Економіка/Економіка підприємства

Кравчук П.Я.

Луцький національний технічний університет

Передумовами зростання вагомості безпечного

 розвитку підприємництва в Україні

 

Формування ринкової економіки в Україні супроводжується трансформацією форм та методів державного регулювання, децентралізацією та диверсифікацією виробництва, зміною умов господарювання та зростанням конкурентної боротьби між підприємствами, посиленням впливу зовнішнього середовища на діяльність суб’єктів господарювання, основною рисою якого є невизначеність та нестабільність. Ці процеси спричинюють втрату ринків збуту вітчизняними підприємствами, погіршання фінансового стану, відтік професійних кадрів та науково-технічних розробок, іноді – банкрутства.

За умов адміністративно-командної економіки стабільність функціонування підприємств забезпечувалась вертикально побудованими методами управління, які є неприйнятними в умовах ринкової економіки. Сучасний діловий світ наповнений складними протиріччями та конфліктними ситуаціями. Щоденно в Україні тисячі підприємств зіштовхуються з проблемами повернення коштів, особистої безпеки керівників та членів їх сімей, втрати вантажів, витоку комерційної інформації. Це обумовлює актуальність вивчення та забезпечення безпеки функціонування суб’єктів господарювання.

Визначимо головні чинники актуалізації забезпечення корпоративної безпеки підприємств на сучасному етапі розвитку вітчизняної економіки, які, на наш погляд, можна звести до такого:

1)       посилення конкуренції на національних та міжнародних ринках, що обумовлено надзвичайно високим рівнем концентрації та інтернаціоналізації виробництва в рамках транснаціональних альянсів, а також лібералізацію торгівлі між країнами в системі ГАТТ/ВТО;

2)       суттєве зростання для підприємства вагомості зовнішніх факторів розвитку в порівнянні з внутрішніми. Якщо протягом ХХ століття визначальними були внутрішні фактори розвитку (раціоналістична концепція управління), то вже в кінці ХХ на початку ХХІ століть на зміну приходить нова неформальна концепція управління, яку ще називають маркетинговою, або інформаційною. Неформальна концепція має за основу ситуаційний підхід до управління, а успіх пов’язується з тим, наскільки успішно підприємство вписується в зовнішнє середовище і пристосовується до нього;

3)       зростання значення та ймовірнісним характером науково-технічного прогресу. Попри те, що загальний напрям розвитку науки і техніки, особливо на найближчий період, може бути передбачений з певною точністю, проте заздалегідь у всій повноті визначити конкретні наслідки тих чи інших наукових відкриттів, технічних винаходів практично неможливо. Окрім того конкурентний механізм ринкової економіки стимулює неабиякий інтерес до науково-технічних розробок і секретів, які визначають рівень конкурентоспроможності підприємств;

4)       глобалізація світової економіки і, як наслідок, посилення антагоністичних тенденцій між країнами та регіонами світу, зіткнення суперечливих інтересів країн та компаній щодо доступу до ресурсів та ринків збуту;

5)       спонтанність природних процесів і явищ, стихійні лиха, які все частіше і частіше є наслідком науково-технічного прогресу, а саме глобального потепління на планеті та поступової зміни клімату на різних континентах;

6)       зростання кількості і масштабів військових конфліктів, терористичних акцій, диверсій, зумовлених посиленням ідеологічних, релігійних, національних, політичних суперечностей.

На нашу думку, лише максимально повне врахування особливостей сучасної транзитивної економіки України дасть змогу забезпечити стабільність функціонування та безпечний розвиток вітчизняних підприємств. Все це обумовлює необхідність розробки теоретико-методологічних засад гарантування безпечного розвитку суб’єктів господарювання.