Економічні науки / 10. Економіка підприємства

О. М. Кавин

Українська академія друкарства, Україна

Пріоритетність розроблення методичних засад гарантування економічної бепеки підприємств

Поточна діяльність вітчизняних підприємств в наслідок продовження трансформаційних процесів в економіці, які супроводжуються як внутрішньою політичною нестабільністю, так і зростанням міжнародної боротьби за природі ресурси, посиленням конкуренції на ринку високотехнологічної продукції й послуг та систематичними потрясіннями світового фінансового простору тощо, характеризується незадовільними результатами господарської діяльності.

Незадовільність результатів функціонування первинної ланки національної економіки проявляється перш за все у кінцевому фінансовому результаті. Так, у відповідності до офіційних статистичних даних [3], рівень та динаміку рентабельності господарської діяльності підприємств (рис. 1) можна охарактеризувати як критичні, адже у 2008-2009 рр. для усієї сукупності підприємницьких структур була властива збитковість на рівні 1,5%, а у 2010 – мінімальна рентабельність у 0,5%.

Рис. 1. Рівень рентабельності (збитковості) підприємств, %

Здійснена вибірка у розрізі окремих видів економічної діяльності дозволила визначити, що найбільший рівень збитковості, упродовж 2006-2010 рр., був характерним для діяльності готелів та ресторанів у 2008 р. – (-11,0%), а найвищий рівень рентабельності – 5,5% для фінансової діяльності у 2007 р. В загальному, отримані результати засвідчують низьку ефективність усіх видів діяльності, що унеможливлює досягнення високих темпів розвитку вітчизняного підприємництва, а відповідно і зростання національної економіки.

Інший важливий показник, який дозволяє виявити наявність проблем у поточній діяльності підприємств – збитковість їх діяльності. Визначена нами вище низька рентабельність частково пояснюється тим фактом, що упродовж 2007-2010 рр. має місце негативна тенденція щодо зростання частки збиткових підприємств: у 2007 р. – 33,8%, 2008 р. – 38,7%, 2009 р. – 41,1%, 2010 р. – 42,7% (рис. 2).

Рис. 2. Динаміка рівня збитковості підприємств, %

У розрізі сформованої вибірки, усі види економічної діяльності характеризуються зростанням частки збиткових підприємств у 2010 р., зокрема найвищий рівень було досягнуто у сфері діяльності транспорту та зв’язку 45,9% та будівництва – 45,3%. Важливо і те, що погіршення цього показника припадає не лише на 2008-ий – рік останньої світової фінансової кризи, але і характеризується негативною динамікою у 2009-2010 рр., тобто явним є поглиблення кризових процесів.

Зроблені висновки щодо низького рівня рентабельності господарської діяльності та критично високої частки збиткових підприємств стосовно ключових видів економічної діяльності вказують на фактично низький рівень економічної безпеки суб’єктів підприємницької діяльності в Україні, що загрожує не лише гальмуванням процесів їх розвитку, але і їх існуванню. Звідси, забезпечення високого рівня економічної безпеки є сьогодні пріоритетним завданням, яке повинно вирішуватися перш за все на теоретичному рівні шляхом розроблення відповідних теоретико-методологічних та методичних засад управління.

Сьогодні в економічній літературі містяться суттєво відмінні трактування поняття «економічна безпека підприємства», які умовно можна об’єднати в кілька ключових підходів.

Перший підхід, представниками якого можна вважати Є. Воробйова, С. Дубецьку, Н. Капустіна, Н. Подлужну, Е. Раздину, дозволяє трактувати економічну безпеку підприємства як стійкість, здатність до саморозвитку та захисту комерційних інтересів. Характерним для цього підходу є визначення дане Е. Раздіною, у відповідності до якого під економічною безпекою підприємства потрібно розуміти комплекс заходів, які сприяють підвищенню фінансової стійкості господарюючих суб’єктів в умовах ринкової економіки, що захищають їхні комерційні інтереси від впливу негативних ринкових процесів [2].

Другий підхід, сформований у наукових роботах таких вчених як О. Ареф’єва, О. Грунін, С. Ілляшенко, Ю. Кваша, В. Кириленко, А. Кирієнко, А. Крисін, Т. Кузенко, Л. Мельник, Е. Олейников, В. Сенгалова, І. Ципіна, передбачає визначення економічної безпеки підприємства як найбільш ефективне використання наявних ресурсів, що повинно сприяти усуненню загроз та задоволенню інтересів. Серед визначень поданих вище науковців, доцільно виділити точку зору Е. Олейнікова у відповідності з якою під досліджуваним поняттям потрібно розуміти стан найбільш ефективного використання корпоративних ресурсів для запобігання загрозам і забезпечення стабільного функціонування підприємства у теперішній час і в майбутньому [4].

У відповідності до третього підходу, який визначений у науковому доробку Л. Бендікова, В. Забродского, В. Іванова, Н. Капустіна, Д. Ковалева, А. Козаченко, А. Колосова, А. Ляшенка, А. Могильного, В. Пономарьова, Т. Сухарукової, В. Шликова, В. Ярочкіна, економічна безпека підприємства перш за все зорієнтована на захист підприємства від зовнішніх і внутрішніх загроз та реалізацію його інтересів. Характерним для цього підходу є визначення дане А. Могильним, у трактуванні якого економічна безпека підприємства – це забезпечення стану життєдіяльності, при якому реалізуються його основні інтереси і воно є захищеним від внутрішніх та зовнішніх загроз і дестабілізуючих чинників [1].

Підводячи підсумки, потрібно ще раз підкреслити, що необхідність розроблення теоретичних засад гарантування економічної безпеки підприємств, сьогодні вмотивована критично низьким рівнем рентабельності їх господарської діяльності та значною часткою серед них збиткових. У свою чергу, ефективна організація системи економічної безпеки, у відповідності до процитованих та згрупованих визначень, уможливлює досягнення стійкості, ефективного використання наявних ресурсів, захисту від негативного впливу зовнішніх загроз та неконтрольованої зміни внутрішнього середовища.

Література:

1. Могільний А. І. Основи безпеки бізнесу / А. І. Могільний, В. Н. Бесчасний, Ю. О. Вінокуров. — Донецьк, 2000. — 351 с.

2. Раздина Е. В. Экономическая безопасность (сущность и тенденции развития) : автореф. дис. ... канд. екон. наук : 08.00.01 / Е. В. Раздина. — М., 1998. — 20 с.

3. Статистичний щорічник України за 2010 рік / за ред. О. Г. Осауленка // Держкомстат України. — К. : Техніка, 2011. — 566 с.

4. Экономическая и нациоиальная безопасность / [под ред. Е. А. Олейникова]. — М. : Экзамен, 2004. — 260 с.