УДК 330.342 Проф. Башнянин Г.І., докт. екон. наук – Львівська комерційна академія

проф.Кульчицький Б.В., докт. екон. наук – Львівський національний університет імені Івана Франка

Гончарук Л.Я. – Львівська комерційна академія

Тесля А. І. – Львівський національний університет імені Івана Франка

СОЦІАЛІЗАЦІЙНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ: СУТЬ ТА ТИПИ

Економічна ефективність функціонування господарських систем виступає як функція системи факторів – екологічних, технологічних, власне економічних, соціально-духовних, політичних тощо. Функціональна залежність між рівнем економічної ефективності і вказаними вище факторами становить основний зміст загальної формули економічної ефективності. Загальна формула економічної ефективності може бути “розкладена” на часткові формули, які описують функціональну залежність між рівнем економічної ефективності і одним із факторів її формування. Однією з часткових формул економічної ефективності функціонування господарських систем є формула соціалізаційної ефективності, яка описує функціональну залежність між рівнем економічної ефективності функціонування господарських систем і рівнем та інтенсивністю розвитку соціалізаційних процесів. Цю функцію соціалізаційної ефективності можна позначити як загальну формулу соціалізаційної ефективності. У своїй найпростішій формі загальна формула соціалізаційної ефективності відображає співвідношення між приростними (диференціальними) рівнями економічної ефективності і приростними (диференціальними) значеннями зміни рівня інтенсивності розвитку соціалізаційних процесів.

Характер залежності між зміною рівнів економічної ефективності функціонування певних господарських систем та інтенсивністю розвитку соціалізаційних процесів може бути різним: позитивним, нейтральним і негативним. Відповідно до цього виділяють три типи соціалізаційної ефективності: позитивну, нейтральну і негативну (а також і три типи соціалізаційних ефектів).

Соціалізаційна ефективність функціонування економічних систем відображає чутливість (ступінь чутливості) економічної ефективності, а через неї і економічних систем загалом до зміни, такого параметра її формування та зміни, як соціалізація.

Позитивна соціалізаційна ефективність формується тоді, коли посилення рівня інтенсивності соціалізації економічних систем супроводжується значним підвищенням рівня економічної ефективності їх функціонування. Таку соціалізаційну економічну ефективність можна також позначити як позитивну, оскільки за її умов приріст одного і приріст іншого (вказаних вище) параметрів має позитивне чи “плюсове” значення за відповідного позитивного (більшого за нуль) значення коефіцієнта соціалізаційної еластичності економічної ефективності функціонування певних економічних систем. Коефіцієнт соціалізаційної еластичності вказує на те, як змінюється значення економічної ефективності функціонування економічних систем при зміні інтенсивності розвитку соціалізаційних процесів.

Соціалізаційна еластичність (чутливість) економічних систем буде, звичайно, різною щодо різних економічних систем. Одні системи можуть бути чутливіші до зміни інтенсивності соціалізації, інші – менш чутливі, а деякі з них взагалі можуть ніяк не реагувати на зміну такого важливого параметра функціонування економічних систем, як соціалізація.

Позитивний вплив соціалізації на економічний розвиток трапляється, по-перше, в гіпердовготривалому ринковому періоді, який вже достатній, щоб вмінені втрати від соціалізації були «перекриті» соціалізаційним ефектом. А, по-друге, більш-менш позитивно реагують на розвиток соціалізаційних процесів тією чи іншою мірою інтелектуалізовані економічні системи. Розвиток економічних систем, від гіпоінтелектуалізованих до квазіінтелектуалізованих і далі гіперінтелектуалізованих, означає, що вони починають дедалі сильніше (і в позитивному напрямі) реагувати на посилення інтенсивності розвитку соціалізаційних процесів.

Нейтральна соціалізаційна ефективність спостерігається тоді, коли посилення інтенсивності розвитку соціалізаційних процесів не супроводжується підвищенням рівня економічної ефективності функціонування економічних систем, тобто відповідний коефіцієнт соціалізаційної еластичності економічної ефективності дорівнює нулю (або майже дорівнює нулю).

