Богацька Н.М., Носарівська О.М., Підлубна С.А.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ,Україна

Формування фінансових результатів як складова процесу управління підприємством

У здійсненні виробничо-фінансової діяльності господарських суб'єктів бере участь низка діючих аспектів, як вільна орієнтація у фінансовому житті суб'єкта господарської діяльності, що дає можливість планувати майбутній розвиток, визначати поточне положення справ, ідентифікувати причини виникнення тієї чи іншої ситуації. Вони здійснюють виробничу, науково-дослідну і комерційну діяльність з метою задоволення суспільних нестатків і одержання відповідного доходу, прибутку.

Підприємство, як суб'єкт господарювання, самостійно розпоряджається зробленою продукцією, отриманою виручкою і прибутком, що залишився в його розпорядженні.

З переходом на ринкові відносини підвищується самостійність підприємства, а також їх економічна і юридична відповідальність. Різко зростають значення фінансової стійкості суб'єктів господарювання, а також підвищення їхньої конкурентоздатності.

Актуальність даної проблеми полягає в тому, що уміння ефективно хазяювати стає умовою виживання підприємства в конкурентній боротьбі. Максимізація прибутку і підвищення ефективності виробництва є головною метою підприємства в ринкових умовах самооплатності і самофінансування підприємств.[1]

Серед фінансових проблем підприємств, мабуть, немає іншої, яка б так часто розглядалась науковцями й практиками та здавалась їм такою простою, як формування і розподіл фінансових ресурсів підприємства. Окремі аспекти формування, використання та обліку фінансових результатів продукції є предметом дослідження для багатьох українських науковців та практиків: Гарасима П.М., Дем’яненка М.Я., Дієсперова В.С., Плаксієнка В.Я., Прокопенка І.Ф. , Сльозко Т.М., Сук Л.К., Цал-Цалко Ю.С..

Метою статті є визначення сутності процесу формування фінансових результатів як елементу загальної системи управління підприємством та його основних цілей.

Фінансові результати діяльності підприємств характеризуються такими економічними показниками, як чистий дохід, прибуток.

Чистий дохід - це частина вартості продукту яка залишається після відшкодування затрат живої та уречевленої праці.

Реалізований чистий дохід розраховується за проданою продукцією, і тому він тотожний прибутку підприємства, отриманого від продажу продукції.

Отже, прибуток - це найважливіша фінансова категорія, що відображає позитивний фінансовий результат господарської діяльності підприємства, характеризує ефективність виробництва, і зрештою свідчить про якість виробленої продукції, стан продуктивності праці, рівень собівартості. Одночасно прибуток впливає на зміцнення фінансового стану підприємства інтенсифікацію виробництва за будь-якої форми власності. Він є не лише джерелом забезпечення внутрішньогосподарських потреб підприємств, а й джерелом формування бюджетних ресурсів держави.

Прибуток як кінцевий фінансовий результат діяльності підприємства складає різницю між загальною сумою доходів і витратами на виробництво й реалізацію продукції.[2, c. 402]

Фінансові результати інтегровано відображають кількісні й якісні чинники діяльності підприємств. Управління формуванням та розподілом прибутку ґрунтується на впливі на нього через фактори, що визначають фінансові результати. Оскільки прибуток (чи збиток) є інтегрованим показником, то на нього впливають усі фактори діяльності підприємств. Залежно від рівня дії їх виділяють кілька. До одних належать ті, що характеризують ситуацію на ринку, тобто збалансованість попиту і пропозиції. Підприємство не може безпосередньо впливати на ці чинники, однак воно мусить максимально їх враховувати. Безглуздо випускати продукцію, яка потім не матиме збуту. Зміна ситуації на ринку (поява нових товаровиробників, нових ідентичних товарів, переорієнтування попиту на інші товари) може істотно вплинути на рівновагу попиту і пропозиції, що відіб’ється на обсязі продажу і цінах, а в підсумку — на фінансових результатах.

Таким чином виділяються три узагальнюючі фактори: обсяговий, ціновий і собівартісний. Обсяг продажу і ціна діють прямо пропорційно, собівартість — обернено пропорційно. Ці фактори впливають на фінансові результати як кожен окремо, так і сукупно. Їх сукупна дія відображається в інтегрованих факторах асортименту і структури продукції (послуг, робіт). Обсяговий, ціновий та собівартісний фактори за характером дії є узагальнюючими. В них у кінцевому підсумку відображаються показники виробництва і реалізації продукції. У свою чергу, на них впливає безліч первинних факторів. Цей вплив має системний характер, пов’язаний з підпорядкованістю факторів між собою.

Якщо торговельне підприємство в цілому націлено на високі темпи розвитку, ріст обсягу продажів, завоювання частки ринку, максимізацію прибутку, то метою формування фінансових результатів є високі темпи їх росту. Якщо підприємство стабілізує свою діяльність, задовольняючись мінімальним рівнем рентабельності або просто беззбитковою діяльністю, то управління фінансовими результатами повинне бути сконцентровано на забезпеченні такої їх суми, що забезпечує поточну платоспроможність[3, c.302]. Якщо в основі діяльності підприємства лежать інтереси власників, то цільовою настановою формування кінцевих фінансових результатів є такі відносні показники як рентабельність інвестованого або власного капіталу.

Отже, формування фінансових результатів визначається широким колом факторів, які відбивають усі аспекти фінансово-господарської діяльності підприємств. При цьому недоцільно і неможливо поділяти ці фактори на основні та другорядні. Кожен з них може як забезпечити високий рівень прибутку, так і спричинити істотні збитки. Визначення сутності процесу управління формуванням фінансових результатів як складової загального процесу управління підприємством дозволило систематизувати основні цілі цих процесів у їх взаємозв’язку. Перевагою сформульованих підлеглих цілей управління фінансовими результатами є можливість їх кількісного визначення у вигляді планових показників або цільових нормативів, які можуть виступати в якості критеріальних оцінок при виборі альтернативних варіантів у процесі прийнять господарських рішень, які дають можливість контролювати хід та результат процесу реалізації ухваленого рішення.

Список літератури

1. Сук Л. Облік доходів і результатів діяльності / Л. Сук, П. Сук // Бухгалтерія в підприємстві. — 2010. — №15-16. — С. 37-40.

2. Грузинов В.П. и др. Экономика предприятия: Учебник для вузов / Под ред. проф. В.П. Грузинова. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 2003. – С. 535.

3. Савчук В.П. Управление финансами предприятия / В.П. Савчук. – М.: БИНОМ. Лаборатория знаний, 2003. – С. 480.