ВИДОВИЙ СКЛАД ТА БІОТОПІЧНИЙ РОЗПОДІЛ НАЗЕМНИХ МОЛЮСКІВ  ВЕРХНЬОЇ ТЕЧІЇ РІЧКИ ПРУТ

УДК 594.3

Савчук С.П., Маховська Л.Й., Заячук М.В.

Навчально-реабілітаційний центр м. Івано-Франківська,

Кафедра біології та екології Прикарпатського національного університету

імені Василя Стефаника,

Івано-Франківський національний медичний університет

ВИДОВИЙ СКЛАД ТА БІОТОПІЧНИЙ РОЗПОДІЛ НАЗЕМНИХ МОЛЮСКІВ ВЕРХНЬОЇ ТЕЧІЇ РІЧКИ ПРУТ

Вступ

Збереження біотичного різноманіття можливе за умови не лише вичерпних відомостей про видовий склад біоти, а й про екологічні особливості видів та їх популяційну організацію. На особливу увагу в дослідженнях такого плану заслуговують наземні черевоногі молюски (Gastropoda).

Незважаючи на відносно добру вивченість наземних молюсків Українських Карпат та прилеглих територій, окремі питання щодо видового складу, географічного поширення, а також охорони молюсків вимагають більш детальних досліджень. Наземні малакокомплекси верхньої течії Прута залишились майже не дослідженими. Наявні у літературі дані фрагментарні, вони обмежуються, як правило, відомостями щодо присутності певних видів молюсків у окремих населених пунктах або в окремих типах біотопів [5,7].

Метою нашої роботи було вивчити видовий склад та біотопічний розподіл наземних молюсків верхньої течії річки Прут.

Матеріали і методи

Об’єктом дослідження обрано малакоценози Надвірнянського та Коломийського районів Івано-Франківської області.

Угрупування наземних молюсків досліджувались нами протягом 2010- 2012 р.р. на території Карпатського національного парку - с. Микуличин, с. Татарів, м. Яремче Надвірнянського району, а також у Коломийському районі, де бере свій початок річка Прут, а саме - с. Шепарівці, с. Залуч і м. Коломия.

На території Карпатського національного парку вивчалися лісові малакоценози, а на околицях міста Коломия – характерні для відкритих ксеротермних біотопів. Паралельно були зібрані молюски з типових антропогенних біотопів: городів, садів, штучних водойм та ін.

Збір матеріалу проведено за загальноприйнятою схемою, видові назви та класифікація молюсків подано за [6].

Результати і обговорення

На досліджуваній території нами виявлено 71 вид наземних молюсків, які відносяться до 24 родин, двох надродин, двох підкласів: Prosobranchia і Pulmonata. За кількістю видів найчисельнішими є 7 родин - Valloniidae, Vertiginidae, Clausiliidae, Zonitidae, Hydromiidae, Heliciidae, Limacidae, що складає 29,17 % від загальності кількості родин (рис. 1).

Рис. 1. Провідні родини малакофауни наземних молюсків верхньої течії річки Прут

Найчисельнішою за кількістю видів є родина Clausiliidae, яка об’єднує 11 видів молюсків (15,49 % від загальної кількості видів). Родина Zonitidae налічує 8 видів (11,27 %). На третьому місці є родина Hydromiidae – 7 видів (9,86 %). Наступну позицію поділили дві родини – Vertiginidae і Heliciidae – по 5 видів (7,04 %). По чотири види (5,63 %) також представлені дві родини – Valloniida і Limacidae. Решта родин є малочисельними і включають від одного до трьох видів молюсків.

Таблиця 1. Біотопічний розподіл наземних молюсків верхньої течії р. Прут

Вид

Біотопи

Acicula polita (Hart.)

Carychium minimum Mull.

C. tridentatum (Risso)

Succinella oblonga (Drap.)

Succinea putris (L.)

Oxyloma elegans (Risso)

Cochlicopa lubrica (Mull.)

C. lubricella (Porro)

Acanthinula aculeata (Mull.)

Vallonia costata (Mull.)

V. pulchella (Mull.)

V. excentrica Sterki

Pupilla muscorum (L.)

Vertigo pygmaea (Drap.)

