, а також суми утриманих податків, платежів за виконавчими документами, вартість одержаних матеріалів, продукції та товарів у рахунок заробітної плати й інші утримання із сум оплати праці персоналу [3, c. 97].

Організація бухгалтерського обліку в бюджетних установах з обліку оплати праці суттєво відрізняється від її обміну в господарсько – розрахункових підприємств: визначальним для бухгалтерського обліку бюджетних установ є їх статус неприбутковості; джерелами коштів на оплату праці на підприємствах є асигнування з бюджету:

1. частка доходів, одержаних у результаті їх господарської діяльності – фінансування на оплату праці здійснюється за кошторисно-бюджетним методом;

2. користувачі – органи державної та місцевої влади (Держказначейство, Управління охорони здоров’я), що суттєво відрізняється від користувачів підприємств не бюджетної сфери;

3. нормативні документи з регулювання порядку ведення обліку в бюджетних установах приймає Державне казначейство України [4, c. 99].

Основними напрямами організації обліку праці та її оплати мають бути: правильна організація обліку особового складу, обліку робочого часу, нарахування заробітної плати, суворе дотримання чинного законодавства про оплату праці, точні та своєчасні розрахунками з оплати праці.

Таким чином у бюджетних установах, як і в госпрозрахункових підприємствах та організаціях, праця виступає як цілеспрямована діяльність людей і є основним джерелом задоволення матеріальних і духовних потреб громадян. На відміну від працівників матеріального виробництва, діяльність яких спрямована на перетворення деякої природної речовини (процес їхньої праці являє собою обмін енергією між природою і людиною), працівники бюджетних установ предметом свого впливу мають людину, або суспільство в цілому. Заплановані та здійснені Урядом заходи зумовлюють потребу підвищення ефективності використання бюджетних коштів на оплату праці. Ось чому правильна організація обліку заробітної плати набуває державного значення.

Список використаних джерел:

1. Синько Н. Мінімальна заробітна плата / Н. Синько // Заробітна плата. – 2010. – № 6. – С. 73.

2. Соломонов С. Системи становлення системи оплати плаці на підприємстві / С. Соломонов // Довідник економіста. – 2010. – № 6. – С. 73– 77.

3. Атамас П.Й. Облік у бюджетних установах : навчальний посібник – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 288 с.