Захарченко В.І.

д.е.н., професор Одеського національного

університету імені І.І. Мечникова

Лаптева В.В.

здобувач Одеського національного

університету імені І.І. Мечникова

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ЗВЕДЕНТХ РЕЙТИНГІВ

ПРОМИСЛОВИХ КОМПЛЕКСІВ

Перш за все слід вказати, що комплексні рейтинги мають велику частку погрішності у зв'язку зі зведенням різнорідних факторів. Тому цільовим «споживачам» слід звертатися до груп локальних рейтингів. Так, наприклад, стратегічних інвесторів буде цікавити зв'язка фінансового, інвестиційного і екологічного рейтингів; адміністрації різних рівнів – сукупність соціального та екологічного рейтингів, що можна використовувати при розподілі трансфертних платежів між територіями, а також виявлення галузевих пріоритетів промислової політики всередині самих регіонів з урахуванням екологічних факторів.

Загальна схема складання зведеного рейтингу:

1. Одеська область «розбивається» на кілька еколого-промислових зон-територій.

2. По кожній зоні-території складають чотири локальних рейтинги з наступними параметрами:

2.1. Екологічний рейтинг території (параметри):

- радіаційне забруднення;

- рівень забруднення атмосфери (по основним забруднювачів);

- витрати на рекультивацію землі;

- рівень забруднення вод; основний параметр – вміст у воді розчинного кисню;

- вторинне використання відходів;

- оборотне і повторне використання води у виробничому водоспоживанні;

- рівень використання природоохоронного устаткування (процентне співвідношення обладнання, що має пристосування екологічного характеру).

2.2. Фінансово-промисловий рейтинг з галузевим підрозділом всередині території:

- обсяг реалізованої продукції на людину;

- нетто-заборгованість;

- оборотність коштів;

- темпи зростання прибутку;

- темпи спаду або зростання за обсягами промислової продукції;

- прибуток / основні фонди;

- чисельність зайнятих.

2.3. Рейтинг інвестиційної привабливості території:

- ступінь новизни фондів;

- ступінь застосування інновацій;

- рівень завантаження обладнання;

- рентабельність основних фондів (розрахунок можливий за декількома видами рентабельності);

- чисельність звільнених за галузями;

- обсяг реалізації продукції на експорт.

2.4. Рейтинг територій за соціально-економічним індикаторам:

- грошові доходи населення;

- частка бідних і багатих з визначенням порогових рівнів;

- забезпеченість соціальними об'єктами (бібліотеки, клубні установи, готелі і т. д.);

- частка певних верств населення до загальної маси населення (в даному випадку це буде спроба оцінити інтелектуальний рівень території);

- середньомісячна заробітна плата одного працюючого;

- витрати на оплату послуг та придбання товарів;

- рівень безробіття;

- приріст заощаджень у вкладах та цінних паперах (з урахуванням акцій);

- грошові доходи в розрахунку на душу населення;

- вартість набору з 19 основних продуктів харчування;

- питома вага витрат (окремо по товарах, послугах та заощадженнях) в загальних грошових доходах населення,%;

- втрати через страйки (чол.-днів);

- всього інфекційних захворювань;

- кількість зареєстрованих злочинів.

3. На третьому етапі проводиться експертна оцінка локальних рейтингів для отримання зведеного рейтингу інвестиційної привабливості територій з урахуванням екологічних і фінансово-промислових параметрів, а також соціально-економічних індикаторів.

4. На основі зведеного рейтингу можна буде розробити нижні межі для кожної території по кожній групі локальних індикаторів, а також обґрунтувати господарські ємності конкурентної екосистеми, які будуть виражати мінімальні вимоги для територій з метою досягнення сталого розвитку.

5. Території, що пройшли жорсткий рейтинг і мають позитивний зведений рейтинг, будуть вважатися особливо привабливими для стратегічних інвесторів.

Дана методика була апробована на прикладі областей Українського Причорномор'я.