Тищенко Т.Ю.
Науковий керівник Хачатрян В.В.
Вінницький
торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна
Особливості
управління прибутком підприємства в сучасних умовах
Зміст будь-якої підприємницької
діяльності полягає у досягненні економічного ефекту у вигляді прибутку. Нині в Україні в
умовах реформування економіки спостерігається тенденція до значного зниження
рівня рентабельності виробництва, що означає збитковість багатьох підприємств.
У зв'язку з цим управління підприємством
вимагає вдосконалення методів оцінки і прогнозування прибутку. Чим
більше уваги приділяється цій економічній категорії, тим ефективніше функціонує
підприємство. Усе це зумовлює необхідність
дослідження теоретичних засад функціонування прибутку і його впливу на
темпи і пропорції суспільного відтворення.
Актуальність
теми полягає в необхідності дослідження питань ефективного управління прибутком
підприємств, так як він є основним показником господарської діяльності
торгового підприємства.
Метою статті
є дослідження теоретичних основ функціонування механізму управління прибутком
підприємства.
Прибуток є
постійно відтворюваним джерелом формування фінансових ресурсів підприємства, і
чим вище рівень прибутку підприємства, тим менш його потреба у залученні фінансових
коштів із зовнішніх джерел і вище рівень самофінансування його розвитку.
Прибуток
являє собою різницю між сукупними доходами і сукупними витратами торгового
підприємства, або між ціною реалізації та собівартості продукції, товарів,
послуг.
Прибуток є
якісним показником, оскільки в його розмірі відображається зміна обсягу
товарообороту, доходів підприємства, півня використання ресурсів, величини
витрат обертання. Таким чином, прибуток синтезує всі сторони діяльності
підприємства, характеризує ефективність його господарської діяльності в цілому.
Прибуток
суб’єкта господарювання відіграє провідну роль у системі управління його
фінансами. Тому він розглядається у трьох аспектах:
o
прибуток як джерело самофінансування підприємства (при цьому чистий
прибуток розглядається як найдешевше джерело фінансування потреби підприємства
у капіталі і посідає основне місце у так званій ієрархії фінансування);
o
прибуток як вираження результату фінансово-господарської діяльності
суб’єкта господарювання та винагорода за підприємницький ризик;
o
прибуток як вираження ефективності управління операційною, інвестиційною та
фінансовою діяльністю суб’єкта господарювання [1].
Управління прибутком являє собою процес розробки та
прийняття ефективних управлінських рішень за всіма основними аспектами його
формування та розподілу і використання на підприємстві з метою максимізації
добробуту власників підприємства в поточному та перспективному періодах .
Головною метою управління прибутком є визначення шляхів
найбільш ефективного його формування та оптимального розподілу, що спрямовані
на забезпечення розвитку діяльності підприємства та зростання його ринкової
вартості.
Основними задачами управління формуванням прибутку
підприємства є: забезпечення максимізації розміру прибутку, що формується і
який відповідає ресурсному потенціалу суб’єкта господарювання та ринковій
кон’юнктурі; забезпечення оптимальної пропорційності між рівнем прибутку, що
формується та допустимим рівнем ризику; забезпечення високої якості прибутку,
що формується; забезпечення постійного збільшення ринкової вартості
підприємства; підтримка конкурентоспроможності у довгостроковому періоді;
забезпечення ліквідності підприємства та його платоспроможності; підтримка
інвестиційної привабливості [2].
Процес управління прибутком підприємства має відбуватися
в певній послідовності і забезпечувати реалізацію головної мети і основних
задач цього управління. З цією метою нами запропонована наступна
структурно-логічна схема здійснення процесу управління прибутком підприємства (рис.1).
Рис. 1. Структурна схема управління
прибутком підприємства
До основних задач управління розподілом прибутку
підприємства також можна віднести: забезпечення виплати необхідного рівня
доходу на інвестований капітал власникам підприємства; забезпечення формування
достатнього обсягу фінансових ресурсів за рахунок прибутку у відповідності зі
задачами розвитку підприємства в майбутньому періоді; забезпечення ефективності
програм участі персоналу в прибутках підприємства.
До об’єктів системи управління прибутком відносять:
1)
управління формуванням прибутку;
2)
управління розподілом та використанням прибутку.
Політика управління формуванням прибутку підприємства
повинна бути спрямована на максимізацію розміру позитивного фінансового
результату через виконання комплексу завдань щодо забезпечення зростання
обсягів його діяльності, ефективного управління витратами, підвищення
ефективності використання матеріально-технічної бази, оптимізації складу та
структури обігових коштів, підвищення продуктивності праці та системи
управління суб’єктом господарювання [3].
