Экономические науки/7.Учет и аудит

Бондаренко А.С.

Науковий керівник: Зуєвська О.В.

Донецький державний університет управління, Україна

ПРИЧИНИ і наслідки МОДИФІКАЦІЇ АУДИТОРСЬКИХ ВИСНОВКІВ

Складання аудиторського висновку є одним із найважливіших моментів аудиту, оскільки в процесі його підготовки підбиваються підсумки виконаних аудиторських процедур, узагальнюються виявлені помилки, визначається їх сукупний вплив на фінансову звітність і висловлюється думка аудитора щодо її достовірності, повноти, відповідності чинному законодавству [1].

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про аудиторську діяльність», аудиторський висновок – це документ, що складений відповідно до стандартів аудиту та передбачає надання впевненості користувачам щодо відповідності фінансової звітності або іншої інформації концептуальним основам, які використовувалися при її складанні [2].

Аудиторський висновок може складатися за стандартною і модифікованою формами. Стандартна форма застосовуються при видачі позитивного висновку, коли аудитор упевнений у тому, що фінансові документи готувалися правильно, на основі принципів обліку і контролю, що вони відповідають встановленим принципам, вимогам та інструкціям і за своїм змістом не суперечать відомим аудитору даним про одиницю, яка перевіряється, що в них відповідним чином розкриті всі питання, які стосуються фінансових документів.

Іншим видом аудиторського висновку є модифікований висновок. Модифікація аудиторського висновку – це спосіб, в який аудитор інформує користувачів про наявність суттєвих викривлень та/або невідповідностей щодо інформації, яку наведено у фінансових звітах.

Основними причинами модифікації є відсутність достатньої кількості доказів, в результаті чого надається відмова від висловлення думки, або незгода аудитора з твердженнями управлінського персоналу, що відображені у статтях фінансової звітності, в результаті чого дається умовно-позитивний або негативний висновок.

Для того, щоб вибрати форму модифікованого висновку, перш за все, аудитор повинен проаналізувати, чи мають суттєвий вплив виявленні обставини, що обмежують обсяг роботи аудитора на оцінку повноти та достовірності показників фінансової звітності чи обсягу розкриття інформації у примітках, по яких аудитор висловлює незгоду з керівництвом підприємства [3].

Надання модифікованого висновку має негативні наслідки для суб’єкта господарювання, оскільки призводить до пониження рейтингу (репутації) підприємства на ринках фінансових ресурсів, що знижує їх можливість залучати додаткові джерела фінансування для господарської діяльності, а також свідчить про недостатність та/або неефективність системи внутрішнього контролю на підприємстві.

Також слід зазначити і те, що для більшості західних інвесторів наявність модифікованого висновку є індикатором непевності в майбутньому компанії, що спричиняє недовіру кредиторів до суб’єкта господарювання, його перехід на авансові види платежів, знижуючи ліквідність та платоспроможність. Відмова інвесторів від вкладання коштів в суб’єкт господарювання може обмежити розширення виробництва, підтримання виробничого циклу на поточному рівні, що знижує рентабельність підприємства [4, 5].

В Україні практика використання аудиторських висновків громадськістю ще на набула широкого застосування, насамперед, через низький рівень фахових знань користувачів фінансових звітів. Практика модифікації аудиторських висновків може стати дієвим заходом зниження рівня шахрайства та підвищення довіри користувачів при правильному складанні фінансової звітності суб’єктами господарювання.

При отриманні модифікованого аудиторського висновку дії управлінського персоналу суб’єкта господарювання мають бути спрямовані на: виправлення існуючих викривлень у фінансовій звітності, приведення у відповідність до вимог чинного законодавства систем бухгалтерського обліку та контролю, внесення необхідних коригувань в облікову політику та організаційно – розпорядчі документи підприємства та проведення роботи з відповідальними особами [6].

Отже, модифікований висновок є індикатором певних проблем зовнішнього та/або внутрішнього характеру, які можуть вплинути на економічні рішення користувачів, прийняті на основі звітності господарюючого суб’єкта. В країнах з розвиненим фондовим ринком та стійкими традиціями в користуванні аудиторськими висновками модифікація висновку може негативно вплинути не тільки не ділову репутацію підприємства, а й обмежити його доступ на ринки капіталу, фінансових послуг, знизити його привабливість для інвесторів та кредиторів.

Література:

1. Бондаренко М. В. Види аудиторських висновків та умови їх надання / М. В. Бондаренко // Управління ризиком. – №2(99). – 2011. – С.20-21.

2. Закон України «Про аудиторську діяльність» від 22 квітня 1993 року №3126-ХІІ (в редакції Закону України від 14 вересня 2006 року №140-V) // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.

3. Миронова О. А. Аудит: теория и методология : учеб. пособ. для студентов / О. Миронова, М. Азарская. – [3-е изд. ]. – М., 2007. – 248с.

4. Дорош Н. І. Аудит: теорія і практика: навч. посіб. / Н. І. Дорош. – К., 2006. – 495с.

5. Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики / пер. с англ. О.В. Селезньов, О.Л. Ольховікова, О.В. Гик та ін. – К., 2007. – 1172с.

6. Піскова Ж. Аудиторський висновок: методика вибору в світлі змін міжнародних стандартів аудиту / Ж. Піскова // Бухгалтерський облік і аудит. – 2010. – № 2. – С. 32-38.