Родіна Ю.В., керівник Погрібна В.Я.

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Івановича Туган-Барановського

СУСПІЛЬСТВО НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ КУЛЬТУРИ

Нині збільшується кількість досліджень, присвячених проблемам науково-технічної революції, і, як наслідок, інтерпретацій цих проблем. Проте загальним місцем практично усіх публікацій, в яких розглядаються перспективи світової цивілізації, стало визнання того факту, що самому існуванню людства загрожує глобальна криза, обумовлена в основному діяльністю розвинених країн, на яких лежить відповідальність за науково-технічний прогрес нашої цивілізації. Плюрализм думок спостерігається лише в оцінці часу настання катастрофи, якої не вдасться уникнути без радикальної перебудови діяльності людства у сфері високих технологій.

Проблеми сучасної науково-технічної революції ставлять на порядок денний питання виживання людства, вимагають узагальнених підходів і інтеграції, які мають на увазі перегляд комплексу національних пріоритетів і інфраструктур, втрати частини національного суверенітету на користь світових структур заради міцнішої економічної і політичної єдності, ефективних об'єднаних дій з метою пошуку шляхів до стійкого розвитку і рішення проблем.

Протягом усієї історії людство перебуває в стані постійного наукового і технічного пошуку. Розум, зусилля і майстерність рук людини дали змогу їй пройти, наприклад, в галузі енергетики шлях від набуття вміння застосування вогню до відкриття ядерної і термоядерної енергії; в галузі транспорту - від винайдення колеса до створення сучасних надшвидкісних поїздів або літаків. Поступальний рух людського суспільства у розвитку науки і техніки називають науково-технічним прогресом. На відміну від науково-технічного прогресу, що споконвіку супроводжує розвиток цивілізації, науково-технічна революція (НТР) - це якісний стрибок у розвитку продуктивних сил, що відбувається в результаті поєднання процесів наукової та технічної революції. Провідною рисою науково-технічної культури суспільства нового століття є величезний розвиток техніки, інформаційних та комунікативних засобів, котрі суттєво змінюють усю систему суспільних відносин і саму людину.

Дійсність, в якій живе людство сьогодні, дійсність, створена самою людиною, незрівнянно складніше за дійсність, в якій жила первісна людина. Тому немає підстав сподіватися на те, що усі проблеми, що стоять перед сучасною людиною можна успішно дозволити тільки на основі досвіду і здорового глузду. Своєчасне передбачення і запобігання різним негативним наслідкам науково-технічної революції і раціональне, ефективне використання її досягнень на благо суспільства і особи [5].

Винахід та запровадження у виробництво принципово нових науково-технічних розробок призводять до суттєвих змін у трудовому процесі, передбачають розширення продуктивних можливостей людства. Тому в цьому випадку йдеться про науково-технічну революцію.

Науково-технічна революція є якісною характеристикою розвитку сучасного суспільства. Перевороти в науці, техніці та виробництві відбуваються регулярно. Останній з них розпочався в середині 50-х ро-ків XX ст., коли було створено перший комп'ютер, коли людина почала використовувати енергію атомного ядра та займатися генною інженерією. Головними особливостями сучасної науково-технічної революції є універсальність, комплексність. На основі фун-даментальних відкриттів у різних галузях людських знань змінюються всі елементи виробничого процесу: предмети праці, засоби праці й сама праця людини[4]. '
Зміни у предметах праці знаходять своє вираження у використанні нових синтетичних матеріалів з спеціально сконструйованими властивостями (пластмаси, напівпровідники, композиційні матеріали, штучні алмази тощо). Науково-технічна революція (НТР) є об'єктивна реальність нашого часу, яка справляє великий вплив на моральну свідомість і поведінку особи. Чи сприяють науково-технічна революція та її соціальні наслідки моральному прогресу особи або ведуть до її регресу? Який механізм взаємодії НTP і моральних позицій особи? У яких випадках позитивний вплив науково-технічної революції на моральність може переростати в негативне? Тільки зрозумівши ці питання, можна зрозуміти і особливості морального виховання в сучасних умовах [3].

Науково-технічний прогрес значно підвищує вимоги до культури виробництва, спеціальної і загальноосвітньої підготовки людей, їх культурно-технічного рівня, він не тільки якісно змінює працю в галузі виробництва, а й участь особистості в управлінні суспільством, вихованні, науково-технічній творчості, художній самодіяльності. На основі широкого використання новітніх досягнень НТР значного розвитку набула наука, яка дедалі більше інтегрується з виробництвом, перетворюючись у безпосередньо продуктивну силу. Її видатними досягненнями стали дослідження космосу, створення нових прогресивних технологій, синтетичних матеріалів із заздалегідь заданими властивостями тощо. Зарубіжні вчені чимало зробили для розвитку атомної електроенергетики, кібернетики, генної інженерії.

Питання про місце техніки в соціальній історії, в житті сучасного суспільства, в життєвих цінностях та орієнтирах людини є одним з найбільш болючих. Ціла низка гуманістично налаштованих мислителів вважає, що техніка з її очевидною ефективністю в плані продуктивності та збільшенні людських зручностей постає однією із найнебезпечніших пасток для сучасної людини, оскільки вона знесилює людину, робить її залежною від технічних новацій, але сама вона не підлягає ні впевненому контролю, ні перспективному прогнозуванню. Інші дослідники, навпаки, вважають, що саме в техніці людина засвідчує свої надзвичайні можливості і потужності, свою здатність проникати в глибинні закономірності світу і ставати в позиції діалогу зі світом, а не в позицію покірливої згоди. Під впливом досягнень науки і техніки відбулися величезні зміни у житті людини. Проте, слід зазначити, що ці зміни мають різний вплив у різних куточках світу.

Література

1.Гвишиани Д. М. Наука и глобальные проблемы современности // Вопросы философии. – 2002, № 3.

2. Краткий философский словарь // Под ред. А.П. Алексеева. – 2003.

3. Фролов И.Т., Загладин В.В. Глобальные проблемы современности: научный и социальный аспекты. – М.: Международные отношения, 2002. – 238 с.

4. Энгельгардт В.А. Наука в современном мире // Наука и жизнь. – М.: 2003, №6.