Экономические науки / Экономика предприятия

к.е.н. Лобачева І.Ф., Волинець Ю.С.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Стратегічне управління прибутком підприємства з урахуванням стадії його життєвого циклу

Прибутковість підприємства є одним з найголовніших показників, що відображають його фінансовий стан та визначають мету підприємницької діяльності. Тому кожен підприємець повинен мати обґрунтовану стратегію щодо забезпечення прибутковості свого підприємства.

Більшість вітчизняних підприємств не реалізує або реалізує неефективно принципи стратегічного управління, частка збиткових підприємств є досить великою. Отже, проблема вибору оптимальної стратегії управління прибутком підприємства стає досить актуальною в сучасних умовах ринкової економіки.

Проблеми стратегічного управління, формування і використання прибутку підприємства в різних аспектах досліджували науковці України і зарубіжжя. Серед них варто назвати: І. Бланка, І. Балабанова, Б. Данилишина, І. Каца, Г. Крамаренко, М. Коробова, А. Мазаракі, А. Маршалову, М. Мельникову, Л. Омелянович, А. Поддєрьогіна, Н. Ушакову, Н. Чумаченка, А. Шеремета. Водночас, проблема стратегічного управління прибутком підприємства набуває вагомішого значення та потребує подальшого розгляду.

Мета дослідження - розглянути формування та вибір стратегії управління прибутком підприємства з урахуванням стадії його життєвого циклу.

Загальна стратегія розвитку підприємства пов’язана з діяльністю підприємства в цілому, використанням матеріально-технічної бази та виконанням його головної цілі – отримання прибутку за рахунок максимального задоволення потреб споживачів.

Діяльність підприємства на ринку направлена на досягнення певних стратегічних цілей і тактичних завдань, які забезпечать ефективну роботу, прибутковість, виживання та конкурентоспроможність на ринку.

Розроблення стратегії управління прибутком передбачає дослідження прибутку та рентабельності, оцінку чинників, що обумовлює їх величину, а також визначення достатності прибутку для завдань економічного і соціального розвитку підприємства [1, с. 8].

Процес стратегічного управління прибутком включає стратегічне планування, стратегічну організацію та стратегічний контроль.

На етапі стратегічного планування прибутку визначають цільову суму прибутку відповідно до стратегічних цілей і завдань підприємства з урахуванням його стадії життєвого циклу; здійснюють стратегічний аналіз управління прибутком на засадах моніторингу прибутковості підприємства та обґрунтування планів і програм дій на основі оцінювання стратегічних альтернатив.

На етапі стратегічної організації приводять у відповідність з обраною стратегією всі ресурси і внутрішні зв’язки підприємства, його цілі, завдання і сферу відповідальності працівників; здійснюють організаційні зміни на підприємстві та розробляють політику кожного структурного підрозділу.

Завершальним етапом стратегічного управління прибутком підприємства є стратегічний контроль за виконанням розроблених заходів.

Перевага запропонованого поділу полягає в тому, що він охоплює всі складники процесу управління прибутком, зумовлені його функціями та наявністю прямого і зворотного зв’язку між елементами [2, с. 146].

Розроблення стратегії управління прибутком підприємства здійснюється на основі однієї з базових стратегій з урахуванням періоду його життєвого циклу.

На стадії формування підприємства вирішується питання відкриття ринкової ніші і продажу нових товарів, для чого ставлять завдання привернути увагу до товару, знайти свого споживача, стати привабливим для клієнта.

Для етапу зростання основними завданнями керівництва є збільшення частки ринку, збільшення обсягів продажу (виробництва) при збереженні існуючого рівня прибутковості.

На етапі зрілості (насичення) відсутність уваги до вдосконалення бізнес-процесів може призвести до спаду. Головними завданнями підприємства на стадії спаду є припинення нерентабельних, витратних виробництв, продаж частини активів [3].

Виходячи з вище сказаного для періоду формування підприємства можна запропонувати стратегію фірми-послідовника, при якій підприємство буде мати доволі стійку ринкову позицію, хоча й обмежений вплив на ринок. ЇЇ перевагами є захист ринкової позиції і ринкової частки, але недоліками є пасивність ринкових дій.

Для періоду зростання найкраща стратегія ринкового лідера, якій характерно утримання домінантної ринкової частки. До переваг можна віднести найсильніші ринкові позиції, спроможність формувати маркетингову політику на цьому ринку, але недоліком є існування фірм-послідовників, які, застосовуючи стратегію імітації, псують імідж лідера.

У періоді зрілості керівництву доцільно обрати стратегію фокусування – спеціалізації діяльності з урахуванням вимог певного сегмента без орієнтації на весь ринок, підвищення витрат на обслуговування вузької цільової групи.

Оскільки організація функціонує у динамічному середовищі, конкурентна стратегія повинна періодично корегуватись залежно від стадії життєвого циклу, на якій підприємство перебуває у цей момент. Ключовим є проблема визначення ефективності стратегії. Адже неправильний вибір стратегії, у кращому випадку, призведе до втрати частки на ринку і фінансових втрат, але можливий варіант виходу підприємства з галузі і втрати бізнесу.

Отже, з метою підвищення результативності діяльності підприємства та його стратегічного розвитку у перспективі, виникає потреба у розробленні стратегії управління підприємством, спрямованої на вдосконалення механізму формування та використання прибутку. Можна рекомендувати підприємствам розробляти стратегію управління прибутком з урахуванням періоду його життєвого циклу, використовуючи певний набір взаємопов’язаних формалізованих показників, які дають змогу оцінити ключові чинники успіху не тільки поточного, а й майбутнього періоду.

Література:

1. Баранцева С.М. Стратегічне управління прибутком торговельного підприємства : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.00.04 / С.М. Баранцева - Донецьк, 2007. – 22 с.

2. Блонська В.І., Нагірна А.Я. Стратегічне управління прибутком підприємства / В.І. Блонська, А.Я. Нагірна // Науковий вісник НЛТУ України. – 2010. − Вип. 20.5. – С. 145-151.

3. Рибалка П.М. Залежність процесу формування стратегії підприємства від його життєвого циклу / П.М. Рибалка // Економічний вісник університету «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди». – 2012. - № 18/1.