Милятинська Л.В.

Науковий керівник Разборська Олена Олександрівна

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Організація зовнішнього аудиту страхових компаній

Здійснення зовнішнього аудиту у страхових компаніях передбачає обов’язкове складання аудиторського висновку, головною метою якого є надання користувачам повної, правдивої і неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів страховика для прийняття рішення.

У страхових організаціях зосереджені майнові інтереси багатьох страхувальників – як юридичних, так і фізичних осіб. Неплатоспроможність та банкрутство однієї страхової компанії може спровокувати серйозні фінансові проблеми тисяч її клієнтів. Саме тому важливого значення набуває проблема здійснення зовнішнього аудиту формування та розміщення страхових резервів страховиків з метою надання гарантій щодо забезпечення майбутніх виплат страхових сум.

Проблемні питання аудиту фінансової звітності страхових компаній досліджували такі українські вчені, як О. Ю. Агафоненко, О. В. Бондаренко,В. С. Лень, Т. О. Гарматій та інші [2]. Проте, існує ряд проблем з якими зустрічаються страхувальники, що потребують зовнішньої оцінки аудитом.

Мета статті полягає у визначенні доцільності впровадження зовнішнього аудиту діяльності страхового бізнесу, а також оцінці проблем, з якими зустрічаються страхувальники.

До проблемних питань аудиту в галузі страхового бізнесу належать:

- брак наукових розробок з методології, методики та організації аудиту;

- відсутність методичних розробок з практики аудитування і надання аудиторських послуг;

- брак висококваліфікованих аудиторських кадрів;

- відсутність типових форм документів з аудиту;

неналежне забезпечення методичними рекомендаціями з питань комп'ютеризації аудиту [3].

Практика аудиту показує, що процес аудиторської перевірки у страхових компаніях охоплює кілька етапів, зокрема:

а) здійснення тестування перевірки доказів, які підтверджують суми у фінансових звітах та розкриття інформації;

б) оцінку принципів бухгалтерського обліку, що застосовуються під час

підготовки фінансових звітів;

в) аналіз попередніх істотних оцінок, здійснених управлінським персоналом під час підготовки фінансових звітів;

г) оцінку загального подання фінансових звітів страховика.

Слід зауважити, що в ході аудиту страхових компаній перевіряються як загальні питання, властиві діяльності юридичних осіб багатьох галузей господарства, так і специфічні операції, характерні тільки для страхових організацій.

Так, до загальних питань відносяться: перевірка операцій з основними засобами, товарно-матеріальними цінностями і нематеріальними активами; дотримання трудового законодавства та розрахунків з оплати праці; розрахунково-платіжних та касових операцій; розрахунків з дебіторами та кредиторами і ряду інших. Аудит вищезазначених операцій та розрахунків страхових організацій суттєво не відрізняється від аналогічних перевірок в інших сферах діяльності, так як суб'єкти господарювання керуються у своїй роботі одними і тими ж нормативними документами [2].

Специфічні риси зовнішнього аудиту страхових компаній зумовлені характерними особливостями страхової діяльності, до яких можна віднести спеціальне страхове законодавство, специфічне ведення бухгалтерського обліку, складання звітності та визначення фінансових результатів, специфіку оподаткування, необхідність отримання ліцензій по кожному виду страхування, обов’язкове формування спеціальних резервів та заборону на виробничу, торгово-посередницьку та банківську діяльність [2].

Як бачимо, страхова діяльність в Україні регулюється окремою нормативно-правовою базою, тому якісний аудит потребує досконалого її вивчення з метою надання аудиторських послуг на високому професійному рівні.

Враховуючи особливі вимоги, які пред'являються до страховика, в першу чергу аудитору необхідно перевіряти наявність і відповідність законодавству документів, що підтверджують його право на здійснення страхової діяльності: статуту, установчого договору, свідоцтва про державну реєстрацію, ліцензії на здійснення страхової діяльності. Крім того, перевіркою повинні бути встановлені відповідність здійснюваної діяльності вимогам законодавства, відповідність проведених і дозволених ліцензією видів страхування.

Також необхідно перевірити чи не займалася страхова компанія виробничою, торговельно-посередницькою та банківською діяльністю. Для виявлення цих порушень необхідно перевірити господарські договори, укладені страховиком зі своїми контрагентами [2].

Велику увагу в ході аудиту слід приділити контролю за правильністю складання, юридичного оформлення та обліку договорів страхування, а також за правильністю здійснення та обліку операцій зі страхування, співстрахування та перестрахування. Особливості організації бухгалтерського обліку страховика повинні враховуватися при перевірці правильності застосування плану рахунків бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності страхових організацій.