Vertigo pusilla Mull.

Vertilla angustior (Jeffr.)

Columella edentula (Drap.)

Truncatellina cylindrica (Fer.)

Sphyradium doliolum (Brug.)

Merdigera obscura (Mull.)

Chondrula tridens (Mull.)

Cochlodina laminata (Mont.)

C. orthostoma (Menke)

Clausilia dubia Drap.

Macrogastra latestriata (A.Schm.)

M. tumida (Rssm.)

Laciniaria plicata (Drap.)

Bulgarica cana (Held)

Balea stabilis (L.Pfr.)

Vestia turgida (Rssm.)

V. elata (Rssm.)

V. gulo (E.A.Bielz)

Cecilioides acicula (Mull.)

Punctum pygmaeum (Drap.)

Discus perspectivus (Meg. Von Muhl.)

Arion subfuscus (Drap.)

A. silvaticus Lohm.

A. fasciatus (Nills)

Vitrina pellucida (Mull.)

Vitrea diaphana (Stud.)

V. crystallina (Mull.)

V. contracta (West.)

Aegopinella pura (Ald.)

Ae. minor (Stab.)

Nesovitrea hammonis (Strom)

Oxychilus orientalis (Cl.)

O. glaber (Rssm.)

Zonitoides nitidus (Mull.)

Euconulus fulvus (Mull.)

Carpathica calophana (West.)

Limax maximus L.

L. cinereoniger Wolf

Lehmannia marginata (Mull.)

Bielzia coerulans (M.Bielz)

Deroceras laeve (Mull.)

D. agreste (L.)

D. reticulatum (Mull.)

Boettgerilla pallens Simr.

Bradybaena fruticum (Mull.)

Trichia hispida (L.)

Helicopsis instabilis (Rssm.)

Helicella candicans (L.Pfr.)

Perforatella dibothrion (M.v.Kim.)

Monachoides vicina (Rssm.)

Pseudotrichia rubiginosa (A.Schm.)

Euomphalia strigella (Drap.)

Faustina faustina (Rssm.)

Isognomostoma personatum (Lam.)

Cepaea vindobonensis (Fer.)

Helix lutescens (Rssm.)

H. pomatia L.

Примітка. Біотоп № 1 (ялинник), № 2 (вільшаник), № 3 (хвойний ліс), № 4 (верболіз заплавний), № 5 (луки).

У Карпатському національному парку досліджені такі біотопи, як мішаний ліс, хвойні ліси в заплаві Прута, а також луки. Було виявлено 36 видів наземних молюсків, що належать до 11 родин. У більшості проб відзначені Zonitoides nitidus (Mull 1774), Euconulus fulvus (Mull 1774), Cochlicopa lubrica (Mull 1774). Найбільша кількість видів спостерігалася в таких пунктах, як берег річки Пістиньки, заплавний луг - (6 видів), вільшняк в заплаві річки Пістиньки (9 видів), і верболіз на березі озера.

Найбільшою чисельністю в Карпатському національному парку характеризуються молюски Zonitoides nitidus (максимальна зафіксована чисельність 44 екз/м²), Euconulus fulvus (32 екз/м²), Vertigo antivertigo (Drap 1801) ( 52 екз/м²), Cohlicopa lubrica і Perforatella bidens (Chemnitz 1786) (20 екз/м²). Максимальна чисельність цих видів спостерігається в заплаві р. Прут і вільшняка на її берегах. Однак у верболозах, мішаних лісах, і деяких вільшняках їх чисельність помітно падає. Найбільша видова різноманітність спостерігалося у заплаві р. Прут в околицях м. Коломиї, а найменша на одній з ділянок берега р. Прут в районі м. Яремча.

З лісів цієї групи були досліджені угрупування, що належать до ялинників. Смерекові ліси характеризуються домішкою дуба, клена, липи та ясена, які ростуть у підлісному ярусі, утворюють підріст або одиничні екземпляри в другому ярусі деревостанів. Всього було виявлено 17 видів молюсків з 7 родів, крім того, в цьому році в ялиннику було знайдено Cepaea nemoralis.

