Диференційований підхід до організації методичної роботи вчителя

 

Автор: О. Ю. Губіна, викладач кафедри іноземних мов Сумського Національного Аграрного Університету

 

    Ціллю роботи є дослідження методичної роботи вчителя.

    Об’єктом дослідження є процес навчання педагогічної майстерності.

     Диференційований підхід до організації методичної роботи вчителя

передбачає:

проведення діагностичних досліджень роботи педагогічного колективу для виділення різних рівнів творчої професійної діяльності вчителів;

комплектування динамічних груп учителів для вдосконалення діяльності з урахуванням фаху і рівня творчості;

розробку програми роботи кожної групи на рік із урахуванням типових ускладнень у роботі конкретних учителів групи;

проведення творчих звітів кожної групи впродовж тижнів педагогічної творчості;

аналіз динаміки розвитку творчого потенціалу кожного члена групи за рік.

Важливим компонентом формування творчої особистості вчителя є створення його власної творчої лабораторії, що передбачає:

створення індивідуальної системи неперервної роботи з самоосвіти й самовдосконалення на основі вивчення своїх професійно-особистісних якостей, можливостей, ускладнень і протиріч у педагогічній діяльності;

створення індивідуальної системи забезпечення технології навчально-виховного процесу (накопичення дидактичного матеріалу, конструювання оптимальних варіантів уроків, у тому числі нестандартних, використання принципів наукової організації педагогічної праці, постійний аналіз результатів своєї педагогічної діяльності);

активну участь у роботі методичного об'єднання, різних форм колективної творчої діяльності, написання методичних розробок.

Для стимулювання творчого пошуку вчителя, розвитку творчих здібностей учнів ще під час планування відкритих уроків необхідно передбачити проведення нестандартних уроків.

Під нестандартними уроками ми розуміємо такі уроки, які позбавлені звичайних шаблонів, мають загальний, об'єднуючий початок — елементи рольової гри. Нестандартні уроки обов'язково містять творчі ситуації, які збуджують до співробітництва і співтворчості на уроці.

Найчастіше в практиці роботи шкіл використовуються такі нестандартні уроки, як конференції, диспути, змагання, КВК, спектаклі, усні журнали, уроки-загадки, уроки-мандрівки тощо.

У своїй педагогічній діяльності деякі вчителі широко використовують метод системного аналізу, який передбачає розв'язання творчих задач шляхом використання елементів системи, у якій виникали труднощі, елементів оточуючого середовища і зв'язку між ними.

При координуванні й коригуванні діяльності педагогічного колективу з розвитку педагогічної творчості особливе значення має стимулювання творчої діяльності вчителів та регулювання стосунків між учителями й керівниками школи, педагогами й учнями.

При регулюванні стосунків керівникові школи треба звернути увагу:

на попередження й вирішення конфліктних ситуацій, які виникають у колективі як з об'єктивних, так і з суб'єктивних причин;

індивідуальний підхід до кожного вчителя;

диференційоване управління впровадженням новаторського досвіду.

Для стимулювання творчої діяльності вчителів керівникам шкіл радимо:

створити систему заохочення вчителів до творчої діяльності (моральне й матеріальне заохочення);

систематично пропагувати кращий досвід педагогічної діяльності вчителів: при цьому вона може бути внутрішкільна (виступи вчителів у районі, місті, підготовка статей, методичних рекомендацій, дисертацій тощо);

проведення змагань, конкурсів, творчих робіт, методичних виставок;

проведення тижнів педагогічної творчості;

анкетування вчителів у процесі їх атестації.

У процесі внутрішкільного контролю для розвитку педагогічної творчості вчителів при відвідуванні уроків і позаурочних заходів керівники шкіл повинні звертати увагу:

на нестандартні форми й методи навчання та виховання, їх поєднання й результативність;

конструювання навчального матеріалу;

нестандартні прийоми планування навчально-виховного процесу;

здатність учителя модифікувати й комбінувати в нестандартному напрямі;

уміння виділити основну ідею уроку, виховного процесу;

виявлення зерен педагогічного досвіду.

Отже про результативність педагогічної творчості вчителя в навчально-виховному процесі свідчать реальні перетворення в особистості учня чи поведінці учнівського колективу на основі перетворення педагогічної діяльності самого вчителя.