Оскільки специфіка страхування обумовлює необхідність створення страховиками спеціальних резервів, тому в ході перевірки аудитору слід встановити обґрунтованість і відповідність сформованих страхових резервів прийнятим зобов'язанням, дотримання умов розміщення (інвестування) страхових резервів, що передбачені органом страхового нагляду [3].

В процесі господарювання основною статтею витрат страховика є страхові виплати. Тому перевірці обґрунтованості і своєчасності здійснення страхових виплат, а також обґрунтованості відмов страхувальникам у страхових виплатах (якщо таке мало місце) відводиться значний час.

Наступною проблемою страхових компаній формування ними фінансової звітності двох груп: фінансова звітність суб’єктів господарювання та фінансова звітність страхових компаній, що безумовно впливає на процес проведення загального аудиту.

Тому при проведенні аудиту фінансової звітності страхової компанії необхідно перевірити наявність повного пакету фінансових звітів та правильність їх заповнення. При цьому аудитору слід здійснити такі процедури: ознайомитися з принципами, прийомами і методами бухгалтерського обліку і способами їх застосування; простежити, яким чином страхова компанія збирає інформацію для включення у фінансовий звіт; упевнитися, що фінансові звіти складені відповідно до загальноприйнятих принципів ведення бухгалтерського обліку; з'ясувати, який існує зв'язок між сальдо рахунків і який вплив на результати мають відхилення; перевірити взаємоузгодженість показників форм фінансової звітності.

Після проведення зазначених процедур та перевірки звітів на взаємоузгодженість показників, слід переконатись у своєчасності подання фінансових звітів. Адже своєчасне оприлюднення фінансової звітності страхових компаній є запорукою їх достовірності і прозорості. При цьому аудитор має перевірити чи весь пакет фінансових звітів був своєчасно поданий і оприлюднений в періодичних виданнях, чи було надіслано копії оприлюдненої річної фінансової звітності разом із супроводжувальним листом та аудиторським висновком до Держфінпослуг [3].

Одним з підсумків роботи аудиторів є оцінка системи внутрішнього контролю для вироблення конструктивних пропозицій щодо її вдосконалення. Оцінка результатів поточної роботи підрозділів системи внутрішнього контролю прияє якості виконання робіт зовнішнім аудитом. Тому аудитори беруть участь у розробці системи внутрішнього контролю страхових компаній, висловлюючи свої пропозиції в інформаційному листі, адресованому Раді директорів і керівництву страхових компаній.

Таким чином, все розглянуте нами вище доводить, що важливою проблемою для страховика є обов’язкове проходження щорічного аудиту, що закріплено Законом України " Про страхування". Треба зазначити, що страховим компаніям сьогодні доводиться здійснювати дві аудиторські перевірки – одну на вимогу українського законодавства для підтвердження фінансових показників страхової компанії, іншу – на вимогу акціонерів – для підтвердження фінансової звітності за міжнародними стандартами [1]. Аудитори повинні дотримуватися і положень "Кодексу етики професійних бухгалтерів", розробленого Міжнародною федерацією бухгалтерів (МФБ). У ньому зазначено такі етичні принципи аудиту, як: незалежність, чесність, об'єктивність, професійна компетентність, конфіденційність [4]. Аудит страхової діяльності має ряд специфічних рис, обумовлених відмінностями бухгалтерського обліку в страхових компаніях та особливостями страхового бізнесу в цілому.

Література

1. Про страхування: Закон України від 07.03.96 № 85/96-ВР із змінами та доповненнями: станом на 31.01.2009.

2. Гарматій Т.О. Облік та аудит в страхових компаніях : навч. посібник [для студ. вищ. навч. закл.]. – Тернопіль : ТАНГ, 2004. – 182 с.

3. Кулагіна Г. С. Актуальні проблеми зовнішнього аудиту фінансової звітності страхових компаній [Текст] / Г. С. Кулагіна // Збірник наукових робіт : VI Всеукраїнська студентська науково-практична конференція «Наукові дослідження молоді - вирішенню проблем європейської інтеграції». – 2011. – № 4. – С. 68 – 70.

4. Національні нормативи аудиту. Кодекс етики професійних бухгалтерів, розробленого Міжнародною федерацією бухгалтерів (МФБ). – К. : Вид-во "Основа-1999". – 274 с.