Педагогические науки/2. Проблемы подготовки специалистов

Нечай Ю.В., Коломієць Ю.В.

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»

Здібності та творчість як педагогічні поняття

Для того щоб всебічно розкрити зміст поняття творчі здібності необхідно з’ясувати суть таких понять, як здібності та творчість.

Здібності - це система властивостей особистості, що відповідає вимогам діяльності та забезпечує високі досягнення в ній. Одні з цих властивостей є провідними, а інші - другорядними. Це залежить від конкретної діяльності. Так, провідною властивістю педагога є здатність проектувати майбутнє кожного школяра у поєднанні з педагогічною винахідливістю, гуманністю, тактом; допоміжні - артистичні, ораторські дані.

Виділяють види здібностей за спрямованістю або спеціалізацією:

1) загальні - охоплюють властивості особистості, які відповідь вимогам багатьох видів діяльності. Поділяються на типи художник мислитель, середній (за І.П.Павловим). Художні здібності передбачають яскравість образів, вразливість, емоційність, естетичний смак, почуття гармонії. Розумові здібності полягають у здатності оперувати абстрактним матеріалом, володінні мислительними операціями, мовленням, мистецтвом міркувати. Середній тип означає однаковий розвиток і художніх, і розумових здібностей.

2) спеціальні – відповідають вимогам окремої діяльності (літературні, наукові, педагогічні). Структура спеціальних здібностей складається з тих властивостей особистості , які безпосередньо впливають на успіх конкретної діяльності. В.А.Крутецький виявив таку структуру здібностей:

- швидке і широке узагальнення математичного матеріалу;

- швидке згортання, скорочення, економність процесу міркування при розв’язанні математичних задач;

- швидке переключення з прямого на зворотній хід думки при розв’язанні завдань;

- математична пам’ять на математичні співвідношення, схеми доведень, способи розв’язання;

- математична спрямованість – прагнення всі явища пояснити з точки зору математики.

Здібність до технічної творчості включають наступні компоненти:

- пильність у пошуках проблем;

- здатність до згортання розумових операцій;

- здатність до переносу досвіду;

- бокове мислення, широкий розподіл уваги при збереженні проблеми як домінанти;

- цілісність сприймання, готовність пам'яті, гнучкість мислення;

- зближення понять, усвідомлення глибинних зв'язків між ними;

- здатність адекватної і точної оцінки;

- легкість генерування ідей і здатність до поєднання окремих ідей;

- здатність передбачення;

- швидкість мовлення і ясність формулювань;

- здатність до удосконалення.

Ці види здібностей пов'язані між собою: людина з розвиненими загальними здібностями має сприятливі умови для розвитку спеціальних. Загальні здібності становлять основу розвитку гармонійної особистості, спеціальні -професіонала. Для практики школи важливо визначити мету; кого вона виховує насамперед - особистість чи професіонала? Недооцінка спеціальних здібностей може призвести до поверховості у розвитку особистості , коли вона про все знає, все вміє потроху. При недооцінці розвитку загальних здібностей формується людина, подібна до машини чи пристрою з вузькими, наперед визначеними функціями. В неї відсутні широкі інтереси, виникають труднощі у порозумінні з людьми інших спеціальностей, знижується професійна мобільність – готовність до оволодіння новими спеціальностями тощо. Як говорив Козьма Прутков, спеціаліст нагадує флюс - розвиток його однобічний. Отже, не можна розвивати лише спеціальні здібності в підготовці людини до певної професії. Її слід поєднувати з формуванням загальних.

Обдарованість є кількісною характеристикою здібностей, її розуміють як високу міру виявлення здібностей. Сукупність здібностей, які зумовлюють особливо успішну діяльність людини в одній чи кількох сферах, які вирізняють її серед інших людей, що виконують ту ж діяльність у тих же умовах, називають обдарованістю. М.С.Лейтсс та В.А.Крутецький виявили систему психологічних ознак обдарованості дитини, які об'єднуються у три блоки:

1) уважність, зібраність, готовність до напруженої роботи;

2) потреба в праці та працьовитість;

3) швидкість розумових процесів, значна продуктивність розумової діяльності на основі високого рівня володіння операціями мислення.

Здібності лежать в основі таких понять, як талант, обдарованість та геніальність. Високий рівень здібностей людини до певної діяльності, який виявляється в оригінальності та новизною підходу і супроводжується досягненнями найбільш високих результатів у цій сфері, називається талантом. Талант відрізняється від обдарованості наявністю вагомих, яскраво індивідуальних результатів діяльності. Обдарованість розуміється більше як можливість досягнень. Талант - це безпосереднє створення нового в межах вже існуючих шляхів і напрямів суспільного досвіду: науки, техніки, мистецтва.