Технические науки/ 9. Авиация и космонавтика

Удод О.А.

Національний авіаційний університет, Україна

Дослідження технологічних процесів обробки вантажів в аеропортах

Обробкою вантажу в аеропорту займається служба поштово-вантажного обслуговування СПВО.

Перевезення вантажу та пошти здійснюється на транспортних вантажних літаках, пасажирських літаках, як в контейнерах, так і без них.

У загальному випадку при обробці вантажів, документації та інформації у вантажному комплексі виконуються наступні технологічні операції:

· вантажно-розвантажувальні роботи на автотранспорті, що супроводжуються збором інформації для вантажів, що відправляються, і обробкою документації;

· внутрішньоскладські транспортні операції;

· транспортні і завантажувально-розвантажувальні операції в зоні збереження вантажу, передача додаткової інформації;

· операції з комплектування вантажу на пасажирські і вантажні рейси, обробка документації й інформації;

· вантажно-розвантажувальні роботи на перонному транспорті, пов'язані з обробкою документації і збором інформації по вантажам, що прибули;

· транспортні і вантажно-розвантажувальні роботи на пероні, у літаків, пов'язані з передачею документації від наземного до льотного персоналу або навпаки, а також обробка інформації.

У відповідності до технологічних операцій розрізняють наступні методи обробки і зберігання вантажів:

· вантажно-розвантажувальний;

· внутрішньоскладський транспортний;

· зберігання основного (генерального) вантажу;

· обробка контейнеризованого вантажу;

· перонний;

· обробка швидкопсувних, коштовних і інших видів спеціального вантажу [1], [2], [3], [4].

В даний час найбільш прогресивним з усіх відомих способів перевезення вантажів є контейнерні і пакетні. Вони мають ряд істотних переваг, які забезпечують прискорення доставки вантажів, краще обслуговування вантажоперевізників і значно скорочують транспортні витрати.

Для прийому вантажу до міжнародного повітряного перевезення він повинен мати належну упаковку з нанесеними на неї маркувальними знаками. Упаковка не повинна псувати чи пошкоджувати інші вантажі, повинна забезпечувати безпечне транспортування в умовах звичайного зберігання і перевезення, кожне місце вантажної відправки повинно бути чітко і точно позначено.

Як правило, усі вантажні ПС пристосовані для перевезення вантажів у стандартних авіаційних контейнерах, авіаційних піддонах, загальнотранспортних контейнерах, а також великогабаритних і довгомірних вантажів [1], [5].

Вантажний термінал аеропорту представляє сукупність будинків і споруд, призначених для обслуговування експортно-імпортних вантажів, а також для розміщення обслуговуючого персоналу СПВО, САБ, ССТ, засобів механізації та автотранспорту. Розглянемо склад вантажного терміналу на прикладі аеропорту ДП МА «Бориспіль».

Загальна площа вантажного терміналу складає 14'580 м². Загальна площа складів тимчасового зберігання вантажів (включаючи огороджений майданчик) складає 5'072 м², з пропускною спроможністю (для загальних вантажів) 2'686 палето/місць або 805,8 тон.

Інші об'єкти, що розміщуються на території вантажного терміналу:

- Структурні підрозділи митниці.

- Санітарно-карантинний пункт санепідемстанції.

- Пост екологічного контролю екобезпеки.

- Пункт з карантину рослин.

- Ветеринарний пункт держветконтролю.

- Офіси представництв (генеральних агентів) авіакомпаній та транспортно-експедиторських компаній [5].

До основних перевізних документів, які використовуються при перевезенні пошти та вантажу відносяться слідуючі: авіаційна вантажна накладна (AWB), вантажний маніфест (СМ), акт про пошкодження вантажів, акт про не доставку/невидачу – акт про несправність [6], [7].

Обробка вантажів/пошти, що відправляються з аеропорту здійснюється за таким планом:

- доставка порожніх контейнерів та піддонів;

- завантаження контейнерів вантажем з одночасним підрахунком кількості місць і маси вантажу;

- пломбування контейнерів і заповнення ярлика на кожен контейнер;

- визначення черговості завантаження контейнерів на транспортний засіб і на борт ПС;

- перевантаження скомплектованих контейнерів і піддонів на транспортний засіб та їх закріплення;

- доставка контейнерів до ПС;

- завантаження контейнерів.

Обробка вантажів/пошти, що надходять до аеропорту на борту ПС проходить так:

- перевантаження контейнерів з борту ПС на транспортний засіб;

- доставка контейнерів на склад;

- перевантаження контейнера на стелажі або в зону розкомплектування;

- розкриття контейнерів і перевірка відомостей, зазначених у документації;

- вивантаження вантажів з контейнерів на складські піддони і доставка до місця зберігання [2], [4], [5].

Швидке зростання обсягу перевезень вантажів на повітряному транспорті висуває нові вимоги до наземного обслуговування й обробки авіаційних вантажів в аеропортах.

Ці вимоги задовольняють вантажні комплекси із стелажним зберіганням вантажів на стандартних складських піддонах, що у даний час одержують усе більше поширення. До переваг таких складів відносяться високий ступінь використання технологічних площ складських приміщень, механізації й автоматизації виробничих процесів з наземного обслуговування вантажних перевезень, гнучкості і технологічності системи внутрішньоскладської переробки вантажів і можливість модернізації вантажного комплексу без припинення виробничої діяльності [8].

Література:

1. Ашфорд Н., Стентов Х.П.М., Мур К.А. Функционирование аэропорта/Пер. с англ. В.И.Ноздрина. - М.: Транспорт, 1991. - 372 с., ил.

2. Керівництво по наземному обслуговуванню в ДМА «Бориспіль»

3. Руководство по аэропортовым службам. Часть 8. Эксплуатационные службы аэропорта. Второе издание. – Монреаль: ИКАО, 1995. – 66 с.

4. Запорожець В.В., Шматко М.П. Аеропорт: організація, технологія, безпека. – К.: Дніпро, 2002. – 168 с.

5. Технологічний документ: Правила обробки вантажів та пошти в ДП МА Бориспіль.

6. Правила повітряних перевезень вантажів, що затверджені наказом державіаслужби України 14.03.2006 № 186.

7. Інструкція з організації перевезень вантажів повітряним транспортом, що затверджена наказом Державіаслужби України 02.11.2005 № 822.

8. Маликов О.Б. Склады и грузовые терминалы: Справочник. – М.: Бизнес-Пресса, 2005. - 648 с.