Найбільшої чисельності на 1м² досягає Euomphalia strigella (12 особин), молюски цього виду становлять 44% від загальної кількості особин. Середню чисельність має Perforatella bidents (6 особин), що становить 21% від загального числа особин у вибірці. Чисельність інших видів становить всього 2 особини або 7% від загальної кількості особин у вибірці для кожного виду.

У ялинниках були відзначені молюски, що належать до двох екологічних груп - види мезофіли і види психрофіли. Вони розподілені приблизно порівну – з 7 видів чотири належать до першої екологічній групи, а 3 - до другої. Значення показника видового різноманіття для ялинників становить 1,656. Показник вирівненості склав 0,375.

Чорновільшаник відрізняється виключно розвиненим вербовим підліском, який в інших місцях утворює суцільні непрохідні зарості висотою 1 - 2 м. Усього було відзначено 18 видів молюсків, що відносяться до 6 родин. Тільки родина Zonitidae було представлена трьома видами, інші родини - одним видом.

Найбільшої чисельності в даному біоценозі досягає Perforatella bidens - 18,4 екз/м², що становить 30% від загальної кількості видів у вибірці. Середню чисельність мають Cochlicopa lubrica (8 екз/м²), що становить 12%, Carychium minimum (14 екз/м²), що становить 22%, Euconulus fulvus (6 екз/м²), при великій кількості 9%, Retinella hammonis (8 екз/м²) при великій кількості 12%. Низьку чисельність мають Zonitoides nitidus (2 екз/м²) 3%, Punctum pygmaeum (4 екз/м²) при великій кількості 6%, Vallonia pulcella (4 екз/м²) при великій кількості 6%. У співтовариствах відзначені види двох екологічних груп - мезофіли і психрофіли. Обидві групи представлені рівною кількістю видів - по 4. Показник вирівненості склав для даного типу спільнот 0,280.

У верболозах заплавних було знайдено 28 видів, що відносяться до п’яти родин та восьми родів. Найбільшою кількістю видів представлена родина Zonitidae - 3 види, родина Helicidae - 2 види, інші родини представлені лише одним видом.

Найбільшою чисельністю в даних спільнотах характеризується Cohlicopa lubrica (18 екз/м²), велика кількість даного виду складає 47 %, інші види мають низьку чисельність - 2-4 екз/м² і велика кількість 5-11%.

Показник видового різноманіття склав 1,684. Значення показника вирівняності склало 0,406697. Зазначені види належать до двох екологічних груп - мезофільні види і психрофільні види. Кожна з угрупувань включає по 4 види.

Були вивчені луки в заплаві річки Прут біля м. Коломиї та с. Шепарівці, с. Залуч. Всього на луках було знайдено 16 видів молюсків, що відносяться до 6 родів. Найбільшою чисельністю характеризується Vertigo antivertigo (52 особини на 1м²) при великій кількості 44%. Середню чисельність мають Zonitoides nitidus (29 екз/м²) при великій кількості 25% і Euconulus fulvus (17 екз/м²) при великій кількості 15%. Cochlicopa lubrica, Succinea putris і Vallonia pulcella мають низьку чисельність.

На луках відзначені молюски, що відносяться тільки до двох екологічних груп - види мезофіли і види психрофіли. Психрофіли є переважаючою групою молюсків, з шести знайдених видів 4 належать до психрофілів, а два до мезофілів.

Наші дослідження дозволили доповнити видовий список наземних молюсків верхньої течії річки Прут 8 видами. Серед них виділяється група синантропних слизнів Arion fasciatus, Boettgerilla pallens, Limax maximus. Перші два види були знайдені на узліссі дубового лісу, що межує з пасовищем. Крім того, для досліджуваної території вперше виявлено Cecilioides acicula, Punctum pygmaeum, Vitrea contracta, Euconulus fulvus, Trichia hispida.

Найбільший вклад у видову різноманітність наземних молюсків верхньої течії річки Прут вносять лісові види, серед яких виділяється доволі велика група карпатських ендеміків.

Крім Faustina faustina, Monacoides vicina, Perforatella dibothrion, звичних для Західної України, тут наявні також види, знахідки яких за межами Українських Карпат фіксуються дуже рідко. Це Macrogastra tumida, Balea stabilis, види роду Vestia, Bielzia coerulans,Oxychilus orientalis, Carpathica calophana.

