Економічні науки / Економіка підприємства

к.е.н. Педченко Н.С.

Полтавський університет економіки і торгівлі

Проблема ідентифікації режиму використання потенціалу розвитку

Термін режим походить від латинського „regimen” - управління, керівництво [2]. За електронними тлумачними словниками української мови поняття „режим” означає від: сукупності методів і заходів в управлінні; організованого порядку; закономірних змін; до: особливого порядку для певних сфер відносин; певних умов, необхідних для забезпечення роботи, функціонування, існування чітко встановленого порядку; системи заходів, правил, запровадження яких сприяє досягненню певної мети; сукупності встановлених правил, що визначають порядок дій; методу господарювання, спрямованого на ощадливе ставлення, раціональне використання, усунення непродуктивних витрат і втрат [1]. Режим, відповідно до трактувань у словнику А.Н.Азріліяна, пропонується розглядати як систему обов’язкових принципів, правил, заходів, норм, встановлених для певного виду діяльності [4, с.1003]. Окремо виділяють режим економічний як інституційні умови організації господарської діяльності в межах певної економічної системи [3, с.484] або економії як принцип господарювання, що передбачає досягнення найкращих наслідків при найменших витратах шляхом збереження трудових, матеріальних та фінансових резервів [5].

Дослідження режиму використання потенціалу розвитку полягає у чітко встановленому способу організації, відповідно до якого визначенні рівень досягнення ефективності діяльності на основі соціальних здобутків і економічних досягнень за допомогою принципів, методів, правил та заходів, спрямованих на отримання цінності від використання потенціалу розвитку та відповідності цільовим пріоритетам функціонування підприємств та організацій споживчої кооперації. Проблема ідентифікації режиму використання потенціалу розвитку при стратегічному управлінні підприємствами і організаціями споживчої кооперації пов‘язана з такими напрямами як визначення рівня:

- ефективності використання потенціалу розвитку як Укоопспілкою в цілому так і окремими обласними спілками споживчих товариств;

- відповідності сформованого - використаному потенціалу розвитку;

- відповідності використаного потенціалу розвитку виставленим пріоритетам;

- адекватності використаного потенціалу розвитку ринковому середовищу.

Щодо ефективності використання потенціалу розвитку як Укоопспілкою в цілому так і окремими обласними спілками споживчих товариств, на нашу думку, варто застосувати багатовимірний статистичний аналіз заснований на методі нечітких множин, що дозволить виділити однорідні сукупності з ідентичним рівнем розвитку. Такі кластери стануть основою для визначення рівня ефективності використання потенціалу розвитку підприємствами і організаціями споживчої кооперації.

Аналізуючи відповідність сформованого потенціалу розвитку - використаному, то ідентифікація „режиму використання” буде засновуватися на порівнянні результатів методу районування і таксономічного аналізу, що були застосовані для оцінки ефективності формування потенціалу розвитку, з результатами аналізу нечітких множин, що буде застосований для оцінки визначення рівня ефективності його використання.

Узгодженість використаного потенціалу розвитку виставленим пріоритетам ґрунтується на визначенні ріння досягнення ефективності діяльності на основі соціальних здобутків і економічних досягнень.

Адекватність використаного потенціалу розвитку ринковому середовищу пояснюється збалансованістю рівня ефективності використання потенціалу розвитку ринковим умовам на основі критерію відповідності.

Таблиця 1

Карта ідентифікації можливих режимів використання потенціалу розвитку в контексті системного підходу до потенціалу розвитку при стратегічному управлінні підприємствами і організаціями споживчої кооперації

Режим використання	Напрями визначення рівня
	ефективність використання потенціалу розвитку	відповідність сформованого - використаному потенціалу розвитку	узгодженість використаного потенціалу розвитку виставленим пріоритетам	адекватність використаного потенціалу розвитку ринковому середовищу
Низький рівень	неефективне використання потенціалу розвитку, коли обласні спілки відносяться до кластеру з найнижчими результатами діяльності	повна невідповідність сформованого потенціалу розвитку його використанню, підтверджена неузгодженими результатами, взятих за основу методів	неефективне використання потенціалу розвитку, підтверджене втратою соціальної захищеності та економічною нестабільністю	значно нижчі темпи зміни показників ефективності використання потенціалу розвитку над темпами зміни ринкового середовища
Середній рівень	ефективне використання потенціалу розвитку для більшості обласних спілок, що відносяться до кластеру з високими показниками господарювання або позитивний результат діяльності окремих спілок перекриває недоліки інших	часткова невідповідність сформованого потенціалу розвитку його використанню, підтверджена неузгодженими результатами, взятих за основу методів	частково неефективне використання потенціалу розвитку, підтверджене значними досягненнями однієї зі складових та втратами іншої або певним рівнем соціальної захищеності та економічної стабільності	наближені темпи зміни показників ефективності використання потенціалу розвитку до темпів зміни ринкового середовища
Високий рівень	ефективне використання потенціалу розвитку, коли значна більшість обласних спілок відноситься до кластеру з найвищими результатами діяльності	повна відповідність сформованого потенціалу розвитку його використанню, підтверджена узгодженими результатами, взятих за основу методів	ефективне використання потенціалу розвитку, підтверджене позитивною динамікою результатами господарювання на основі соціальних здобутків і економічних досягнень	випереджувальні темпи зміни показників ефективності використання потенціалу розвитку над темпами зміни ринкового середовища

Джерело: складено автором

У відповідності до наведених підходів, пропонуємо виділити карту ідентифікації можливих результатів дослідження режиму використання потенціалу розвитку в контексті системного підходу до потенціалу розвитку при стратегічному управлінні підприємствами і організаціями споживчої кооперації (таблиця 1). Таким чином, проблема застосування категорії „режим використання” в контексті системного підходу до потенціалу розвитку підприємства пов‘язана з його ідентифікацією і пропонується бути розв‘язаною на основі карти ідентифікації можливих режимів використання потенціалу розвитку при стратегічному управлінні підприємствами і організаціями споживчої кооперації. Методологія дослідження режиму використання потенціалу розвитку підприємств та організацій споживчої кооперації полягає у чітко встановленому способу організації, відповідно до якого пропонується визначення рівня досягнення ефективності діяльності на основі соціальних здобутків і економічних досягнень за допомогою принципів, методів, правил та заходів, спрямованих на отримання цінності від використання потенціалу розвитку та відповідності цільовим пріоритетам функціонування підприємств та організацій споживчої кооперації.

Література

1. Великий тлумачний словник сучасної української мови [Електронний ресурс] – Режим доступу до словника: http://www.slovnyk.net/

2. Википендия – свободная энциклопедия [Електронний ресурс] – Режим доступу до словника: http://ru.wikipedia.org/wiki

3. Загородній А.Г. Фінансово-економічний словник / А.Г.Загородніх, Г.Л.Вознюк. – Львів: Видавництво Національний університет „Львівська політехніка”, 2005. – 714 с.

4. Новый экономический словарь [Текст] : 10000 терминов / под ред. А.Н. Азрилиян. – 3-е изд. – М. : Институт новой экономики, 2009. – 1088 с.

5. Словник української мови: академічний тлумачний словник. - Режим доступу: http://sum.in.ua/s/spromozhnistj