Нейтрально реагують на зміну інтенсивності розвитку соціалізаційних процесів економічні системи в довготривалому ринковому періоді, а також слабо чи незначно інтелектуалізовані економічні системи. В довготривалому ринковому періоді вмінені втрати від соціалізації вже збалансовуються з величиною актуального соціалізаційного ефекту, а тому загальний рівень економічної ефективності більш-менш стабільний чи незмінний. І, нарешті, в короткотривалому ринковому періоді, який досить короткий, щоб вмінені витрати соціалізації (недоотриманий продукт, який формується внаслідок виникнення соціальних витоків із економічних витрат) були в повному обсязі «перекриті» соціалізаційним ефектом, через що загальний рівень економічної ефективності починає знижуватися. Це означає, що певна економічна система вже негативно реагує на посилення розвитку соціалізаційних процесів.

За умов негативної соціалізаційної ефективності будь-яке значне чи незначне посилення розвитку соціалізаційних процесів супроводжується зниженням рівня економічної ефективності функціонування відповідних господарських систем. Тобто, інакше певна економічна система (а точніше, економічна ефективність її функціонування як результуючий параметр її діяльності) негативно реагує на зміну (посилення) рівня розвитку (чи інтенсивності) соціалізаційних процесів. Ця негативна реакція знаходить своє кількісне відображення у негативній соціалізаційній еластичності цієї системи, тобто відповідний коефіцієнт менший за нуль.

Cоціалізація може мати негативний характер (за своїм впливом на економічну результативність функціонування певних систем) не лише в короткотривалому ринковому періоді, а й у довготривалому, навіть у гіпердовготривалому, але лише в тому випадку, коли йдеться про слабо інтелектуалізовані економічні системи. Ступінь чутливості економічних систем до розвитку соціалізаційних процесів детеремінується також і характером цих систем за параметром ступеня інтелектуалізації. Є певні підстави вважати, що слабоінтелектуалізовані (гіпоінтелектуалізовані) економічні системи гірше реагують на зміну інтенсивності розвитку соціалізаційних процесів, ніж, скажімо, квазіінтелектуалізовані, помірно чи власне інтелектуалізовані і гіперінтелектуалізовані. Найчутливішими до зміни цього параметра (рівня соціалізації економічного розвитку) є гіперінтелектуалізовані системи, в яких значну (і навіть домінуючу) частину займає інтелектуальна, а не традиційна, чи в основі своїй фізична, праця. На противагу їм, гіпоінтелектуалізовані системи за певних умов можуть негативно реагувати на зміну ступеня розвитку соціалізації навіть за межами короткотривалого ринкового періоду. Так, низькокваліфікована праця навіть за підвищення рівня соціальної забезпеченості її носіїв не здатна формувати нову продуктивну силу соціального походження, вона за своїм характером – консервативна і низькочутлива до зміни соціальних умов життєдіяльності. Лише висококваліфікована праця більш-менш значно буде реагувати на зміну соціальних умов і є чутливішою до розвитку соціальних процесів. Таким чином, Ступінь негативної реакції економічних систем на інтенсивність розвитку соціалізаційних процесів залежить від типу економічних систем: інтелектулізовані системи сильніше реагують, аніж традиційні системи.

Література

1. Башнянин Г.І. Ефективність соціалізації економічних систем: методологічні проблеми метрологічного аналізу / Г.І. Башнянин, Л.Я. Гончарук. – Львів: Новий Світ-2000, 2010. – 240 с.

2. Башнянин Г.І. Ефективність капіталізації і лібералізації економічних систем в умовах ринкової транзиції: методологічні проблеми метрологічного аналізу/ Г.І. Башнянин, Ю.І. Турянський. – Львів: ЛКА, 2008. – 480 с.

ДАНІ ПРО АВТОРІВ

Прізвище, ім’я, по батькові - Башнянин Григорій Іванович

доктор економічних наук, професор, завідувач кафедрою економічної теорії Львівської комерційної академії

Кульчицький Богдан Володимирович,

доктор економічних наук, професор,

Львівський національний університет імені Івана Франка

Гончарук Лілія Яківна,

здобувач кафедри економічної теорії Львівської комерційної академії

Тесля Алла Ігорівна

аспірантка кафедри економічної теорії та маркетингу

Львівський національний університет імені Івана Франка

Адреса для розсилки – 79008, м. Львів,

вул. Туган-Барановського, 10,

Львівська комерційна академія,

кафедра економічної теорії

Башнянину Григорію Григоровичу

Телефон – 0322-95-81-37