Педагогические науки/2. Проблемы подготовки специалистов

 

Коваленко І.В., Коломієць Ю.В.

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»

 

Психолого-педагогічні вимоги до навчальних комп’ютерних програм

 

Питання про те, наскільки ефективний програмний засіб, може бути розв’язане лише після його апробації. Проте, можна визначити низку психолого-педагогічних вимог, яким має задовольняти навчальна комп’ютерна програма. Як засвідчують наші дослідження, навчальна програма повинна:

1)                   дозволяти будувати зміст навчальної діяльності із врахуванням основних принципів педагогічної психології і дидактики;

2)                   допускати реалізацію різноманітних способів управління навчальною діяльністю, вибір яких зумовлений, з одного боку – теоретичними поглядами розробників навчальної програми, а з іншого – цілями навчання;

3)                   стимулювати різні види пізнавальної активності студентів включаючи, природно, і продуктивні, які необхідні для досягнення основних навчальних цілей – як найближчих, так і віддалених;

4)                   враховувати у змісті навчального матеріалу і навчальних завдань уже набуті знання, вміння і навички студентів;

5)                   стимулювати високу мотивацію студентів до навчання (не тільки за рахунок цікавості до самого комп’ютера), підтримувати і розвивати навчальні мотиви, цікавість студентів до пізнання;

6)                   забезпечувати діалоги як зовнішній, так і внутрішній, насамперед, ті, які виконують такі функції:

                       активізують пізнавальну діяльність студентів шляхом включення їх у процес міркування;

                       моделюють спільну (суб’єкт-суб’єктивну) діяльність;

                       сприяють розумінню тексту;

                       будують допоміжний навчальний вплив у відповідності до вікових особливостей і з урахуванням індивідуальних особливостей студентів;

                       забезпечують педагогічно зумовлений зворотний зв’язок, інформують про допущені помилки, містять інформацію, достатню для їхнього усунення;

                       діагностують студентів з метою індивідуалізації навчання;

                       не потребують спеціальних знань для введення відповіді, зводять до мінімуму рутинні операції із введення відповіді;

7)                   забезпечують педагогічно обґрунтовану допомогу у розв’язку навчальних завдань, достатню для того, щоб не тільки розв’язати завдання, а й засвоїти спосіб його розв’язання;

8)                   надають допомогу студенту з урахуванням характеру утруднення і моделі того, хто навчається;

9)                   інформують студента про мету навчання, повідомляючи йому, наскільки він просунувся в її досягненні;

10)               виявляють дружелюбність, особливо під час надання допомоги студентам;

11)               допускають індивідуалізацію навчання;

12)                адекватно використовують всі способи подання інформації (текст, графіка, зображення, звук, колір і т.п.), не нав’язувати темп подання інформації;

13)               ведуть діалог, який дозволяє управляти не тільки комп’ютером, а й тим, хто навчається, допомагає ставити запитання;

14)               дозволяють студенту вхід і вихід із програми в будь-який момент, забезпечують доступ до раніше пройденого навчального матеріалу;

15)               допускають модифікацію, внесення змін в способи управління навчальною діяльністю.

Одні з цих вимог можуть і повинні бути реалізовані в будь-якій навчальній програмі, інші в деяких системах, які допускають діалог, а ще інші – в інтелектуальних навчальних системах.

Досвід викладачів щодо застосування комп’ютера на практичних заняттях дозволяє висловити деякі загальні педагогічні і методичні міркування відносно ролі інформаційних технологій в активізації пізнавальної діяльності студентів і в організації їхньої самостійної роботи. Застосування комп’ютера в навчальному процесі дозволяє:

1) інтенсифікувати навчальний процес і підвищити його ефективність за рахунок можливості опрацювання значного обсягу навчальної інформації;

2) розвивати пізнавальну активність, самостійність, підвищувати інтерес до дисципліни, що вивчається;

3) установлювати зворотний зв’язок, необхідний для керування навчальним процесом, систематично контролювати ЗУН і підвищувати якість перевірки знань;

4) удосконалювати форми і методи організації самостійної роботи студентів;

5) індивідуалізувати процес навчання у масовій аудиторії із збереженням цілісності, що дозволяє враховувати індивідуальні особливості студентів, розвивати їхні здібності;

6) здійснювати принцип алгоритмізації навчальної діяльності [18, с. 217-218].

Нині накопичено досить солідний фонд програмних засобів, що базуються на застосуванні технології мультимедія. Мультимедія є інформаційними технологіями, тобто сукупністю прийомів, методів, способів продукування, обробки, зберігання, передавання аудіовізуальної інформації, заснованою на використанні компакт-дисків. Це дає нам змогу поєднати в одному програмному продукті текст, графіку, аудіо- та відеоінформацію, анімацію.

Насамперед, ІКТ забезпечують можливість проведення дистанційного навчання, показу відео й анімаційних навчальних матеріалів, які знаходяться на різних освітніх серверах, роботи над навчальними телекомунікаційними проектами, асинхронного телекомунікаційного зв’язку, організації дистанційних олімпіад і конкурсів тощо. Під час цього сервери дистанційного навчання забезпечують інтерактивний зв’язок зі студентами через INTERNET, у тому числі, і в режимі реального часу.