Серед видів, що характерні для відкритих біотопів, варто відмітити присутність 3 видів роду Vallonia.

17 видів молюсків виявлено в антропогенних біотопах (с.Залуч). Серед них переважають тварини, більш характерні для відкритих сухих біотопів: види роду Vallonia, Cochlicopa lubricella, Chondrula tridens, Vitrina pellucid, Cepaea vindobonensis, Helix lutescens. Ці види легше переносять антропогенне навантаження. Таким чином, малакологічні дослідження у верхній течії річки Прут дозволили зареєструвати 71 вид наземних молюсків. Найбільше видове багатство характерне для лісових біотопів Карпатського національного парку.

У формуванні лісових малакокомплексів верхньої течії річки Прут помітний сильний вплив наземної малакофауни Східних Карпат. Досить повно представлена також степова малакофауна.

Висновки

1. На території верхньої течії річки Прут зареєстровано 71 вид наземних молюсків, які відносяться до 24 родин, двох надродин, трьох рядів, двох підкласів: Prosobranchia і Pulmonata. За кількістю видів найчисельнішими є 7 родин: Valloniidae,Vertiginidae, Clausiliidae, Zonitidae, Hydromiidae, Heliciidae, Limacidae, що складає 29,17 % від загальності кількості родин.

2. У Карпатському національному природному парку було досліджено 4 типи біотопів, 2 з яких відносяться до листяних лісів, 1 - до змішаних лісів і 1 - до лук. У кожному з них знайдено приблизно рівну кількість видів наземних молюсків - 6-8. При цьому найбільше (по 28) видів було виявлено в листяних лісах, а найменше (16) видів на луках. При цьому на луках спостерігалася найбільша чисельність молюсків - 116 екз/м².

3. Середня чисельність молюсків спостерігалась у чорновільшаниках таволгових - 64,4 екз/м², найменша у верболозах і ялинниках - 38 і 28 екз/м², відповідно.

4. Наші дослідження дозволили доповнити видовий список наземних молюсків верхньої течії річки Прут 8 видами. Серед них виділяється група синантропних слизнів Arion fasciatus, Boettgerilla pallens, Limax maximus. Перші два види були знайдені на узліссі дубового лісу, що межує з пасовищем. Крім того, вперше відмічено Cecilioides acicula, Punctum pygmaeum, Vitrea contracta, Euconulus fulvus, Trichia hispida.

Література

1. Байдашников А.А. Видовой состав и связь моллюсков с растительным покровом// А.А. Байдашников //Вестн. зоологии.- 1992.- № 4.- С. 13-19.

2. Гапонова Л.П. Черевоногі молюски басейнів р. Псла і р. Ворскли/ Л. П. Гапонова// В кн. Еколого-функціональні та фауністичні аспекти дослідження молюсків, їх роль у біоіндикації стану навколишнього середовища. - Житомир, 2004. – С. 52.

3. Корнюшин А.В. Наземная малакофауна грабово-дубовых лесов Приднепровья/ А.В.Корнюшин // Тр. Зоол. ин-та АН СССР. - 1988.- С. 109-120.

4. Сверлова Н.В. Особенности видового состава и экологии некоторых групп беспозвоночных в парках и лесопарках города Львова / Н.В.Сверлова// Пробл. почв. зоологии. Материалы докл. 1 Всерос. совещ. – Ростов н/Д.: Изд-во облИУУ, 1996. – С. 143-145.

5. Сверлова Н.В. Можливості збереження видової різноманітності наземних молюсків в міському середовищі / Н.В.Сверлова // Збереження біорізноманітності в Україні. – Київ: Едем, 1997. – С.50.

6. Сверлова Н.В. Визначник наземних молюсків заходу України / Н.В. Сверлова, Р.І. Гураль. – Львів, 2005. – 218 с.

7. Соколина Ф.М. Влияние экологических изменений на моллюсков. /Ф.М.Соколина // В кн. Еколого-функціональні та фауністичні аспекти дослідження молюсків, їх роль у біоіндикації стану навколишнього середовища. – Житомир, 2004. – С. 78.