Необхідно зазначити, що принципи управління прибутком
залежать від багатьох факторів, головними із яких є особливості галузевої
приналежності, спеціалізація підприємства, його організаційна форма і форма
власності, цілі стратегічного розвитку й етапи реалізації стратегії і т.д. Це
зумовлює поряд з використанням загальноприйнятих принципів управління прибутком
необхідність розробки особливих принципів для кожного конкретного підприємства
індивідуально, ґрунтуючись на системному підході і комплексному аналізі його діяльності.
Дослідження принципів управління дозволяє застосовувати обмірковані,
аргументовані дії і рішення при розробці інструментів управління прибутком.
Для забезпечення чіткої дії механізму управління
прибутком підприємства необхідно проаналізувати чинники впливу на прибуток
підприємства.
Прибуток формується під впливом великої кількості
взаємозалежних чинників, що впливають на результати діяльності підприємства
по-різному: одні – позитивно, інші – негативно. Серед зовнішніх чинників можна
виділити такі: економічні умови господарювання, місткість ринку,
платоспроможний попит споживачів, державне регулювання діяльності підприємств
та інше. Особливе значення має рівень, динаміка і коливання платоспроможного
попиту, тому що він визначає стабільність одержання прибутку.
Поряд із перерахованим вище, варто звернути увагу на такі
серйозні макроекономічні чинники як податкова і кредитна політика держави,
розвиток діяльності громадських організацій споживачів товарів і послуг, а
також політична стабільність у державі.
Зовнішні і внутрішні чинники тісно пов'язані між собою.
Внутрішні чинники прямо залежать від організації роботи самого підприємства.
Вони можуть впливати на формування прибутку підприємства як безпосередньо, так
і опосередковано. До них належать такі чинники як: обсяг продукції, що
випускається; собівартість виробництва; ціна продукції, що реалізується;
асортимент продукції, що випускається тощо.
Крім зовнішніх та внутрішніх чинників, що впливають на
прибуток, також слід розглянути фактори розподілу та використання прибутку.
Фактори розподілу складаються із платежів обов'язкового
характеру до бюджету й позабюджетних фондів, до банківських і страхових фондів,
платежів добровільного характеру, включаючи благодійні фонди, спрямування
прибутку до фондів грошових коштів, що створюються на підприємствах.
Фактори використання відносяться тільки до того прибутку,
що залишається на підприємстві. Вони включають такі напрямки: споживання,
накопичення, соціальний розвиток, капітальні й фінансові вкладення, покриття збитків
та інших витрат.
Отже, прибуток підприємства є важливою економічною
категорією, так як він є кінцевою метою діяльності будь-якого підприємства. Тому
дуже важливо під час стратегічного планування врахувати всі чинники і аспекти
подальшого розвитку для повного і обґрунтованого визначення величини прибутку і
забезпечення його певного рівня. Система управління прибутком має бути
органічно інтегрована із загальною системою управління підприємством, так як
прийняття управлінських рішень у будь-якій сфері діяльності підприємства прямо
або опосередковано впливає на рівень прибутку, який в свою чергу є основним
джерелом фінансування розвитку підприємства та зростання доходів його власників
і працівників.
Література :
1.
Покропивний С.Ф. Економіка підприємтсва. – К.: КНЕУ, 2000. – 528 с.
2.
Бланк, И. А. Управление прибылью [Текст] / И. А. Бланк. – К. : Ника-Центр,
1998. – 544 с.
3.
Блонська, В. І. Вдосконалення формування та використання прибутку
підприємства [Текст] / В. І. Блонська, О. І. Вужинська // Науковий вісник НЛТУ
України. – 2008. – № 18.1. – С. 122–128.
Роботу присвячено питанням управління прибутком
підприємства в сучасних умовах. Наголошується на важливості розробки та
прийняття ефективних управлінських рішень формування та розподілу прибутку на
підприємстві.
Ключові слова : прибуток, управління прибутком,
формування прибутку, розподіл прибутку, система управління прибутком.
Работа
посвящена вопросам управления прибылью предприятия в современных условиях.
Отмечается важность разработки и принятия эффективных управленческих решений
формирования и распределения прибыли на предприятии.
Ключевые
слова: прибыль, управление прибылью, формирование прибыли,
распределение прибыли, система управления прибылью.
Work is devoted the questions of management the
income of enterprise in modern times. Importance of development and acceptance
of effective administrative decisions of forming and distributing income on the
enterprise.
Keywords: income, management of income, forming
of income, distribution of profit, system of management income.