Филологические науки / 7. Язык, речь, речевая коммуникация

К. філол. н. Тур О.М., Руденко О.П., Яременко С.О.

Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського, Україна

Особливості перекладу науково-технічних термінів (на прикладі україномовної документознавчої термінології)

Науково-технічні терміни як мовні знаки, які представляють поняття спеціальної, професійної сфери науки або техніки, становлять істотну частину науково-технічних текстів. Враховуючи відсутність перекладних відповідників (у разі термінів-неологізмів) і національну варіативність (наприклад, наявність різних термінів в американському, британському, канадському варіантах англійської мови, які позначають одне й те саме явище, об'єкт, процес тощо), переклад термінів викликає певні труднощі. Тому звернення учених до цього питання завжди було актуальним. Переклад науково-технічного тексту повинен вірно передавати зміст оригіналу у формі, по можливості близькій до форми оригіналу. Відступи повинні бути виправдані особливостями мови, вимогами стилю.

Переклад в цілому не повинен бути ні буквальним, ні вільним переказом оригіналу, хоча елементи того й іншого обов'язково наявні обов'язково: якщо буквальний переклад якоїсь фрази добре звучить і передає її зміст, немає підстав змінювати його, і навпаки, можна (і треба) переказати зміст своїми словами, якщо інакше «ніяк не виходить». Важливо лише не допускати втрати суттєвої інформації або, навпаки, додавати від себе те, чого немає в тексті.

Серед лексичних труднощів науково-технічного перекладу науковці виділяють багатозначність термінів та вибір адекватного словникового відповідника або варіанта перекладу терміна; особливості вживання загальновживаних слів у науково-технічних текстах; правильне застосування того чи іншого способу перекладу лексики; визначення межі прийнятності перекладацьких лексичних трансформацій, переклад термінів-неологізмів, абревіатур, «фальшивих друзів» перекладача; терміни-омоніми; етноспецифічну лексику й етнонаціональну варіантність термінів; різного роду власні імена та назви (фірм, установ та організацій) тощо.

Основна складність перекладу наукових текстів, а саме переклад термінів, полягає в розкритті та передачі засобами мови іншомовних реалій. Для правильного перекладу терміна важливо знайти його словотворчу й морфологічну структуру та семантичні відмінності від загальновживаних слів. Обов'язкова умова повноцінного перекладу будь-якого спеціального тексту, особливо науково-технічного, – повне розуміння його перекладачем. Механічне заучування термінів, без проникнення в їх сутність, без розуміння самих явищ, процесів і механізмів, про які йде мова в оригіналі, може призвести до грубих помилок у перекладі. Перекладач повинен детально вивчити ту галузь знань, в якій він працює. Тільки тоді він зможе сміливо користуватися відповідними термінологічними словниками. Однак у спеціальному тексті нерідко буває елемент новизни, який є особливо цікавим для читача, але пов'язаний зі вживанням нових термінів, ще не зафіксованих у словниках. Зрозуміло, що такі випадки можуть створювати серйозні проблеми для перекладача. Основна умова подолання таких труднощів полягає в детальному аналізі описуваного явища і передачі його термінами, які вже «устоялися» в науці. Актуальні наукові проблеми, новітні технічні винаходи і відкриття висвітлюються у друкованих виданнях і насамперед – у періодичних виданнях, до яких і повинен звертатися перекладач. Велику допомогу може надати консультація фахівця в даній галузі. Спочатку необхідно точно встановити, в чому полягає описувана в іншомовному перекладі проблема і в чому труднощі її викладу в перекладі. Проблема може полягати в описі нових процесів або найновішої апаратури. Перекладач повинен уважно співставити всі випадки вживання нових термінів або лексем, які важко передаються засобами іншої мови, щоб із загального змісту тексту скласти собі чітке уявлення про описувану проблему.

Існування міжгалузевої та внутрішньогалузевої омонімії при перекладі викликає труднощі. Наприклад, слово leader у фізиці має значення «іскровий або грозовий розряд», в кінематографії – «зарядка кіноплівки, рекорд», в кібернетиці – «початок масиву», в слюсарній справі – «ходовий гвинт», в гірничій справі – «направляюча стріла копра», в політології – «керівник, провідник», в поліграфії – «пунктир» тощо. Зрозуміло, що значною мірою характер значення таких омонімічних термінів визначається приналежністю оригіналу до тієї чи іншої галузі науки й техніки та конкретною тематикою самого тексту оригіналу. Однак перекладацькі помилки можуть все ж виникати у зв'язку з неправильним вибором значення омонімічного терміна з суміжної галузі науки або техніки. Перекладач повинен все це враховувати при перекладі термінів й орієнтуватися на тематику тексту з тим, щоб уникнути неправильного вибору варіанта перекладу омонімічного терміна.

Інтернаціоналізми, або інтернаціональні слова, – це слова або словосполучення, які належать до спільного фонду ряду мов, близьких за походженням або подібних за своїм культурним розвитком. З точки зору перекладача ці слова можна умовно розділити на дві групи. Перша – це власне інтернаціоналізми, які мають одне й те ж значення в мовах оригіналу та перекладу, наприклад: укр. документ, англ. document, нім. Dokument, фр. document, ісп. documento, лит. dokumentas; укр. реквізит, дат. rekvisitter, голл. rekwisieten, нім. Requisiten. Ці слова збігаються як за формою, так і за значенням, і в мові перекладу існують їхні еквіваленти. Тому переклад власне інтернаціоналізмів не створює для перекладача ніяких труднощів. Друга група (так звані псевдоінтернаціоналізми): у мові, на який здійснюється переказ, терміни мають зовсім інше значення – більше вузьке або більш широке. Вони часто бувають непереборною проблемою для недосвідчених перекладачів. Недарма їх називають «уявними, фальшивими друзями перекладача». Зустрічаючись з ними, перекладач мимоволі згадує етимологічно тотожне слово й забуває, що його значення й уживання не збігаються зі значенням і вживанням відповідного перекладного слова. Наприклад, словосполучення records management має дослівний переклад управління записами. Такий переклад можливий для перекладача, який не знайомий з логіко-поняттєвим апаратом документознавства. До наукового обігу увійшов переклад керування документацією, управління документацією. Пізніше розробники ДСТУ 4432:2005 відмовляються від буквального перекладу словосполучення й пропонують увести термін керування документаційними процесами.

Зайві слова й канцеляризми не перекручують сенсу, однак ці малопривабливі особливості стилю роблять виклад похмурим, важким для сприйняття, дратують читача, псують його мову і смак. Вони особливо шкідливі в навчальних та науково-популярних виданнях. Наведемо ті, які найчастіше зустрічаються: Немає жодних підстав – Немає жодних даних, які дозволяли б припускати, що ... (по-англійськи тут одне слово – suggesting) – Немає жодних вказівок на те, що ... – Це пов'язано з тією обставиною, що ... (Дуже частий випадок!) – Це пов'язано з тим, що …

Отже, правильно будувати свої висловлювання, добираючи відповідні словесні засоби при перекладі, не засмічувати мову кальками, просторічними словами – складна, але здійсненна умова того, що в професійному середовищі ми будемо говорити гарною літературною мовою.